Топ-5 найвищих будівель Львова у міжвоєнний період

3
1185
Церква святих Ольги та Єлизавети

Найвищою будівлею у Львові є церква Ольги та Єлизавети, її висота сягає 88 метрів. До того ж святиня стоїть на узвишші, що додає їй стрімкості. І така висота не випадкова — на початку ХХ століття храм будували саме для того, щоб він своїми псевдоготичними шпилями заступав греко-католицький собор святого Юра. Отож поляки, які в’їжджали в місто через вулицю Городоцьку, найперше бачили саме цей римо-католицький костел.

Церква святих Ольги та Єлизавети
Церква святих Ольги та Єлизавети

Доля колишнього костелу була трагічною: через своє стратегічно вигідне розташування він завжди був привабливим об’єктом для військових — 1918 року по ньому стріляли українці, а тут сиділа польська залога. Під час Другої Світової вій­ни у ньому засів німецький кулеметник. Однак найбільше храм постраждав не стільки від військових, скільки від цивільних — у радянські роки його перетворили на склад і фактично довели до руїни. Коли 1991 року костел  передали греко-католикам, їм довелося його довго реконструювати.

На вежі храму працює оглядовий майданчик. Звідси відкривається краєвид на Високий замок, площу Ринок з ратушею, Успенську церкву, Кафедральний костел та ін.

Адреса: пл. Кропивницького, 1.

Висота: 88 м

Вежа Корнякта (Успенська церква)

Купець Давид Русин, щоб прославити своє ім’я, вирішив весь маєток віддати на спорудження вежі коло Успенської церкви. Будівництво розпочалося біля 1567 року майстром Петром Красовським, тривало два роки. Було піднято стіни, але через невірно закладений фундамент вони завалилася. Фундатор витратив 3500 злотих. Після такої нещасливої події подав позов до суду на будівничого, який змушений був виплатити йому 310 злотих.

Вежа Корнякта (Успенська церква)
Вежа Корнякта (Успенська церква)

На цьому місці через два роки будівничий Петр з Барбони почав зводити нову вежу-дзвінницю на кошти багатого львівського купця грецького походження, відомого громадського діяча, члена Ставропігійського братства Костянтина Корнякта. На його честь названа вежа.

Будівництво вежі завершено в 1580 році. Вона була триярусною з наметовим дахом. Таке її зображення відтворено на печатці Успенського братства. Після завершення робіт на вежу витягли дзвони, але магістрат не дозволяв їх вішати. І Корнякт поскаржився королю, який видав спеціальне розпорядження, щоб міська влада не чинила перешкод у піднятті дзвонів. Дзвони були найголосніші у місті. Домініканці, костел яких поруч з вежею, зверталися до ради міста, щоб заборонити русинам дзвонити під час їх богослужіння, влада задовольнила вимоги. Проте, коли в місті відбувалися визначні події або загрожувала небезпека, то звучали дзвони із вежі Корнякта.

В 1695 році, в рік завершення реставрації, Ставропігійське братство на знак вдячності за фундацію К. Корнякта вирішило чотири рази на рік відправляти за нього поминальні богослужіння в Успенській церкві. Такі богослужіння відправлялися протягом століть і здійснюються також в наш час.

Адреса: вул. Підвальна, 9

Висота: 66 м

Міська ратуша

Про найстарішу ратушу Львова знаємо дуже мало — тільки те, що вона була дерев’яною і згоріла у 1381 році. Тоді ж згоріли всі документи — втрата для історії Львова, яку компенсувати неможливо.
Невдовзі ратушу відновили. 1404 року на ній з’явився годинник. Наприкінці XV століття були проведені деякі реставраційні роботи, що до певної міри змінило вигляд ратуші. У 1617—1619 роках її взагалі перебудували. Стару вежу частково знесли і на цьому ж фундаменті встановили нову, восьмигранну, з чотирма циферблатами годинників. Вежа була обведена балконом, по якому ходив сторож. Консолі балкона виконали у вигляді левів. Висота вежі дорівнювала 58 метрам.

Міська ратуша
Міська ратуша

З часом до цоколя ратуші були зроблені прибудови. Згодом їх почали розбирати, і з таким азартом, що пошкодили сам цоколь. 14 липня 1826 року вежа завалилася, загинуло восьмеро людей. Цікаво, що, попри явний аварійний стан, спеціальна комісія визнала вежу цілком придатною. Якраз під час складання цього акта вежа й завалилася — комісія ледь встигла врятуватися. Нову ратушу звели в 1830—1835 роках у стилі віденського класицизму. Четвертий варіант й дійшов до наших днів.
На вежі розташовано оглядовий майданчик, до якого ведуть аж 408 сходинок.
Адреса: пл. Ринок, 1
Висота: 65 м

Латинський кафедральний собор

За переказами, фундамент храму у 1370 р. заклав король Казимир Великий. Історична довідка свідчить, що будівництво катедри було розпочате ще у 1360 р. майстром  Миколою Нічком за проектом архітектора Петра Штехера. Будівництво собору розтягнулось на довгий час, і лише в 1479 – 1481 рр. його закінчили вроцлавські будівничі Йоахім Гром і Амбросій Рабіш. Останній штрих зробив у 1493 р. архітектор Ганс (Ян) Блехер, який засклепив основний об’єм храму.
За первісним проектом у собору повинно було бути дві вежі — одну завершили наприкінці XIV ст., інша так і залишилася незакінченою через брак коштів.

Латинський кафедральний соборЛатинський кафедральний соборЛатинський кафедральний собор
Латинський кафедральний собор

Дозвіл на зведення в Львові катедрального костелу король Казимир отримав 1360-х роках від Авіньйонської курії (резиденція Папи римського тоді містилася не в Римі, а в Авіньйоні). Фундамент заклали в 1368 р., та будівництво тривало майже два століття. Цей храм є своєрідним підручником з архітектурних стилів: від готики і ренесансу до бароко і рококо, і далі — до модерну.
В східну стіну костелу вмуровані гарматні ядра, як нагадування про турецьку облогу Львова в 1672 р. Про це говорить і напис над найбільшия ядром: «Ex obsidione turcica». Вище розташовано ядро з написом «Ex obsidione ruthenorum» («З української облоги») — згадка про березневі події 1919 р. і українсько-польську війну. На східній же стіні, з боку вул. Галицької, є й зображення ікони, встановленої відомим геометром Юзефом Вольфовичем на згадку про передчасну смерть від хвороби його 9-річної онучки Катерини, доньки Войцеха Домагалича. Сталося це 1598 р.
Адреса: пл. Катедральна, 1
Висота: 64 м

Перший хмарочос Львова

Нинішній Львівський Будинок книги належав колись багатому підприємцю Іоні Шпрехеру. Він був власником найбільшої будівельної фірми у Галичині і великим скнарою, тому їв тільки картоплю з олією і ходив пішки, не витрачаючи гроші на трамвай. Будинок почали споруджувати у 1911 році, але після початку Першої світової війни, будівництво довелося призупинити. Завершили будову 1921 році.

Перший хмарочос Львова
Перший хмарочос Львова

На той час у місті не можна було зводити будинків, вищих, ніж у чотири поверхи. А Іона Шпрехер схитрував – другий поверх він назвав антресолею, а останній просто не враховував, то ж фактично семиповерхова споруда вважалася на папері чотириповерховою. Будівництво супроводжувалося страйками та протестами: мовляв, будинок порушує архітектурний ансамбль центру міста, заступає вид на катедру та ратушу.

Цікавим був будинок, який стояв тут до «хмарочосу». На першому поверсі чотириповерхової споруди розташовувалася кав’ярня «Монополь». Сюди любили приходити письменники – тут достатньо було купити горнятко кави, і можна було залишатися до довгої розмови. Навідувався сюди й Іван Франко.

У міжвоєнний період у кам’яниці Шпрехера розташовувалися численні установи. В радянський період у приміщеннях партеру функціонувала найбільша у місті книгарня – славнозвісний Будинок книги, який існував до 2011 р.

Адреса: пл. Міцкевича, 8.

Висота: 34 м

Львівська телевежа

Поза конкуренцією телевізійна вежа на Високому замку, яка складає аж 192 метри. Це суцільнометалева просторова ґратована телевізійна вежа, що стоїть на Замковій горі у Львові.

Львівська телевежа
Львівська телевежа

Львівська телевежа з антенами височіє на 192 м. Це суцільнометалева просторова ґратована телевізійна вежа, що стоїть на Замковій горі. Вежа побудована за типовим проектом 3803-КМ (34084-КМ). До висоти 155 метрів — піраміда з переломами поясів на 32 і 64 метрах. Далі призма базою 1,75х1,75 метри заввишки 25 метрів. Верхній майданчик 2,5х2,5 метра на відмітці 180 метрів і труба для турнікетної антени. За цим проектом побудовані також Андріївська (Черняхівська), Білопільська, Донецька, Івано-Франківська, Кам’янська, Кіровоградська та ін. вежі.

Адреса: вул. Високий Замок, 9

Висота вежі з антенами: 192 м

Наталія Бойченко
Джерела:storinka-m.kiev.uauk.wikipedia.orgzabytki.in.uawww.gazeta.lviv.uaarchive.wz.lviv.uatravellviv.comphoto-lviv.in.uauk.wikipedia.orgarchive.wz.lviv.uawww.pohlyad.comwww.gazeta.lviv.ua

3 КОМЕНТАРІ

  1. Ви ще забули про дзвіницю церкви Покрови Пресвятої Богородиці, що на Личаківській, заввишки 60 метрів, яка, завдяки своєму географічному розташуванню, наразі є найвищою точкою Львова http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB_%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96_%D0%91%D0%BE%D0%B6%D0%BE%D1%97_%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_(%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2)

Напишіть відгук