Топ-10 львівських цікавинок

0
3186
Топ-10 львівських особливостей
Найдовша вулиця Львова

Вулиця Городоцька – найдовша магістральна вулиця Львова. Її довжина складає близько 9,3 км. Починається вона від Торгової вулиці, що  біля Оперного театру, і закінчується авторозв’язкою на окружній дорозі.

вул. Городоцька
вул. Городоцька

На перехресті Городоцької зі Шпитальною височіє найстаріший львівський супермаркет «Магнус». Найстаріша діюча в’язниця у Львові розмістилась за адресою Городоцька, 20 у будівлі, перебудованій зі старовинного римсько-католицького монастиря жіночого ордена Святої Бригіди. На Городоцькій, 26 розташований Львівський державний університет внутрішніх справ. Також на найдовшій вулиці розмістились Церква святої Анни (Городоцька, 32), муніципальний театр імені Лесі Українки (Городоцька, 36), Львівський державний цирк (Городоцька, 83).

Найвужча вулиця Львова
вул. Вузька
вул. Вузька

Вулиця Вузька знаходиться у Личаківському районі міста. Сучасну назву носить від 1892 року. Виникла вона з земляного оборонного валу, насипаного 1683 року за часів фортифікатора Яна Беренса. Перед Першою світовою війною там було збудовано прибутковий будинок у стилі спрощеного неокласицизму (Вузька, 6) та у  стилі сецесії (Вузька, 8).

Вузька є не тільки за назвою найвужчою вулицею Львова, а й за шириною, яка в найвужчому місці становить 3 м.

Найменша площа у Львові

Площа Вічева розташована в Шевченківському районі Львова, між  площею Данила Галицького та площами Старий Ринок і Звенигородською. Довжина Вічевої всього 24 м, а ширина 21 м. Вона є найменшою не тільки у Львові, а й в усій Україні. Забудована дво- і триповерховими кам’яницями XIX ст.

пл. Вічева
пл. Вічева

Площа виникла перед брамою Монастиря бенедиктинок, зведеного 1596 року, і тому впродовж кількох століть називалась Бенедиктинською. Після Другої світової війни отримала назву Вічевої. Це одна з найдавніших площ у Львові.

Найвища точка Львова
Копець Люблінської унії
Копець Люблінської унії

Найвища точка міста розташувалась на вершечку Замкової гори і має назву Копець Люблінської унії. Це штучний пагорб, насипаний у 1869 -1906 роках на честь 300-ліття Люблінської унії. Завдяки копцю висота Замкової гори збільшилася з 398 м до 413 м над рівнем моря. Внаслідок насипання землі, було знищено значну частину залишків Високого замку, що знівелювало можливість його ґрунтовного дослідження.

Сьогодні копець є популярним серед туристів. На його вершині встановлено прапор України і міститься оглядовий майданчик, звідки відкривається широка панорама міста.

Найвища будівля Львова

Найвищою будівлею міста є Церква святих Ольги і Єлизавети. Це неоготичний храм на площі Кропивницького (в народі — Привокзальній). Висота церкви складає 88 м. На вежі облаштовано оглядовий майданчик.

Церква святих Ольги і Єлизавети
Церква святих Ольги і Єлизавети

Костел збудовано до 1911 року на пам’ять про популярну імператрицю (цісареву) Єлизавету Баварську, відому як Сісі, дружину цісаря Австро-Угорщини Франца-Йосифа I. Проектував споруду та керував будівництвом архітектор Теодор-Мар’ян Тальовський.

Вважають, що, за задумом архітектора, римо-католицький храм святої Єлизавети мав заступити вид на греко-католицьку катедру св. Юра, якщо дивитись на неї зі сторони центрального вокзалу.

Вулиця без жодного будинку

Вулиця Миклухо-Маклая не має жодного власного номеру будинку. Вона з’єднує вулицю Лисенка із Гуцульською, транспорт може курсувати тільки в один бік.

вул. Миклухо-Маклая
вул. Миклухо-Маклая

Раніше вулиця мала назви: Сліпа, Коротка. До 1871 року — Бічна стрілецька, тобто бічна відносно Стрілецької (теперішьої вул. Лисенка). Від 1871 року — вулиця Сави. У 1946 році названа на честь Миклухо-Маклая Миколи Миколайовича (1846—1888) — російського мандрівника, антрополога, етнографа українського походження.

Будинок з найбільшою кількістю левів

Левів у Львові можна зустріти скрізь – на лавочках, будинках, дверних ручках, у вигляді малюнків, скульптур і так далі. Дослідники намагаються їх перерахувати і систематизувати.

проспект Свободи, 11
проспект Свободи, 11

Найбагатший на левів будинок розташований за адресою: проспект Свободи, 11. Там розмістилось майже сотня символів міста (99 зображень). До речі, найбільш «лев’ячі» місця у Львові — це проспект Свободи. Там аж  211 лев’ячих зображень (245 разом з інтер’єрами), вулиці Городоцька (165) та Степана Бандери (154 разом з інтер’єрами).

Найвища споруда Львова

Львівська телевежа з антенами височіє на 192 м. Це суцільнометалева просторова ґратована телевізійна вежа, що стоїть на Замковій горі. Вежа побудована за типовим проектом 3803-КМ (34084-КМ). До висоти 155 метрів — піраміда з переломами поясів на 32 і 64 метрах. Далі призма базою 1,75х1,75 метри заввишки 25 метрів. Верхній майданчик 2,5х2,5 метра на відмітці 180 метрів і труба для турнікетної антени. За цим проектом побудовані також Андріївська (Черняхівська), Білопільська, Донецька, Івано-Франківська, Кам’янська, Кіровоградська та ін. вежі.

Львівська телевежа
Львівська телевежа

Наразі з неї ведеться мовлення цифрових мультиплексів, аналогового телебачення та радіо. Телевежа з комплексом антенно-фідерних пристроїв перебуває на балансі Львівської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення.

Вулиця з найбільшою кількістю назв

Вулиця Архівна має безліч інших назв, через які є відомою серед львів’ян на гостей міста. До вулиці не приписано жодного будинку, уся забудова відноситься до сусідніх вулиць.

У 1871 році вулиця отримала назву Бернардинська, у 1946 році — Валова бічна. Сучасна назва — з 1993 року, пов’язана з Обласним архівом, розташованим у приміщенні колишнього монастиря Бернардинів.

вул. Архівна
вул. Архівна

Назв вулиці, про які свідчать таблички на будинку, з кожним роком стає більше і це пов’язано з проведенням фестивалю незалежного кіно «Кінолев», який проходить з 2006 року у Львові. За традицією, кожного разу з-поміж видатних кінорежисерів обирають патрона фестивалю, і Архівну вулицю називають на честь цього режисера. Станом на зараз вулиця має аж сім назв.

Найдревніший храм Львова

Найстарішим храмом Львова дослідники називають Храм св. Івана Хрестителя. У 1234 р. на місці майбутнього міста було закладено дерев’яний костел Св. Івана Хрестителя, у якому перебувала місія домініканців.

За переказом, пізніше це був надвірний храм дружини князя Лева – Констанції Угорської. До Львова разом з її почтом прибули ченці домініканці та францисканці. Храм було передано під опіку ордену домініканців, пізніше він перейшов під опіку вірмен-уніатів.

Храм св. Івана Хрестителя
Храм св. Івана Хрестителя

Протягом свого існування костел зазнав багатьох ремонтів і перебудов, в результаті яких буде майже повністю змінено його зовнішній вигляд. У 1993 р. у храмі влаштовано Музей найдавніших пам’яток Львова як відділ Львівської національної галереї мистецтв.

Наталія Бойченко

Джерела:

uk.wikipedia.org,  catholicnews.org.ua,  uk.wikipedia.org,  www.gazeta.lviv.uauk.wikipedia.org,  www.touristinfo.lviv.ua,  uk.advisor.travel,  uk.wikipedia.org,  lviv-online.com,  uk.wikipedia.org 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Напишіть відгук