Таємниці та легенди Високого Замку

0
3287
Походження та історія Високого Замку

Львів, як і Рим, стоїть  на семи пагорбах серед лісів у долині ріки Полтва і розташований  на перетині основних середньовічних торговельних шляхів. Гористий рельєф місцевості з наявністю гори «оборонного вигляду», що є «чудом природи та єдина в Сарматії», надає Львову винятково вигідне стратегічне положення. Місто закладене у 1240 роках  Левом  Даниловичем під проводом батька на місці давньоруського поселення і  назване на честь засновника  Львом.

Дослідження, проведені у 1955-1956 рр. на території Високого Замку та біля його підніжжя О. Ратичем, підтвердили, що поселення тут існувало задовго до першої літописної згадки. Давньоруське поселення, зі зведенням дерев’яної  фортеці з кам’яними вежами на  горі «оборонного вигляду», стає містом.

План фундаменів південно-західної вежі
План фундаменів південно-західної вежі

Наявність кам’яних веж на Замковій горі підтверджують повторні розкопки, проведені О. Ратичем в 1975 році у зв’язку з організацією історико- архітектурного заповідника. На південно-західному краю Замкової гори виявили залишки круглої кутової вежі, яка мала  зовнішній діаметр 8,8 м., внутрішній – 5,6 м. з товщиною стін 1,6м., збереглися завали каміння, скріплені вапняковим розчином і фундаментні рови. Серед завалу каміння виявлено уламки посудин ХІІ- ХІV ст., що дало  підстави дослідникам датувати ці споруди зламом ХІІ-ХІІІ ст.

Оборонна вежа ХІІІ-ХІV ст. у Кривчицях
Оборонна вежа ХІІІ-ХІV ст. у Кривчицях

В укріпленнях Львова вбачали серйозну загрозу татари. У 1259 році присунула незліченна орда «окаянного» хана Бурундая, за наказом якого князеві Леву довелось «розметати» укріплення Львова. Лев Данилович належав до найвидатніших військових діячів Руського Королівства і відіграв велику роль у становленні та розвитку військової справи у Галицько-Волинській державі. Як далекоглядний політик та стратег  розумів про велике оборонне значення і стратегічно винятково вигідне розташування Львова, на відміну від Галича, якому загрожувала близькість угрів. Ймовірно, з огляду на слабкість зруйнованого Галича, князь вирішив перенести свою столицю  до Львова.

Князь Лев Данилович
Князь Лев Данилович

Для убезпечення столиці 1270 р. збудовано за новими методами оборони замок з княжим палацом і кам’яними стінами, використовуючи попередні вежі. В Лев Данилович замку складає князівські клейноди, скарби трофеї і арсенал зброї. Деякі з дослідників Високого Замку вважають, що князь Лев будував замок нашвидкоруч з колод дерев, зрубаних на вершині гори. При цьому посилаються на праці хроніста Львова Б. Зиморовича, трактуючи переклад з латині слово «трами», як колоди дерев.

Бартоломей Зиморович (1597-1677) - бургомістр, історик, поет, один з провізорів шпиталю Святого Духа.
Бартоломей Зиморович (1597-1677) – бургомістр, історик, поет, один з провізорів шпиталю Святого Духа.

Дерев на горі ніколи не було, бо Замкова гора споконвіку лиса зі скельними виступами і на верхівці її, дерева ніколи не росли, тому слово «трами» може означати тільки «кам’яні брили». Б. Зиморович чітко засвідчує, що Лев, для стримування набігів татар, будував замок з каменю «Оскільки жадібні до багатої здобичі татари щороку спустошували Руську землю…Розуміючи, що наїзди неприятельські не тільки силою зброї, але твердинею мурів можна стримати (підкреслюю: твердинею мурів). За їхнім прикладом наш Лев заходився будувати твердиню…Як тільки Лев звів Високий Замок, згідно з тогочасними правилами містобудування, то відразу переніс туди всі свої скарби, не покладаючись більше, а ні на Київську, а ні на Галицьку твердині, з яких перша від сусідніх татар, а друга від близьких угрів була в небезпеці… Єдине, про що можу сказати без жодної загадковості, що Львів перевершив зруйновані Київ і Галич».

Олександр Чоловський
Олександр Чоловський

Головним аргументом польських авторів про те, що руський замок дерев’яний, було наступне: при руйнуванні замку були знайдені, серед купи вугілля, підвалини нез’ясованої споруди зі спрохнявілих дубових колод. Споруда знаходилась глибше фундаментів кам’яного замку. Саме цю спорхнявілу споруду з колод польський дослідник  Високого Замку А. Чоловський представив «первісним замком Льва». Але А. Чоловський не звернув увагу на те, що серед спорохннявілих колод та купи вугілля була знайдена урна з вугіллям і недопаленими кістьми, що може свідчити – тут відбувалися язичницькі жертвоприношення.

Польський хроніст Ян Длугош (1415 - 1480). Фото з https://uk.wikipedia.org
Польський хроніст Ян Длугош (1415 – 1480). Фото з https://uk.wikipedia.org

Те, що гора була лиса і використовувалась нашими предками для язичницких ритуалів описує  польський середньовічний історик Ян Длугош (Długosz): «Лиса гора, або Світло-гора нависає над містом Львовом. Ця назва в Польщі є також  незвичайно поширена, тому що відносилася до віри Światowida. Всі Лисі гори (Łysogórze) переважно пов’язані з найстарішими поселеннями на нашій землі, а отже і Львів сам, і львівська Лиса гора, на якій стояв одвічний замок, належать до найдавніших часів». Про те, що копец Люблінської унії збудований на лисій Світло-горі згадує і Ян Сас Зубрицький.

Мартин Груневег. Високий замок
Мартин Груневег. Високий замок

Розповідає про одвічний (руський) замок і мандрівник Мартин Груневег. В «Описі Львова» (близько 1601 – 1606 рр.): «Хоч тепер замок виглядає зле, все ж видно, що князь Лев спорудив його з великою пильністю і великим накладом коштів. Замок займає весь верх гори… Праворуч від брами глибокій рів у твердому камені. Понад ним – зведений міст до княжого палацу, який стоїть покритий гонтами, наче великий будинок посеред замку… У цьому будинку є чудові зали, кімнати та інші приміщення усякого виду. Зверху каплиця, прикрашена на руський спосіб, у який молився князь. Лише за нею, з сторони міста, є капличка з католицьким вівтарем, обидві зараз пусті….У замку багато староруської зброї – різних арбалетів, щитів…».

Надійність збудованого кам’яного замку показали і події 1287 року, коли на львівську землю, після невдалого походу на Краків, присунули орди «найкривавішого»  золотоординського хана Тала-Буги. Галицько-Волинський літопис описує, що два тижні палив і грабував Телебуга навколишнє довкілля, але на штурм замку так і не наважився.

Високий замок у ХVІІ ст
Високий замок у ХVІІ ст

Трагічні події сталися сьомого квітня  1340 року, коли боярами був отруєний  «князь Руського Королівства» Юрій ІІ. Почувши цю звістку, польський король Казимир ІІІ з найманцями і військом рушає на Львів. Завдяки зраді і підступу захоплює Високий Замок і забирає коронаційні клейноди та казну. Аби позбавити можливості обороняти місто, підпалює дерев’яні конструкції Високого Замку, з пограбованим добром рушає на Краків. В другому (з кінцем червня) поході на Львів Казимир зазнає нищівної поразки від руських воїв під проводом бояр Детька і Данила з Острога. Галичиною починає правити Руська Боярська Рада на чолі з Детьком. В 1342 році Боярська Рада відновлює спалені дерев’яні конструкціі замку  і його  структура, до появи вогнепальної зброї, не змінюється.

Високий замок у Львові кінця ХVІІ ст.
Високий замок у Львові кінця ХVІІ ст.

Про унікальність оборонного мистецтва в Руському Королівстві підтверджує і двір (палац) кн. Льва у Львові. Коли у музеї біля Домініканського собору проводили ремонтно-реставраційні роботи, відбулося відкриття  цокольного поверху палат кн. Лева, які зараз є підземеллям.

Колона підземелля Львівського музею історії релігії
Колона підземелля Львівського музею історії релігії

Попередні дослідження показують, що цокольний поверх будувався за княжих часів. Давні хроністи Львова і матеріали львівського монастиря Домініканів, подають дані про закладення князем Левом палацу у підніжжі Замкової гори. Згідно останньої гіпотези, віднайдені при реконструкції двору Львівського музею історії релігії колони у монастирських стінах, походять з палацу кн. Лева.

Високий замок у Львові середини ХVІІІ ст
Високий замок у Львові середини ХVІІІ ст

На прохання дружини Констанції Лев передав о.Домініканам капличку в палаці. Зараз це підземелля, однак колись був цокольний поверх палацу. Можна стверджувати, що перед нами бочкоподібні та хрестово-стовпові кам’яні склепіння, які є характерною ознакою романської архітектури. Історики припускають, що ця будівля є залишком від княжого палацу Лева Даниловича. На фундаментах  цокольного поверху  був збудований мурований костел Божого Тіла Домініканів. До речі, мешкальний палац кн. Лева на Замковій горі, також був збудований з цокольним поверхом без вікон для  кращої  його обороноздатності.

Після революції 1848 року народи, що населяли Австрію, почали піднімати питання федерального устрою Австрії на  правах автономій. Залишки замку кн. Льва не вписувались в канони  федералістів «польського» Львова, бо підкреслювали український його пріоритет. В 1869 році, на честь 300-річчя Люблінської Унії, для утвердження польськості Львова, розпочалося спорудження копця Люблінської Унії. Не дивлячись на протести української інтелігенції, було розпочато цілеспрямоване нищення  Руського замку, який височів над «польським» містом.

Вигляд на пагорб і залишки замку у міжвоєнну добу, поштівка 1920 - х рр.
Вигляд на пагорб і залишки замку у міжвоєнну добу, поштівка 1920 – х рр.

Львівський Магістрат негайно скликає комісію, яка постановляє наступне: «Аби при насипанні копця ані фундаменти, ані інші мури колишнього замку не були порушені». Все це не бралося до уваги і нищення мурів замку  вважалося за патріотичний обов’язок поляка.  Сам Смолька запропонував Магістратові (1869р.), аби з гори залишити тільки місце, яке займе сам копец, а решту гори використати для каменоломень і тим самим остаточно знести гору. Мури замку штучно підкопували і завалювали, потім дощенту знищували їх фундаменти, а місце, на якому стояли, сплановували.

Так закінчується славна  600 річна історія Високого Замку, підвалини якого заклав кн. Лев. Зараз про те, що на Замковій горі був замок Льва, нагадують лише тільки декілька поштівок з написом: «Lwоw. Ruiny zamku Lwa na Wysokiem Zamku we Lwowie». Поштівки-сепії випущені у 1906 р. Я. Кляйном в Кракові. На поштівках залишок стіни, який вдалося відстояти А. Шнайдеру. Третя кольорова обігова поштівка, випущена 1916 р. в Кракові з печаткою польської військової цензури 28 серпня 1919.

Микола ДАВИДОВИЧ

 Джерела:

  1. Парійчук К.Р. «Римські впливи в архітектурі Львова» . http://www.rusnauka.com/SND/Istoria/1_pariychuk%20k.doc.htm
  2. Багрий Р.С., Могитич И.Р., Ратич А.А., Свешников И., 1976. Раскопки в Львове // АО. 1975 г., М с 54-55.
  3. Зиморович Б. «Потрійний Львів» (Хроніка міста Львова) – Львів 2002 с.49-51. Czolowski  «Wysoki Zamek»  – Lwow 1910 c. 108.
  4. Jan Zubrzycki « Dwa zamki we Lwowe». Cracovia Leopolis – historia i kultura Lwowa oraz Małopolski Ws. (http://cracovia-leopolis.pl/index.php?pokaz=art&id=1736)
  5. Опис Мартіна Груневега про заснування, розташування та забудову м. Львова. Історія Львова (Збірник документів і матеріалів). –  Київ. Наукова Думка 1986  с. 61 – 64.

Напишіть відгук