Таємниці крипти костелу св. Марії Магдалини

Таємниці крипти костелу св. Марії Магдалини

Його не давали будувати міщани, захоплювали війська Б. Хмельницького, він стояв на кордоні польсько-української боротьби за Львів у 1918 році, розповідає Релігійний туризм. Тут люди і молилися, і зробили потім жіночу в’язницю. Врешті-решт, сьогодні в костелі св. Марії Магдалини грає найбільший орган в Україні, а також тут відправляє богослужіння римо-католицька громада.

Перипетії давнини

Римо-католицький костел св. Марії Магдалини був зведений за межами львівського середмістя ще на початку ХVІІ століття. Оскільки споруда не була захищена фортифікаціями Львова, то костел і монастир також часто страждав від нападів загарбників. Тому його побудували на невеличкому пагорбі як потужну фортецю, якою опікувався монарший орден домініканців. Ділянку для побудови подарувала домініканцям міщанка Ганна Пстроковська. А оскільки землю, що належала Церкві, на той час не могли обкладати податком, то таке будівництво, як і сама споруда, вважалося збитковим для міської казни. Тому будівельникам декілька разів перешкоджали самі міщани, які страждали від збільшення податку через це будівництво. У 1612 році взагалі розігнали будівничих, які працювали над зведенням дерев’яного храму.

Костел Марії Магдалини у Львові. Фото 2015 року, автор Роман Метельський
Костел Марії Магдалини у Львові. Фото 2015 року, автор Роман Метельський

Тоді домініканці вирішили піти на поступки: зобов’язалися платити усі передбачені податки до магістрату при купівлі земельних ділянок, зобов’язалися спорудити мур довкола костелу так, щоб при необхідності його можна було б легко розібрати, а також їх позбавили права виготовляти вино. Тож, владнавши усі паперові справи, після 1630 р. монахи узялися за зведення кам’яного храму, який згодом освятили на честь св. Марії Магдалини та ап. Фоми.

У 1634 році вівтарну частину оздоблюють різьбленим вівтарем у стилі «струкко афреско». Збереглися легенди, що, буцімто, цей вівтар замовив, чи то пак, зробив монах-домініканець, який жив і народився у Львові, але дуже довго перебував з християнською місією на Далекому Сході. Коли ж львів’янину вдалося повернутися на Батьківщину, то він зробив такий вишуканий подарунок і храму, і місту.

Костел Марії Магдалини. Літографія початку XIX ст. Автор: Йозеф Свобода.
Костел Марії Магдалини. Літографія початку XIX ст. Автор: Йозеф Свобода.

У тому ж часі закінчують будувати семінарію і монастир біля храму. Та не встигли монахи і більше десятьох років помилитися в новій святині, як її частково зруйнував Б. Хмельницький, який у 1648 році бере Львів ув облогу. Згодом храм відбудовують, але і тут монахи не довго тішилися, бо на початку ХVІІІ століття храм і сам монастирський комплекс грабують і підпалюють шведські війська.

Отже, тільки у середині ХVІІІ ст. відомий львівський архітектор Мартин Урбанік фактично наново перебудовує храм за проектом Яна де Вітте, знаного архітектора з Кам’янця-Подільського, який спроектував сучасний вигляд домініканського костелу у центрі Львова. Тоді ж на новому костелі встановлюють скульптури двох домініканців – св. Домініка та св. Яцека. Автором робіт теж був доволі популярний скульптор стилю рококо у Львові – Себастьян Фесінґер. Хоча дехто з дослідників схиляється до версії, що скульптури належать руці не менш знаного і шанованого львівського митця – Йоана Пінзеля.

Костел Марії Магдалини до перебудови веж. Фото 1860-1870 рр.
Костел Марії Магдалини до перебудови веж. Фото 1860-1870 рр.

У 1758 році новий храм щойно освячено, але й тут, за класикою жанру, «не довго музика грала…», невдовзі приходить до Львова Австро-Угорська імперія зі своєю «йозефінською касатою». Тоді починають масово закривали костели і монастирі, які нібито не приносили користі державі чи суспільству, тобто не мали сиротинців, освітніх закладів тощо. Тож тепер уже в колишньому монастирі влаштували канцелярію державних маєтків, потім облаштували тут міський будинок праці. Ну а в 40-х роках ХІХ століття спромоглися відкрити в ньому в’язницю для жінок.

Костел святої Марії Магдалини, зараз – Будинок органної та камерної музики. Фото 1910-х рр.
Костел святої Марії Магдалини. Фото 1910-х рр.

А сам костел став парафіяльним. У 1857 р. на кошти намісника Галичини А. Голуховського у костелі було встановлено новий необароковий вівтар. Протягом 1870-90-х рр. храм отримав сучасний вигляд, у якому компонуються риси ренесансу і бароко. До головного порталу добудували сходи з терасою. Тоді ж храм отримав саме такі вежі, як має зараз.

У 1918 році колись сакральна споруда стояла на лінії фронту між польською та українською арміями, які боролися за Львів, тож знову була пошкоджена.

Фігура Матері Божої біля входу до костелу Марії Магдалени. Фото 1905 року
Фігура Матері Божої біля входу до костелу Марії Магдалени. Фото 1905 року

Так було до 1923 року, тоді ліквідували в’язницю, а колишній храм передали у власність Львівської політехніки. У храмі дуже довго тривали реставраційні роботи, і вже у 1936 році тут поставили найбільший дотепер в Україні орган (4 тисячі труб) фірми «Reiger». Цікаво, що первинно орган мав 70 регістрів, з яких 12 були розміщені окремо, в іншому кінці залу, у спеціальній шафі. Для того, щоб орган звучав повноцінно, треба було відчинити спеціальне віконечко у вівтарній частині.

Костел Марії Магдалини після перебудови. Фото 1930-1939 рр.
Костел Марії Магдалини після перебудови. Фото 1930-1939 рр.

Проте і тут знову «не довго музика грала…», адже за три роки розпочали Другу світову війну. Тож у післявоєнні совєтські часи у Львові ніхто про органний зал і унікальний орган особливо не думав. Приміщення просто використовували як клуб. Тільки у 1969 році споруду передали у власність Львівської філармонії, яка і заопікувалася реставрацією органу і відновленням Будинку органної і камерної музики, який відкрили аж у 1988 році.

Костел Святої Марії Магдалени. Фото до 1939 року
Костел Святої Марії Магдалени. Фото до 1939 року

Зараз у храмі, окрім концертів, також відбуваються богослужіння римо-католицької парафії, яка домагається повної передачі храму до їхньої власності. А в колишньому монастирському будинку знаходиться кафедра «Зварювального виробництва і діагностики та відновлювання конструкцій» Львівської політехніки.

Таємний скарб крипти костелу

Коли у березні 1995 року за сприянням того ж Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові під вівтарною частиною почали розкопки, то окрім звичної для будь-якої крипти кісниці з останками усопших, археологи виявили скарб з 28 монетами золота вищої проби. Цікаво, що монети належать до різних періодів: найстарша – з 1853 року, а найновіша – з 1913 року. Дослідники припустили, що скарб могли заховати у 1914 році під час Першої світової війни, коли Львів 293 дні перебував у складі Російської імперії. Зараз віднайдений скарб зберігають у Львівському музеї історії релігії, а оцінюють його нумізматичну вартість у 35 тисяч доларів.

Фото органу із костелу святої Марії Магдалини, приблизно 1903 р.
Фото органу із костелу святої Марії Магдалини, приблизно 1903 р.

Також під час розкопок під склепінням святая святих храму знайшли таємну крипту. Це квадратне приміщення без входу. Археологам не вдалося довідатися що саме знаходиться в тому приміщенні. Припускають, що там могла би бути домініканська бібліотека чи якесь сховище, та щоб підтвердити ці гіпотези потрібне відповідне фінансування цих археологічних досліджень. Тому цілком ймовірно, що підземелля костелу св. Марії-Магдалени й досі ховають в собі давню домініканську та львівську історію, та поки що за браком коштів вони закриті для туристів та для детальних досліджень.

Ніна ПОЛІЩУК

Використані джерела:

  1. Костел св. Марії Магдалини / сайт «Мандрівка Україною»
  2. Легенди Львова: найбільший орган в Україні знаходиться у костелі Марії Магдалини / сайт «Канал 24»

Напишіть відгук