Таємниці кам’яниці під номером 71 на вулиці Івана Франка

1
3588
Таємниці кам'яниці під номером 71 на вулиці Івана Франка

Для тих, хто цікавиться загадковими сецесійними кам’яницями Львова, важко буде проминути увагою будинок під номером 71 на вулиці Івана Франка. Більшість львів’ян проходять  повз нього мало не щодня і не звертають увагу на будинок, де за радянських часів знаходився магазин “Спорттовари”, а сьогодні розташований “Телефончик” і крамниця канцтоварів.

Насамперед, увагу пильного перехожого привертає скульптурне оздоблення у вигляді  фенікса з лаврами в дзьобі, рельєфних зображень драконів, та бородатих облич старців, що дуже нагадують єврейських мудреців. І тільки найуважніші звернуть увагу на  найцікавіші деталі – прикріплені до стіни факели з іржавим вогнем.

Отже, яким було первісне призначення цієї будівлі? За найпопулярнішою версією в цій кам’яниці розташовувалась синагога. Перевіримо наскільки ця версія має право на життя.

Кам’яниця  була спроектованою Тадеушом Обмінським, членом фірми Міхала Уляма, у співавторстві зі скульптором Францішеком-Томашем Бєрнатом, 1911 року. Францішек Томаш Бернат (1879 – після 1939 точна дата смерті невідома) народився у Львові. Навчався у львівській ХПШ (1897–1901), був учнем П. Гарасимовича та Ю. Белтовського. Протягом 1908–1939 років Бєрнат керував власним закладом, що займався архітектурно-скульптурним оздобленням у Львові. Виконував барельєфи та скульптури для декорування будинків, а також паркову скульптуру, надгробки. У 1909 році Бєрнат розмістив десять барельєфів на міфологічну тематику на фасадах кам’яниці на вул. Ставропігійській, 4 (ріг вул. І. Федорова, 6). Ці композиції, що мають іноді фривольно-еротичний зміст, викликали протести парафіян сусіднього костелу домініканців, але збереглись до сьогодні, на відміну від вирізьбленої в дереві статуї оголеного фавна, знищеної невідомим вандалом незабаром після її встановлення у вересні 1909.

У тому ж 1909 році й на початку 1910, Бєрнат виконав найвідоміші свої твори: статуї та рельєфи на середньовічні й театральні мотиви на фасаді й в інтер’єрі будинку театру “Казино де Парі” (нині театр ім. Леся Курбаса) на вул. Рейтана, 3 (тепер вул. Леся Курбаса). На фасаді будинку, спорудженого за проектом архітекторів Зигмунта Федорського і Станіслава Мацудзінського, скульптор встановив узгоджені зі стилістикою архітектури гротескні маскарони й статуї, що вільно інтерпретують середньовічні образи. Подібні теми були розгорнуті далі, в оформленні залу глядачів, що нагадував внутрішнє подвір’я феодального замку. Балкони овального залу з низкою лож і портал сцени Бєрнат оздобив фігурними рельєфами в м’яких, плинних сецесійних формах  (на жаль, вони були знищені після 1945).

Сповнені фантазії, гумору та іронії скульптури “Casino de Paris” і будинку на розі вул. Федорова та Ставропігійської, в яких авторство Бєрната документально підтверджене, можуть служити опорним, вихідним пунктом для виявлення інших його львівських творів. Всім їм властиві прийоми гротеску та експресії, лінійно-орнаментальної декоративності у дусі сецесії, вільна інтерпретація іконографічних сюжетів та стилістики середньовіччя й бароко. Вірогідно, Бєрнат був автором кам’яних горгулій та химер на фасадах міської школи ім. Г. Сенкевича (1907, тепер вул. М. Залізняка, 21) та вілл на вул. М. Глинки, 5–7 (1909, тепер готель “Замок Лева”), грифонів та слонових голів на будинку на вул. Братів Рогатинців, 14 (1912), маскаронів на фасадах кам’яниць на вул. Огієнка, 18–18а (колишній готель “Elite”, 1911), Саксаганського, 14 (1911), Мартовича, 4 (1909). На замовлення архітектора З. Федорського Бєрнат у 1909 році виконав фігуру орла на фасаді будинку на вул. Зеленій, 46, а в 1913 – декоративно спрощений горельєф “Вершник” на аттику кам’яниці З. Федорського на вул. св. Софії, 56а (І. Франка, 144).

Гострі форми і гротескна образність виказують руку Бєрната в оздобах будинків, поставлених за проектами архітектора Валерія Шульмана в 1910-1912 роках. Це, зокрема, барельєфи з фігурами збирачів винограду на фронтоні кам’яниці на вул. Пекарській, 49, рельєфи з путті на будинку на вул. К. Левицького, 11, 11а, 15 та путті, що пливуть на морських потворах на будинку на вул. Шептицьких, 17. Після Першої світової війни Бєрнат продовжував співробітничати з львівськими архітекторами, хоч вже і не так активно.

З  понад сотні старих синагог у Львові, до наших часів збереглись лише дві з них: “Бейс Аарон ве Ісраель” та “Хадашим” або “Янкере Гланцер Шул”. Однак, коли в 2012 році один мешканець  житлового будинку на вул. І. Франка 71, затіяв у своєму підвалі ремонт і почав обдирати штукатурку, то помітив під цим шаром якісь дивні малюнки та написи на івриті. Житель, одразу ж,  вирішив звернутись до фахівців.

В управлінні охорони історичного середовища Львівської міської ради було зроблено фотофіксацію малюнків й законсервовано їх. Фотографії передано в Інститут “Укрзахідпроектреставрація”.

Як виявилось, такий розпис є типовим для східної стіни в Східноєвропейських синагогах.  Два леви, корона і кам’яні скрижалі зазвичай зображені над ковчегом завіту. Було очевидно, що кімната була місцем молитви для єврейського народу. Якщо б не одне але… Дещо-таки здалося фахівцям незвичайним: замість того, щоб прикрашати східну стіну, фреска чомусь зображена на стелі, та ще й у підвалі, куди майже не потрапляє природне сонячне світло.

Можна було б подумати, що це була темна кімната для молитви під час Другої Світової Війни. Тим не менш, якщо логічно подумати, то малюнок  був надто ретельно та акуратно написаним, як для важких воєнних часів.

Отже, найбільш імовірно, це був приватний молитовний зал або штібель для єврейських сімей, що жили поблизу. Можливо, вони вибрали таке місце для молитви, бо не мали можливості орендувати кращого або ж самі проживали а рівні першого поверху і вище.

Вислів “Ховевей га-дат” на івриті, вживається, коли йдеться про  тих, що”вшановують бога”, що власне він й означає дослівно та стосується звичайних віруючих, але аж ніяк не монахів-ортодоксів, а тому — це не назва синагоги, про що, на жаль, можна прочитати в більшості інтернет-ресурсів сьогодні.

Остап Хмарний

Джерела:

  1. http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/33767/1/27_211-220.pdf
  2. http://galinfo.com.ua/
  3. http://jewishfamilysearch.com/forgotten-synagogue-lviv/

1 коментар

Напишіть відгук