Таємнича Фауста Креспі, або про що мовчить музейна світлина

1856
Таємнича Фауста Креспі, або про що мовчала музейна світлина

Музейні експонати по-різному сприймаються відвідувачами: одні відразу привертають увагу, інші – залишаються непримітними….

Соломія Крушельницька і з педагогом співу Фаустою Креспі. Мілан, 1896 рік. Фрагмент експозиції Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові.
Соломія Крушельницька і з педагогом співу Фаустою Креспі. Мілан, 1896 рік. Фрагмент експозиції Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові.

В одній із експозиційних кімнат Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові на простінку висить одна невелика фотографія. На ній Соломія Крушельницька зображена поряд з жінкою, яка відіграла доленосну роль у професійному становленні української співачки. На звороті фото є напис, зроблений рукою Одарки Бандрівської: “Соломія Крушельницька з педагогом співу Фаустою Креспі в Мілані, 1896 рік.”

Соломія Крушельницька і з педагогом співу Фаустою Креспі. Мілан, 1896 рік.
Соломія Крушельницька і з педагогом співу Фаустою Креспі. Мілан, 1896 рік.

Наскільки великим було наше здивування, коли всі зусилля дізнатися більше про Фаусту Креспі, виявилися марними! Безрезультатними були і наші звернення до музикантів в Італії… Однак цінними залишаються спогади сучасників Соломії Крушельницької.

Джемма Беллінчоні. Фрагмент експозиції Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові.
Джемма Беллінчоні. Фрагмент експозиції Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові.

З доступних джерел вдалося з’ясувати, що познайомила С. Крушельницьку з Фаустою Креспі (?1866-1937?) італійська співачка Джемма Белінчоні (1864-1950), яка гастролювала 1893 р. у Львові.

Джемма Беллінчоні (1864-1950) – італійська співачка, педагог
Джемма Беллінчоні (1864-1950) – італійська співачка, педагог

Зі спогадів Олени Охримович, сестри Соломії:

“У Львівському театрі тоді виступали італійські співаки на гастролях. Соломія познакомилася з Беллінчіоні, співачкою з Мілано. Вона заохочувала Соломію поїхати в Італію вивчати спів. В Мілано могла б мешкати у неї, та могла б поручити добру учительку співу. Батьки не противилися, але нате треба було грошей…  Соломія поїхала з батьком в Італію (осінь 1893).

Анна Крушельницька, Антін Крушельницький, Олена Крушельницька-Охримович, Осипа Крушельницька-Бандрівська. Фрагмент експозиції Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові.
Анна Крушельницька, Антін Крушельницький, Олена Крушельницька-Охримович, Осипа Крушельницька-Бандрівська. Фрагмент експозиції Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові.

Заїхали в Мілано до Bellincioni, яка поручила на учительку Фаусту Креспі (Fausta Crespi). Батько з Соломією пішли до Креспі. Соломія зробила добре враження на Креспі. Вона сказала, що в Соломії лірично-драматичне сопрано, а не мецо сопрано і що треба переучуватися. Батько на це погодився, оставив Соломію в Беллінчіоні, а сам вернув в Білу. Грошей Соломії не вистарчило на довго, бо оплата за науку співу була дуже висока. По кількох місяцях гроші вичерпалися. Креспі з’орієнтувалася і заявила, що буде вчити Соломію безплатно”.

З листування Фаусти Креспі дізнаємося, що в її класі вчилися польки: Софія де Гудман-Жабчинська, Міхальська, Кошловська. Мабуть, це було однією з причин, чому Джемма Беллінчоні порекомендувала Соломії Крушельницькій саме Фаусту Креспі.

Рукопис Фаусти Креспі
Рукопис Фаусти Креспі

Фауста Креспі відіграла ключову роль у подальшій кар’єрі молодої української співачки. Вона запропонувала їй змінити теситуру голосу з мецо-сопрано на лірико-драматичне сопрано, відкривши для Соломії Крушельницької ширші горизонти її вокальної кар’єри (адже головні партії в операх написані, переважно, для високих голосів).

Цінним джерелом інформації є листування Фаусти Креспі з Соломією Крушельницькою та батьком співачки о. Амвросієм (опубліковане у другому томі матеріалів про Соломію Крушельницьку, підготованих Михайлом Головащенком).

Соломія Крушельницька в Мілані
Соломія Крушельницька в Мілані

Фауста Креспі високо цінувала талант і працелюбність Соломії, всіляко намагалася її підтримати, допомогти. У листі до батька Соломії о. Амвросія вона захоплено писала про свою ученицю як унікальну людину і артистку: “Досі я ще не бачила жодної дівчини, що хоча б трохи скидалася на неї!… Соломія не тільки артистка душею, а й справжня людина, обдарована всім над міру! Що за чудове створіння! (Лист Фаусти Креспі  до о. Амвросія Крушельницького від 29 жовтня, б.р.).

о. Амвросій Крушельницький з сином Володимиром і донькою Соломією
о. Амвросій Крушельницький з сином Володимиром і донькою Соломією

Щиро радіючи успіхам своєї учениці на Варшавській сцені, Фауста Креспі писала:

“…Уявіть собі мою радість і задоволення, коли я чую вияви захоплення Вашою бездоганною манерою співу! Або коли побачила і своє ім’я на сторінках впливової газети. Це, безсумнівно, тільки на користь мені, адже хто знає, можливо ті польки, що прагнуть навчитися нашого італійського бельканто, матимуть намір знайти вірне місце, де можна його опанувати. Я сподіваюсь на це.

Соломія Крушельницька. Поч. ХХ ст.
Соломія Крушельницька. Поч. ХХ ст.

Учениці наввипередки перекладають мені чудові рецензії і пишаються успіхом, наче це справа їх рук. Міхальська на сьомому небі, вона мріє про те, щоб Ваш успіх приніс і їй щастя, і весь час збирає телеграми, лист і газети, що звеличують Вас. Кошловська теж безмежно радіє, не кажучи вже про Орбелліні… Мені було б приємно якби ви дізнавалися про всілякі новини через мою колишню ученицю Софію де Гудман-Жабчинську, яка мешкає на вул. Хожій, 15″.

Вокальна школа Фаусти Креспі продовжилася у педагогічній діяльності її учениць. Відомо, що у Фаусти Креспі навчалася Софія Козловська, навіть деякий час працювала її асистентом. Згодом Софія Козловська стала у Львові авторитетним педагогом вокалу, в якої вчилися сестра і племінниця Соломії – Анна Крушельницька і Одарка Бандрівська, а також Катерина Рубчакова і сестра композитора Кароля Шимановського Станіслава Шимановська-Корвін. Таким чином, педагогічні принципи Фаусти Креспі “живуть” і сьогодні у її педагогічних правнучках і праправнучках.

Співачка Станіслава Шимановська-Корвін з братом Каролем Шимановським
Співачка Станіслава Шимановська-Корвін з братом Каролем Шимановським

На сьогоднішній день вдалося розшукати лише крихти інформації про Фаусту Креспі. Але я впевнена, що прийде час і ми обов’язково віднайдемо матеріали про Фаусту Креспі – людину, яка сформувала артистичну долю Соломії Крушельницької.

Адже важливо пам’ятати, що дослідження музейного предмету – це не одноразовий процес, а постійний.

Роксоляна ПАСІЧНИК

Література:

  1. Соломія Крушельницька. Спогади, матеріали, листування: у 2-х ч. Ч. 2: Матеріали. Листування / упорядник Михайло Головащенко . – К., 1979.
  2. Соломія Крушельницька. Міста і слава. – Львів, 2009.
  3. http://www.hi-fi.com.pl/

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.