Публікації з теґом «храм»
Нічим особливим на перший погляд не примітна церква святої Параскеви П’ятниці на вулиці Богдана Хмельницького, 63 відноситься до найстаріших церковних споруд нашого міста.
За даними археологічних обстежень що проводилися у 1977-1978 рр., перша церковна споруда у романському стилі, що знаходилася на цьому місці датується кінцем XIII – першою половиною XIV століття.
Перші вірменські поселенці з’явилися на території сучасного Львова понад 800 років тому. Тут вони жили за своїми традиціями, зберігаючи рідну мову і культуру. В переважній своїй більшості це були купці та ремісники, тобто люди гарного достатку та високої культурної самооцінки.
Комплекс Вірменського собору – це один із найдавніших і найсамобутніших ансамблів у багатій архітектурній спадщині Львова. Його будівництво тривало у 1363 – 1370 р. на кошти багатих купців – Якова з Кафи (Феодосії) та Паноса з Гайцараца. Архітектором цього собору був Доринг. Читати далі
Церква Преображення Господнього була освячена 29 квітня 1906 року митрополитом Галицьким Андреем Шептицьким, єпископом Перемишльським Костянтином Чеховичем та єпископом Станіславівським Григорієм Хомишиним. До цього цілих вісім років над оздобленням храму працювали митці Леонард Марконі, Тадей Попель, Фердинанд Маєрський, Теофіл Копистинський, Корнило Устиянович, Андрій Коверко.
А ще раніше цілих двадцять років (1878-1898), за проектом, що був розроблений Сильвестром Гавришкевичем, велися будівельні роботи. Читати далі
Перший храм на Святоюрській горі існував ще за часів давньоукраїнської Галицько-Волинської держави. Його не раз руйнували завойовники, але завжди храм відновлювався. У XVIII ст. він постав у теперішній величі та красі.
З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: бароковий собору (1745—1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761—1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір’я з двома брамами в подвір’ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і владичий сад (1772).