Тадеуш Мюнніх, або як жив і помер геній львівської архітектури ХІХ століття

0
1572

В силу вимушеного забуття, якого за радянських часів зазнало чимало видатних осіб пов’язаних зі Львовом, на сьогодні мало хто з мешканців та й тим більше серед гостей Львова може сказати ким був Тадеуш Мюнніх. Тим не менш, ця особа з цікавим життям і трагічною смертю свого часу була одним з найбільш перспективних архітекторів Львова. Пропонуємо вам поглянути як на його життєпис, так і на творіння, у яких він увіковічнив себе на довгий час і після смерті.

 

Народився Тадеуш 1861 року в Кракові. Там же він закінчив так звану реальну школу, після чого, як і чимало його сучасників, які прагнули пов’язати своє життя з архітектурою, здобував освіту у Відні. Втім, саме у цей період доля «занесла» його і до Львова і 1885 року Тадеуш закінчив Львівську політехніку.

І. Левинський
І. Левинський

Він вирішив себе реалізовувати в сфері здобутої освіти, тому він пов’язав свою професійну долю з іншим знаним львівським архітектором – Іваном Левинським. Тадуеш працював в архітектурному бюро Івана Левинського, де створив проекти будівництва та реконструкції великої кількості будівель у Львові та Галичині загалом. Від 1888 року він нетривалий час працював у Краківській промисловій школі, як асистент, пізніше — як асистент професора будівництва.

Проте він не покидає викладацької роботи і після того як полишив Краків і від 1891 року він стає асистентом кафедри архітектури Львівської політехніки. Його діяльність у цей період стає багатогранною. Тадеуш – технічний референт Шкільної ради, а 1891 році його нагородили срібною медаллю за заслуги в організації львівської виставки будівельної промисловості. Як і значна кількість львівських архітекторів, він – член Політехнічного товариства у Львові, а протягом 1898–1899 рр. він навіть входив до його правління. У 1898–1900 роках Тадуеш був членом редакції друкованого органу товариства — журналу «Czasopismo Techniczne». У серпні 1899 року він відвідав Чехію, яка була частиною монархії Габсбургів, Німецьку імперію та Швейцарію, де вивчав досвід будівництва шкільних споруд.

Протягом усього цього часу він провадить активну будівельну діяльність, перебудовую цілу низку знаних у Львові споруд надавши їм того вигляду, який ми можемо побачити і сьогодні, проте як грім серед ясного неба, 5 липня 1900 року він вчиняє самогубство. Причиною ймовірно були психологічні проблеми викликані хворобою очей, яка ставила під загрозу його професійну діяльність. Похований на Личаківському цвинтарі. Після нього, залишились лише його творіння, на які ми і пропонуємо вам поглянути.

Спільно з Іваном Левинським керував перебудовою костелу Івана Хрестителя у Львові за проектом Юліана Захаревича (1886—1889). У 1886—1889 роках костел радикально перебудовано за проектом Юліана Захаревича. Роботами керували Іван Левинський і Тадеуш Мюнніх. 1886 року костел перекрито новим дахом, розібрано передсіння. 1887-го добудовано крухту, розібрано фронтон до рівня склепінь і наново перемуровано. 1889 року збудовано нову огорожу і за проектом Захаревича виконано орнаментальні розписи в інтер’єрі. Споруда повністю втратила будь-які риси старовини і стала виглядати псевдороманською каплицею XIX сторіччя.

Перебудова старого будинку на віллу Масловських у Львові на вулиці Дорошенка, 73 (1888).

Перебудова вілли Адамських на житловий будинок на вулиці Лепкого, 20 у Львові (1897).

Віктор ГУМЕННИЙ

Джерела:

  1. Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010.
  2. Tadeusz Wacław Münnich (http://www.sejm-wielki.pl/b/psb.19295.2)
  3. Вілла Масловського у неороманському стилі (вул. Дорошенка 73) (https://www.facebook.com/LvivArchitecture/photos/?tab=album&album_id=1479629118933164)

Напишіть відгук