Символічні книжкові сторожі, або якими були давні львівські екслібриси

0
861
Символічні книжкові сторожі, або якими були давні львівські екслібриси

Колись книга була неабиякою цінністю. Не кожен міг собі дозволити мати книгу, а хто мав її у своїй колекції, той обов’язково намагався вберегтися від крадіїв. Власники і колекціонери ще за часів рукописних книг намагалися зазначити свою власність, пишучи в книгах погрозливі тексти на кшлат : “Хто цю книгу вкраде, нехай йому рука відпаде ”. Так поступово з’явилися авторські маркування – екслібриси.

Першим найдавнішим праекслібрисом вважається давньоєгипетський – близько в 1400 році до н.е. фараон Аменхотеп ІІІ та його дружина маркували вироби з фаянсу своїми іменами, відтак до папірусних сувоїв їхньої власності також прикріплялися аналогічні фаянсові таблиці.

Згодом в різних країнах світу (а в першу чергу в Німеччині), де поступово з’являлися екслібриси, власники бібліотек наносили відбитки на книжках методом ксилографії (гравюра на дереві) чи розмальовували вручну. З поширенням книгодрукування з’явилася традиція відтискати екслібрис золотом на оправі книги, користуючись шкірою різноманітних ґатунків. На них старалися передавати коротку інформацію про власника символічним поясненням-зображенням чи то гербом області, де він проживав. Книги також могли належати храму (релігійні) чи громаді. Одним з найстаріших українських екслібрисів вважається суперекслібрис з гербом Львова, датований 1545 роком з латинським надписом «печатка панів лавників львівських» на палітурках актових книг магістрату міста.

Так виглядала печатка Львова 1359р, зображення якої затверджено як герб міста в 1526 році
Так виглядала печатка Львова 1359р, зображення якої затверджено як герб міста в 1526 році

 

Першим українським екслібристом називають талановитого львівського графіка Яна Зярнко (бл. 1575 – бл. 1630). У Львові він навчався в майстерні Йозефа Вольфовича, але перші свої роботи виконав, живучи уже в Парижі. Екслібриси він робив на замовлення для Якуба Собеського, батька польського короля Яна ІІІ, галицького магната Петра Даниловича, гетьмана Великого Князівства Литовського Яна Кароля Ходкевича  (останні два зберігаються в бібліотеці Британського музею в Лондоні).

Шедевр, виконаний для Яна Собеського, вигравіруваний 1610 року на зворотньому боці мідної дошки з картиною, що написана олійними фарбами. В основі композиції – начетверо розділений герб з невідомих причин не до кінця завершеним девізом «Б’юсь за вівтарі та вогнища».

Екслібрис Я. Зярнка для Я. Собеського, виконаний 1610 року
Екслібрис Я. Зярнка для Я. Собеського, виконаний 1610 року

Найкращим екслібрисом Зярнка вважається гербова композиція, зроблена для Яна Кароля Ходкевича. Щит, в якому розміщено герби предків, тримають грифони, що символізують могутність і  владу.

Екслібрис коронного гетьмана Великого князівства Литовського Іоана Кароля Ходкевича. Гравюра на міді. Худ. Ян Зярнко. 1619.
Екслібрис коронного гетьмана Великого князівства Литовського Іоана Кароля Ходкевича. Гравюра на міді. Худ. Ян Зярнко. 1619.

Не згадують про Івана Федорова саме як про екслібриста, хоча уже у львівському «Апостолі» 1574 року він чітко позначив  на звороті останнього аркуша пишно декоровану, в стилі ренесанс, друкарську марку. До складу останньої входило зображення герба Львова і герба самого Івана Федорова («змійка» з стрілою) з ініціалами. Особистий герб першодрукаря нагадує міщанські герби, які вживалися для клеймування ремісницьких виробів, а також ними прикрашали фасади будинків, зображали на печатках і надгробках. Натомість екслібрис Федорова в початковому «Апостолі» вважають першим російським суперекслібрисом.

Герб Львова і «змійка» Івана Федорова в «Апостолі» 1574 року
Герб Львова і «змійка» Івана Федорова в «Апостолі» 1574 року

Архієпископ Львівський – Ян-Анджей Прухницький (1553 — 1633рр) у своїй бібліотеці володів кількома варіантами суперекслібриса, коли він був компонентом оформлення верхньої або нижньої палітурки, а то й обох палітурок водночас. Зразки багатьох цікавих книжок дісталися у спадок Львову після смерті польського парижанина Вітольда Казимира Чарторийського (1876—1911рр), який наколекціонував близько 25 тисяч томів видань.

Книжка Я. Прухніцького та книжки В. Чарторийського
Книжка Я. Прухніцького та книжки В. Чарторийського

Ян Джозеф Філіпович (1710 – 1770рр) – ще один львівський гравер, який виконав дуже майстерний екслібрис для першої Варшавської національної бібліотеки Залуських в Польщі (відкрита в 1747р)

Екслібрис Яна Філіповича для бібліотеки Залуських
Екслібрис Яна Філіповича для бібліотеки Залуських

Свій екслібрис був і в книг львівського монастиря Святого Михаїла отців кармелітів босих.

Рукописний екслібрис кармелітів босих XVIII століття
Рукописний екслібрис кармелітів босих XVIII століття

З часом, коли книга для людей стає більш доступним явищем, екслібрис починає переростати у більш декоративну графічну роботу. В 1920-х роках відбувається справжній розквіт української книги, де центром екслібрисів стає Львів. Відомими постатями в цій галузі відзначаються Модест Сосенко, Ярослав Музика, Микола Бутович, Олена Кульчицька.

Сюжетний екслібрис оголеної дівчини в античному шоломі зобразив Рудольф Менкіцький для бібліотекаря, бібліофіла, колекціонера Тадеуша Сольського у Львові в 1937р методом цинкографії.

Екслібрис Т. Сольського , 1937 рік
Екслібрис Т. Сольського , 1937 рік

Окремо слід згадати львівських екслібристів-шістдесятників, які особливо захопилися книжковими знаками саме з причин, що екслібрис став досить вільним видом образотворчого мистецтва, де автори могли виявити свою індивідуальність. Характерні в роботах того часу народно-поетичні образи, елементи старого українського іконопису, історичні та побутові теми, нарбутівські мотиви та ін. Малюють Богдан Сорока, Б. Сойка, Стефанія Гебус-Баранецька та ін.

Модно стає колекціонувати екслібриси. В 1932 р. у Львові Асоціацією незалежних українських митців була видана колективна збірка «Екслібрис». У 1937 р. був виданий каталог українського друкованих книжкових знаків XVIII ст., укладений істориком Іваном Крип’якевичем. Не зникають екслібриси і в XXI ст., хоча виконують вже далеко не свою початкову місію, з’являючись новими, існують швидше окремо як художній прояв мистецтва аніж у книгах.

Тетяна ЖЕРНОВА

Джерела:

  1. http://www.medievist.org.ua/2015/04/blog-post_24.html
  2. http://www.visnik.org/pdf/v2015-07-16-vavruh.pdf
  3. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%81
  4. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2
  5. http://tyzhden.ua/Publication/3731/PrintView
  6. http://louvre.historic.ru/collect/egypt/newking/09.shtml

Напишіть відгук