Святковий вигляд старого Львова

0
860

Напередодні Великодніх свят Львів уже вкотре набирає святкового вигляду. На центральних вулицях та площах з’являються Великодні ярмарки, у парках відкривають атракціони, робітники поспіхом стараються завершити ремонтні роботи. До цього вигляду міста ми за останні роки вже доволі звикли. А тому цікаво переглянути старенькі світлини та подивитись як виглядав святковий та парадний Львів багато років тому.

Кам'яниця №9 на площі Міцкевича, оздоблена святковими гірляндами та прапорами, очевидно, з нагоди Крайової виставки. Фото 1894 року
Кам’яниця №9 на площі Міцкевича, оздоблена святковими гірляндами та прапорами, очевидно, з нагоди Крайової виставки. Фото 1894 року

За якихось сто років у нашому місті змінилась не одна влада. І за кожної з них існували свої звичаї і традиції, коли Львів повинен був одягатись у святкові шати. Як це не дивно, але судячи з писемних та візуальних джерел традиційні релігійні свята рідко ставали причиною до цього.

Парадний вигляд вул. Академічної (пр. Шевченка). Фото 1894-1914 року
Парадний вигляд вул. Академічної (пр. Шевченка). Фото 1894-1914 року

Мабуть, найраніший опис святкового Львова маємо з події, що мала місце ще в далекому 1751 році. Тоді відбулась урочиста коронація ікони Матері Божої Одигітрії. Про вісім урочистих тріумфальних арок писалось уже не раз. Однак, окрім тріумфальних арок місто було прикрашене ще й оздобленими скульптурами, геральдичними знаками, портретами й малюнками. До прикладу, на вулиці Ставропігійській було розміщено 26 живописних панно, що зображали історію ікони Богоматері та чудеса, пов’язані з нею. Кожен малюнок був підписаний іншою мовою та, відповідно, зображав певний національний тип. Тут були візантійський імператор, татарин, турок, араб, вірменин, француз, німець, англієць, італієць, угорець, іспанець, швед, литовець, іспанець і навіть перс, індіанець та мурин (негр). А у вікнах Ратуші вміщувались 10 майстерно виконаних картин із зображенням Богоматері та символа міста лева у різних варіаціях. А усі вежі міста були святково оздоблені та ще й світились яскравими вогнями.

Увінчана святковими гірляндами Бойківська кам'яниця на площі Галицькій. Фото 1894 року
Увінчана святковими гірляндами Бойківська кам’яниця на площі Галицькій. Фото 1894 року

Коронація ікони мала місце в 1751 році, тобто коли Львів ще перебував у складі Речі Посполитої. Однак, уже за двадцять років після цього відбулись 3 поділи Польщі, після яких Польща, як держава, перестала існувати, а Львів, як і уся Галичина, відтепер належав Габсбургам. Разом з новими керманичами з’явились і нові традиції міських світ. Оскільки держава Габсбургів була імперією, спочатку Священно-Римською, згодом Австрійською, а з 1867 року – Австро-Угорською, то найбільшим святом для будь-якого міста імперії, в тому числі й Львова, був візит імператора. За весь час австрійського панування до Львова, щоправда завітало всього лиш два імператори: Йосип II та Франц Йосиф.

Арка та святкові прапори на привокзальній алеї з нагоди приїзду до Львова імператора Франца Йосифа. Фото 1880 р.
Арка та святкові прапори на привокзальній алеї з нагоди приїзду до Львова імператора Франца Йосифа. Фото 1880 р.

Про те, як місто зустрічало Йосипа II, на жаль, маємо дуже мало відомостей. Імператор навідував місто тричі в 1773, 1780 та 1787 роках. По справжньому офіційним був тільки перший візит. Чи набув тоді Львів парадного вигляду ми не знаємо, але той факт, що імператор застряг своєю каретою в багнюці прямо на площі Ринок змушує в цьому засумніватись. Інші два візити були дещо спонтанними. У 1780 році імператор прямував до Катерини II і дорогою навідався до Львова. Місто навряд чи чекало такого високого гостя, однак після візиту Йосипа II поставило на Казервальді монумент в його честь. Останній візит у 1787 році був ще втаємниченішим. Тоді імператор повертався з Російської імперії та заїхав до Львова розібратися із скаргами семінаристів.

Гауснерівський дім на проспекті Свободи, оздоблений святковими гірляндами. Фото 1894-1914 рр.
Гауснерівський дім на проспекті Свободи, оздоблений святковими гірляндами. Фото 1894-1914 рр.

А от Франц Йосиф відвідав місто аж 5 разів, і практично щоразу місто його урочисто зустрічало. Зокрема, в 1851, 1880 та 1894 році для вшанування імператора споруджували тріумфальні арки, часом навіть не одну. Та не одними арками місто демонструвало святковий настрій. Відомо, до прикладу, що у 1851 році імператор з Піскової гори спостерігав за святковою ілюмінацією міста. У 1880 році по всьому місту палали бенгальські вогники. Фасади будинків на всіх центральних вулицях були обвішані гірляндами, гаслами та прапорами. Цікавим є факт, що аби жебраки не псували святкового настрою їх перед візитом цісаря було вивезено з міста на відстань в три дні ходу.

Відкриття пам'ятника А.Міцкевичу, котре стало для міста урочистою подією. Фото 1904 року
Відкриття пам’ятника А.Міцкевичу, котре стало для міста урочистою подією. Фото 1904 року

Однак, за правління Габсбургів Львів одягав святкові шати не тільки задля імператорів. Коли до міста мала навідатись велика кількість гостей, воно просто не могло не зустріти їх з усією красою та пишністю. А події, котрі вабили до Львова багато поважних гостей – це звісно крайові виставки. Найбільшими такими виставками були Рільничо-Gромислова 1877 року та Крайова виставка 1894 року. Перша з них була більш скромніша, однак уже тоді було старанно впорядковано територію як на самій виставці, так і навколишні вулиці. Аби справити хороше враження на гостей влада міста розбила на головних вулицях Львова газони та клумби. Багато де наново були вимощені тротуари.

Кам'яниці №10 на площі Міцкевича, прикрашена гірляндами та килимами, можливо, з нагоди відкриття Східних Торгів. Сьогодні на місці кам'яниці будівля банку. Фото 1921-1930 рр.
Кам’яниці №10 на площі Міцкевича, прикрашена гірляндами та килимами, можливо, з нагоди відкриття Східних Торгів. Сьогодні на місці кам’яниці будівля банку. Фото 1921-1930 рр.

Виставка 1894 року була наймасовішим заходом Львова за все XIX ст., якщо й не за всю історію. Більше півтора мільйона гостей тоді навідались до міста, серед котрих й наступники престолу та і сам імператор. Але місто достойно з цим впоралось. Про те, що по цілому Львові, мабуть, не було будинку без святкових гірлянд та прапорів, годі й казати. Виставка з її павільйонами, світловими фонтанами, ілюмінаціями та усім іншим уже вартувала того, щоб приїхати до Львова. Однак і саме місто не пасло задніх. До речі, електричний трамвай запустили саме в 1894 році для забезпечення належним транспортом усіх гостей міста.

Святковий парад на площі Міцкевича. Фото 1921-1930 рр.
Святковий парад на площі Міцкевича. Фото 1921-1930 рр.

Цікаво, що однією з останніх подій за австрійської влади, коли Львів був нарядним, стало відкриття пам’ятника А.Міцкевичу у 1904 році. Тоді хоч і не все місто, але його центр теж було увінчано святковими гірляндами та прапорами.

Святковий парад на площі Міцкевича в котрому беруть участь велосипедисти. Фото 1921-1930 рр.
Святковий парад на площі Міцкевича в якому беруть участь велосипедисти. Фото 1921-1930 рр.

За польської влади у міжвоєнному Львові з’явились уже свої приводи до святкувань у місті. Зокрема, перші післявоєнні роки, в листопаді місяці, відбувались урочистості з нагоди святкування так званого «звільнення» Львова. Так поляки називали витіснення українських військ з міста під час Українсько-Польської війни.

Святкові гірлянди на алеї біля Оперного театру. Фото 1920-х рр.
Святкові гірлянди на алеї біля Оперного театру. Фото 1920-х рр.

Ще одним приводом, через який вулиці міста набували святкового вигляду були Східні Торги, що відбувалися щороку у вересні місяці. Хоча сам ярмарок відбувався там де й Крайова виставка – у Стрийському парку, однак під час його відкриття відбувалися урочисті паради різних торгівельних підприємств по головних вулицях міста, через що їхній вигляд і повинен був бути відповідним.

Володимир ПРОКОПІВ

Джерела:

  1. Жебраків вивезли з міста на таку відстань, щоб за три дні пішки не дійшли назад // http://gazeta.ua/articles/history-journal/_zebrakiv-vivezli-z-mista-na-taku-vidstan-schob-za-tri-dni-pishki-ne-dijshli-nazad/354212
  2. Котлабулатова І. Львів на фотографіях 1860 – 2006. Львів: Центр Європи, 2006 – 316 с.;
  3. Білан Б. Коронація Ікони чудотворної Богородиці Провідниці (Одигітрії) євангеліста Луки 1751 року // http://ji.lviv.ua/n68texts/Koronaciya_ikony_Odigitrii.htm
  4. Котлобулатова І. Львів на фотографії-2:  1860-2011. – Львів, 2011.

Напишіть відгук