Світ баталій Миколи Івасюка

0
1389
Світ баталій Миколи Івасюка

1884 рік, Віденська академія мистецтв: дев’ятнадцятирічний юнак, повен амбіцій та бажання працювати, ставить собі за мету написати картину про Богдана Хмельницького.  Подальші двадцять років життя виллються у надзвичайну картину «В’їзд Богдана Хмельницького до Києва».

Микола Івасюк. Пастель. Художник Станіслав Яновський, 1894р.
Микола Івасюк. Пастель. Художник Станіслав Яновський, 1894р.

Знайомство з Юстином Пігуляком, першим на Буковині художником, професіоналом своєї справи, відбилося на юнакові шаленою любов’ю до історії та культури рідного краю. Саме тоді, будучи ще дуже юним, Микола обирає для себе історичний напрям живопису. Його захоплює те, з яким натхненням і любов’ю Юстин Пігуляк ставиться до викладання та й до самого хлопця. Художник вчив юнака різноманітним технікам та композиціям живопису, робив акцент на історії краю, адже сам Пігуляк був громадським діячем і чимало нових ідей для цієї галузі черпав аналізуючи різні історичні моменти України. Тому Микола вирішує працювати над картинами, де буде розкриватися тематика історії свого краю, боротьба за соціальне і національне визволення.

Поцілунок. 1910 р.
Поцілунок. 1910 р.

Мистецькі студії у Віденській академії були успішними для Миколи Івасюка. Тут він розвивається як з допомогою викладачів, так і самостійно. Наполеглива праця пробуджувала в хлопцеві все більшу любов до обраного ремесла. Після п’яти років навчання у Відні (1884 – 1889рр.) юний український митець їде до Мюнхена, де навчається в місцевій академії мистецтв аби набути нових малярських навичок. Під час навчання він знайомиться з художником-баталістом Юзефом Брандтом. Останній допомагав Миколі: дозволяв працювати у своїй майстерні, давав читати збірки історичної старовини з домашньої бібліотеки і навіть шукав дня нього замовлення.

Щороку влітку Микола Івасюк подорожував Буковиною, Галичиною і Поділлям; замальовував історичні пам’ятки: руїни укріплень, фортеці, національний одяг. Особливу увагу приділяв місцям, де проходили бої за часів Богдана Хмельницького. Після повернення до Мюнхена, після чергової подорожі, молодий баталіст знайомиться з художником Ілльою Рєпіним. У вбогій майстерні українского художника Рєпін знаходить цікаві роботи на українську тематику, зокрема ескіз картини «В’їзд Богдана Хмельницького до Києва», який Микола зробив сам, без порад сторонніх людей. Пізніше Ілля Юхимович у своїх «Листах про мистецтво» напише: «Мені сподобався більше інших один словак із Буковини – Івасюк. Він добре розмовляє українською мовою і трактує переважно українські сюжети: то козак з дівчиною, то запорожця в степу…».

Зустріч Богдана Хмельницького з тілом сина Тимоша
Зустріч Богдана Хмельницького з тілом сина Тимоша

По закінченню навчання в Мюнхені Микола повертається в Рідну Буковину. Тут він занурюється в педагогічну та громадську діяльність і наполегливо продовжує працювати над картиною свого життя. В Чернівцях була перша персональна виставка митця, де було виставлено один з варіантів «В’їзду Богдана Хмельницького».  Згодом Івасюк оселяється у Львові, де проходить ще одна виставка його полотен на різноманітні жанрові теми. Про них багато пише преса і ставить художника поряд з іншими кращими тогочасними митцями Росії, України та зарубіжними країнами.

З-під пензля художника вийшли такі картини як «Іван Богун під Берестечком», «Богдан Хмельницький під Зборовим» , «Зустріч Богдана Хмельницького з тілом сина Тимоша», «Олекса Довбуш» тощо.

Картини Івасюка досить контрасні. Фон картини здебільшого виконаний у спокійних тонах, що є приємним для ока і не відриває глядача від основного сюжету. Такою, наприклад, є картина «Зустріч Богдана Хмельницькгго з тілом сина Тимоша», де задній план виконаний в ніжно блакитних кольорах. На передньому плані зображено тіло загиблого в бою сина гетьмана. Батько зображений в центрі картини. Його постать незворушна, на коні сидить прямо і на обличчі немає загубленого, сумного виразу. Хмельницький гідно тримається, ніби є перед тілом одного з сотень воїнів, але всередині, напевно, вирують різні почуття. Художник одягнув гетьмана в яскравий одяг, поставив у центрі твору, що вказує на те наскільки цікавим є ця постать для майстра.

Іван Богун під Берестечком, 1919р.
Іван Богун під Берестечком, 1919р.

Варто, при огляді творчості Миколи Івасюка, приділити увагу й іншим історико-батальним картинам. Серед таких «Битва під Хотином» 1903р., «Кубанські козаки у Львові» (1917), а особливо — «Іван Богун під Берестечком» (1919). Цю картину, знайдену 1936 року в Бухаресті, повернули до України (Національний музей, Львів). В картині яскраво виражена динаміка. Рух  є всюди: в бігові коней, в помаху бунчуком і закличному погляді Богуна. Темні тони картини дають зрозуміти, що справа йде до сутички. Але, знову ж таки, художник приділяє увагу вбранню головного героя. Маленькі деталі одягу майстерно й акуратно пророблені. Так само на загальному фоні виділяється постать Івана Богуна, як головного, за рахунок яскравого червоного одягу та динаміці персонажа, який закликає до бою.

В'зд Богдана Хмельницького у Київ, 1912р.
В’їзд Богдана Хмельницького у Київ, 1912р.

Головною роботою, серцем творчості й великою мрією Миколи Івасюка була і залишилася картина «В’їзд Богдана Хмельницького до Києва». Картині про Б.Хмельницького живописець віддав багато творчих сил і енергії. «То моя найважливіша мета, яку я собі поставив»,— писав він Осипу Маковею. Площа картини-велетня — 24 м2 (5,5 х 3,5 м). Баталіст працював над полотном впродовж 1892 – 1912 рр. Сюжет розповідає як після зняття облоги із Замостя 1648 року Богдан Хмельницький разом зі своїм військом урочисто в’їжджає в Київ. Момент картини – це зупинка Б.Хмельницького перед Софійським собором, де його зустрічають митрополит і духовенство. Урочистість моменту передана барвистими, насиченими кольорами, дрібними деталями, майстерно виконаними портретами всіх героїв полотна. І звісно на чолі всієї процесії великий гетьман Хмельницький, історична обсоба, яка полонила уяву художника і яка вилилася в найдовершеніший твір його життя.

Микола Івасюк
Микола Івасюк

За свідченнями сучасників, перед Першою світовою війною в Західній Україні кольорова репродукція картини була майже в кожній українській хаті. Та й зараз картини живописця привертають до себе увагу, дають уяву про козацьку добу й багатьох історичних осіб.

Ірина ШПАК

Використані джерела:

  1. http://biblioteka120.blogspot.com/2015/04/150-16-28.html
  2. http://meest-online.com/culture/mykola-ivasyuk-do-150-richchya-vid-dnya-narodzhennya/
  3. http://m.day.kyiv.ua/uk/article/naprykinci-dnya/treba-maty-ne-lyshe-talant-y-bagato-vidvagy

Напишіть відгук