Степан Павлович Костюк, або 62 роки історії української куль­тури

Степан Павлович Костюк, або 62 роки історії української куль­тури

Трохи більше року тому, 10 грудня 2015 року, відійшов у вічність Степан Павлович Костюк — відомий бібліограф, мистецтвознавець, історик української куль­тури. 62 роки Степан Костюк працював у Львівської академічній бібліотеці, з них 34 — завідувачем відділу мистецтв.

Степан Костюк народився 20 листопада 1927 року у селі Сушно, що на Радехівщині, у сім’ї Павла та Евфимїї Костюків. Із Сушного вирушив у світи: вступив до Львівського технікуму культосвітніх працівників на бібліотечний факультет (1944-1947), згодом до Львів­ського державного університету ім. І. Франка на історичний фа­культет (1953-1957), працював у Львівській обласній бібліотеці для дорослих, а також у бібліотеці Львівського політехнічного інсти­туту. У листопаді 1951 р. доля назавжди поєднала його з Львів­ською академічною бібліотекою (тепер — Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника).

Степан Павлович Костюк
Степан Павлович Костюк

Трактуючи працю у бібліотеці як щасливу можливість сприяти розвитку української науки, Степан Костюк зосередив увагу на збере­женні і розкритті давніх фондів бібліотеки, передусім образотворчих, сформованих 1940 року на базі мистецьких колекцій Наукового то­вариства імені Шевченка, Ставропігійського інституту, Народного Дому, «Студіону», бібліотеки Оссолінських, а саме Музею Любомирських, який працював при ній, а також А. Натовського — В. Баворовського, Ю. Ґ. Павліковського, К. Кюнля та інших західно­українських колекціонерів XIX — початку XX ст.

Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів (бібліотека Баворовських), сучасний вигляд з боку вул. Технічної, фото 2015 року
Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів (бібліотека Баворовських), сучасний вигляд з боку вул. Технічної, фото 2015 року

Вивчивши досвід деяких музеїв і бібліотек України, Польщі і Росії, С. Костюк за­провадив «Картку опрацювання графічних фондів», оптимальну щодо розкриття обліково-зберігальних даних про твір і його зовнішню характеристику. Прийнята на початку 1980-х рр. для інвентаризації образотворчих фондів відділу мистецтва, «Картка» в скорому часі уможливила широкий доступ до них, організацію на їх базі чис­ленних мистецьких і книжково-ілюстративних виставок в Україні та поза її межами, зокрема в Австрії, Польщі і Росії, а відтак багатоаспектне використання у наукових дослідженнях багатьма ук­раїнськими і закордонними вченими. Серед них такі імениті постаті, як Ю. Гошко, П. Жолтовський, Я. Запаско, Р. Кирчів, Д. Крвавич, О. Купчинський, Р. Лубківський, Р. Пилипчук, В. Рубан, X. Саноцька, В. Слободян, Г. Стельмащук, О. Федорук та багато інших.

Обкладинка бібліографічного покажчика "Іван Труш (1869-1941)". Укладач Степан Костюк.
Обкладинка бібліографічного покажчика “Іван Труш (1869-1941)”. Укладач Степан Костюк.

Водночас Степан Костюк багато зусиль і часу присвятив попов­ненню образотворчих фондів відділу, насамперед доробком ук­раїнських художників. Уже в 1968 році він разом з М. Гуменюком підтримав В. Вітрука у підготовці першої найвагомішої виставки львівського книжкового знака, допоміг видати до її відкриття ка­талог «Виставка екслібріса львівських художників» (Львів, 1968) і після її закриття за домовленістю передав до відділу мистецтв десятки унікальних творів корифеїв українського образотворчого мистецтва, зокрема М. Андрущенка, М. Батога, Є. Безніска, О. Друченка, К. Звіринського, С. Караффи-Корбут, Я. Музики, Г. Смольського, 3. Флінти, О. Шатківського та багатьох інших. Подібну практику С. Костюк використовував і надалі, щиро дякував за да­рунки, які надходили до бібліотеки від І. Крислача, І. Остафійчука, Б. Сороки, М. Старовойт.

Обкладинка матеріалів до біо-бібліографічного покажчика "Петро Іванович Холодний (18761930)". Укладачі С.Костюк, О.Держко.
Обкладинка матеріалів до біо-бібліографічного покажчика “Петро Іванович Холодний (18761930)”. Укладачі С.Костюк, О.Держко.

У 2006 р. прийняв на збереження шедеври митців української діаспори з колекції відомих меценатів Іванни і Мар’яна Коців: скульптури О. Архипенка, П. Капшученка, С. Литвиненка, М. Черешньовського, живописні полотна М. Бідняка, О. Гри­щенка, С. Зарицької-Омельченко, Е. Козака, М. Мороза, М. Неділка, В. Цимбала. Цього ж року почав формувати їх експозицію у ново­відкритих виставкових залах сьогодні Інституту досліджень біб­ліотечних мистецьких ресурсів, яку впродовж 2007 р. відвідали сотні львів’ян і гостей міста і залишили прекрасні відгуки.

Обкладинка матеріалів до біо-бібліографічного покажчика "Олександр Мишуга". Укладач Степан Костюк.
Обкладинка матеріалів до біо-бібліографічного покажчика “Олександр Мишуга”. Укладач Степан Костюк.

«Працю для читача, дослідника, науковця, для України» С. Костюк розглядав великою мірою і в підготовці та виданні численних біо-бібліографічних і бібліографічних покажчиків, каталогів з ураху­ванням кращих здобутків українських і зарубіжних шкіл. Так, 1964 р. вийшов перший покажчик, присвячений діяльності Олександра Мишуги. Згодом науковий доробок С. Костюка поповнили інші: «Іван Іванович Труш» (1969), «Осип Курилас» (1970), «Василь Касіян» (1976). Фундаментальною працею став покажчик «Ху­дожники радянської Львівщини» (1980).

Обкладинка бібліографічного покажчика "Художники радянської Львівщини". Укладач Степан Костюк.
Обкладинка бібліографічного покажчика “Художники радянської Львівщини”. Укладач Степан Костюк.

За незалежної України побачили світ видання, присвячені забороненим упродовж деся­тиліть постатям української культури: «Володимир Січинський» (1996), «Петро Іванович Холодний» (1996), «Микола Голубець (1891-1942)» (2005). Окреме місце у цьому ряді посідає покажчик «Олекса Новаківський» (2001 ), підготовлений до друку ще в 1972 р. Не погодившись вилучити дослідження В. Залозецького, М. Го­лубця, М. Вороного, І. Свєнціцького, М. Драгана та багатьох інших «націоналістичних» діячів, упорядник відклав «переробку» на пі­зніше. Відтак помітно доопрацював його, включив раніше за­боронену літературу, а також матеріали, видані у діаспорі. Тверда наукова позиція С. Костюка стала основою появи повноцінних матеріалів про художника.

Обкладинка бібліографічного покажчика "Олекса Новаківський". Укладач Степан Костюк.
Обкладинка бібліографічного покажчика “Олекса Новаківський”. Укладач Степан Костюк.

Ознайомлення з машинописом «Бібліографічного покажчика статей по музейництву і мистецтву, поміщених в газеті «Діло» в річниках 1-45 (1882-1927)», підготовленим стипендіатами Україн­ського національного музею у Львові в 1929 р., відкрило нові го­ризонти в діяльності С. Костюка. Доопрацювавши його й опублі­кувавши в 1995 р., він почав роботу над систематичним покажчиком змісту одного з найвагоміших журналів з питань літератури, мис­тецтва, науки і громадського життя українців у міжвоєнний пе­ріод — «Назустріч», яка увінчалася ґрунтовним виданням у 1999 році.

Обкладинка систематичного покажчика змісту часопису "Назустріч", 1934-1938". Укладач Степан Костюк.
Обкладинка систематичного покажчика змісту часопису “Назустріч”, 1934-1938″. Укладач Степан Костюк.

Окреме місце у доробку С. Костюка посіло наукове розкриття мистецьких фондів бібліотеки. До найбільш резонансних праць належить «Каталог гравюр XVII-XX ст. із фондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН УPCP: архітектура Львова» (1989) — видання, в якому зібраний чи не найбільший за обсягом іконографічний матеріал з архітектури Львова. Він до­повнений ґрунтовною історичною довідкою про кожну з пам’яток. Важливо, що багато з них сьогодні вже не існують.

Степан Павлович Костюк на презентації мистецького видання „Наполеон Орда і Україна”
Степан Павлович Костюк на презентації мистецького видання „Наполеон Орда і Україна”

Аналогічний принцип дослідник використав в опрацюванні мало­відомого альбому акварелей Наполеона Орди із фондів бібліотеки, подав докладну історію пам’яток Бучача, Добромиля, Жовкви, Львова, Одеська, Теребовлі та інших місцевостей. Його працю підтримав

Книжка «Наполеон Орда і Україна»
Книжка «Наполеон Орда і Україна»

Я. Кравченко й у співавторстві видав книжку «Наполеон Орда і Україна» (2014). Однак сьогодні залишився неопублікованим ано­тований каталог «Архітектурні пам’ятки Львівщини у графіці Від­ділення «Палац мистецтв Тетяни та Омеляна Антоновичів».

Степан Павлович Костюк
Степан Павлович Костюк

Кожна праця С. Костюка повсякчас отримувала високу оцінку громадськості, більшість одразу ставала бібліографічною рідкістю. Його здобутки відзначили В. Александрович, Л. Волошин, В. Вуйцик, М. Гуменюк, Я. Запаско, Л. Ільницька, С. Малець, П. Медведик, Р. Пилипчук, X. Саноцька, О. Сидор, О. Федорук, Р. Яців та багато інших учених. Усі вони схилялися до того, що друковане слово дослідника — це основа для подальшого опрацювання і висвіт­лення тих чи інших постатей або явищ в історії української культури. Повторювали слова М. Батога: «Нині не уявляю собі, як би я міг написати статті, нариси та дослідження про таких митців, як Олена Кульчицька, Антін Манастирський, Петро Холодний, Осип Курилас, таку працю, як «Вовківська земля» та інші без доброї, щирої, чистосердечно! допомоги Степана Костюка, за що схиляю перед ним чоло».

Фото з урочистостей (святкування) 80-річчя Степана Костюка 18 грудня 2007 року.
Фото з урочистостей (святкування) 80-річчя Степана Костюка 18 грудня 2007 року.

9 березня 1992 р. С. Костюка обрали дійсним членом Науко­вого товариства імені Шевченка. Дирекція ЛНБ ім. В. Стефаника вшанувала свого багатолітнього працівника виданням ілюстро­ваного збірника наукових праць і матеріалів на його пошану «Буття в мистецтві» (2007), назва якого, як стверджує Л. Ільницька, влучно відображає сенс його життя.

Обкладинка "Буття в мистецтві" - збірника наукових праць і матеріалів на пошану Степана Костюка з нагоди його 80-річчя.
Обкладинка “Буття в мистецтві” – збірника наукових праць і матеріалів на пошану Степана Костюка з нагоди його 80-річчя.

Любов і повага до Степана Костюка багатьох людей визначена не тільки його життєвим ужинком, а й добрим ставленням до тих, хто «вміє працювати, виходить у поле і в спеку, і в негоду», розумінням того, що «широкі українські лани потребували і потребують доброго обробітку, тоді вони дають високий урожай…», сьогодні творять йому світлу пам’ять у серцях нашого і прийдешніх поколінь.

Лариса КУПЧИНСЬКА

Напишіть відгук