Станіслав Улам – львів’янин, що проклав дорогу на Місяць

Станіслав Улам - львів'янин, що проклав дорогу на Місяць

Його біографія це готовий сценарій. Він мав стати адвокатом або астрономом, перший телескоп потрапив до нього у віці до 10 років. Це було достатньо, щоб хлопчик захворів астрономією і швидко навчився астрономії і запам’ятав імена сузір’їв і їх відстань від землі. Він прочитав всі романи Жюля Верна . А в 12 років відзначився в академічних колах, відвідував в Університеті лекції з теорії ймовірностей. Він не міг і припустити, що через кілька десятиліть представить свої дитячі мрії завоювання простору і політ на місяць Президенту США Джону Кеннеді.

Його батько був відомим львівським адвокатом. Мати Улама – зі Стрия. Сам Улам народився 1909 р. у батьківському домі на Костюшка, 16. Перші спогади Станіслава – міський парад на честь принца, що перебував у Львові.

Станіслав Улам, Львів, 13 квітня 1909 року
Станіслав Улам, Львів, 13 квітня 1909 року

З дитинства Станіслав мав схильність до математики. Закономірно, що він став студентом Львівського політехнічного інституту, де його професором був видатний математик С. Банах. У мемуарах “Пригоди математика” Улам, завжди гордий рідним містом, писав: “З нинішньої перспективи Львів може здатися провінційним містом, але це не так. Лекції вчених регулярно проводилися перед широкою публікою. Серед тем лекцій були про нові відкриття в астрономії, про сучасну фізику, теорію відносності, про Фройда і психоаналіз. Ці лекції відвідували адвокати, лікарі, бізнесмени та інша публіка”.

В “Шотландському кафе” у Львові (тепер проспект Шевченка, 27) завжди збиралися багато геніальних львівських математиків: Банах, Стейнхаус, Улам, Мазур, Кац, Счаудер, Качмаж і дуже багато інших фізиків і математиків. А в куточку сидів Лем і все собі нотував для майбутніх геніальних винаходів!

Колишнє "Шотландське кафе" у Львові (тепер проспект Шевченка, 27)
Колишнє “Шотландське кафе” у Львові (тепер проспект Шевченка, 27)

У 1933 р. С. Улам захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня — доктора наук. Післядокторські лекції слухав у Відні, Цюриху та Кембриджі (США).

У 1935 р. на запрошення американського математика Д. Лоймана С. Улам продовжив післядипломне навчання в Прінстонському, а пізніше Гарвардському університеті. Цього ж року став викладачем Гарвардського університету. До 1939 року так і жив: то у Львові, то в Кембриджі. Як і для багатьох з покоління С. Улама в розвиток його долі втрутилася ІІ-га Світова війна. За місяць до вторгнення нацистів до Польщі молодий вчений залишив батьківщину.

Станіслав Улам, фото на жокумент
Станіслав Улам, фото на жокумент

Сім’ю Улама у Львові чекала трагедія. Станіслав, дізнавшись про початок війни, відчув що завіса впала, відокремлюючи його назавжди від колишнього життя у Львові. Він купував кожен випуск газет, жадібно вбираючи всю інформацію про події у Львові. Вже після війни Станіслав дізнався, що більшість його великої родини у Львові, включаючи сестру і батька, загинули у газових камерах концтаборів. Молодший брат Адам врятувався, прибувши до Америки влітку 1939. Згодом Адам Улам став найвидатнішим совєтологом Америки, професором Гарвардського університету, до чиїх порад прислухалися президенти.

Після вступу США у війну Станіслав Улам подав заяву в американські військово-повітряні сили. Однак її відхилили через поганий зір вченого. Улам, тим не менше, прагнув допомогти у війні з Німеччиною та Японією. У 1943 році такий шанс йому нарешті випав. Фон Ньюман запропонував йому роботу над секретним проектом «Манхеттен» у Лос-Аламосі – створенням першої атомної бомби. Станіслав погодився без вагань.

Перший ядерний тест - вибух «Трініті» 16 липня 1945
Перший ядерний тест – вибух «Трініті» 16 липня 1945

Після завершення проекту «Манхеттен» Улам раптом опинився на межі смерті, захворівши енцефалітом – запаленням мозку. В останню хвилину лікарі просвердлили дірку в його черепі і покрили мозок антибіотиками. Одужавши, Улам серйозно турбувався, що хвороба і операція вплинули на його мозок і здатності математичного аналізу. Тільки після того, як він знову опинився в Лос-Аламосі, полегшено зітхнув, відчуваючи себе комфортно в середовищі найзнаменитіших науковців свого часу.

Після того, як американську монополію на атомну бомбу порушив радянський вибух, Президент Трумен дав зелене світло на новий проект надпотужної водневої бомби, відомий як “Super”. Теллер був на чолі проекту. Основна ідея Теллера полягала в тому, що висока температура вибуху ядерної бомби запалить водневе паливо, що створить величезні хвилі ядерної енергії. Теллер не знав, як запалити водневе паливо. Раз по раз неадекватне займання водневого палива призводило до невдачі. Над вирішенням цієї проблеми працювали день і ніч вчені в Лос-Аламос. Крім Теллера, Улам працював пліч-о-пліч з такими великими фізиками та математиками, як фон Ньюман та Енріко Фермі.

Едвард Теллер, Будапешт, 15 січня 1908
Едвард Теллер, Будапешт, 15 січня 1908

У 1952 році витвір, в основі якого лежала ідея Улама, пройшов перше випробування у Тихому океані. Бомба була розміром як двоповерховий будинок. Вибух, який був у 700 разів потужнішим за вибух у Хіросімі, буквально спопелив тихоокеанський острів діаметром одну милю.

Створення водневої бомби, теорема Улама-Борсука були далеко не єдиними науковими досягненнями науковця. У 1960-х Улама також залучили до розробки космічної технології і космічного корабля «Оріон» – астрономія, врешті-решт, за його власним зізнанням, завжди була його першим коханням. Відразу після перемоги Джона Кеннеді на президентських виборах науковий радник нового президента зателефонував Уламу з питанням: «Що сьогодні є найбільш важливим державним науковим проектом, якому президент повинен приділити найбільше уваги?» «Як щодо польоту на Місяць?», – відповів Улам. Кілька тижнів потому Кеннеді в інавгураційному зверненні поставив завдання перед країною – політ на Місяць через 10 років.

 Станіслав Улам

Станіслав Улам

Станіслав Улям раптово помер 13 травня 1984 року у Санта-Фе поблизу Лос-Аламосу. Поховали його у тіні Ейфелевої вежі на відомому паризькому цвинтарі Мон парнас, поруч з Гі де Мопасаном, Жан-Полем Сартром та іншими відомими людьми.

Роман Метельський

Джерела:

  1. Абліцов В. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. — Київ: «КИТ», 2007. — С. 180—182.
  2. http://zaxid.net

Напишіть відгук