Сороміцька казка говіркою волинської бабусі

1
1155

Сьогодні пропонуємо вашій увазі казку, яка побутувала на поліських теренах Волині і записана була у селі Пульмо Шацького району.

З розповіді Є. П. Стоянович (1928 року народження):

«Роскажу про дівчину й про хлопця, як вони кохалися молодеї.

Ходив хлопиць до дівчини. Він був красіви, но бідни. А посусідній був багатий, но не такій красівий. Али ж батько не схотів за бідного воддати. Тико за багато одтале єї. Вона його ни хотіла просто нияк. Спати ляжуть – вона з ним ни має ніякого до його одношеня. І все говорить, що: «В мене тої штукі нима, бо мині ни купели – мий батько бидний був, ни мав за шо купити». А він каже: «То ти попитайся, де їх вшивають. У нас хватає всього, то ми купимо». Вона йому сказала: «От, – каже, – їть туда на те сило, там є такій-такій. Він спеціаліст хороший, ну вин вшиє».

Поліська молодиця. Тут і далі – фото з volyn24
Поліська молодиця. Тут і далі – фото з volyn24

Він заїхав і каже: «Чи вшиїш?» – «Вшию. Привизи жінку на дьви ниділи до примєрки, і привизи пуд меду, і пітуха, і кілограм шерсті». От він то все взяв і жинку і повіс.

Вона там побула дьви ниділи. Вони канєшно, ше покохалися. І він приїхав єї забірати, ше заплатив тому, ш-ш-ш…за те, шо вшив. І визе єї дудому вже.

Поліський парубок
Поліський парубок

Заїхали лісом. Каже: «Покажи, я побачу, як вин єї вшив», – Ой! Нихай вдома побачиш». – «Ай, нє, покажи, оде никого нима». Вона йому показала. Він роздивився, каже: «Пітушок – видно, шо є гребушок. Ну кілограм шерсті тут не пушло. Ну, але то шерсть такє». Вин лизнув єї язиком, каже: «Нє, ошукав вин тебе, бо-о меду нима, токо соли насипав» Али ш покі він те все роздивився, йому шось заманулося другє, як вин каснувся до єї. Потом каже: «Хєтрий він: мід вложив на самий спід, а зверху силлю присипав…».

Джерело:

Григорій Аркушин. «Всього на світи хватає…» (фольклор, звичаї та обряди Західного Полісся у діалектологічних записах): [вибране]. – Луцьк, 2015. – С. 186 –187.

http://www.hroniky.com/

1 коментар

Напишіть відгук