Сьогодні перепоховають Олександру Сергіївну Цалай-Якименко

0
175
Олександра Сергіївна Цалай-Якименко
Олександра Сергіївна Цалай-Якименко

Сьогодні, 6 вересня 2018 року, об 12.00 на Личаківському цвинтарі відбудеться перепоховання Олександри Сергіївни Цалай-Якименко.

Олександра Сергіївна Цалай-Якименко (27 березня 1932 — 29 липня 2018) – педагог, методист, доктор мистецтвознавства, професор, дослідниця української музичної культури, член НСКУ і дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка.

Народилася Олександра Цалай в 1932 році в місті Лубнах на Полтавщині під час Голодомору. Обоє батьків мали вищу освіту: батько закінчив Московський інженерно-технологічний інститут, а мати – Київський університет. У 1940 році батьки переїхали до Львова, де вона й прожила більшу частину свого життя. Тут закінчила школу, вчилася в Львівському державному музичному училищі, Університеті (два роки на фізико-математичному факультеті), а пізніше остаточно обрала свою професію – в 1958 році закінчила Львівську консерваторію ім. М. В. Лисенка за двома спеціальностями: фортепіано і музикознавство (у С. Людкевича). Паралельно викладала у Львові – в музичному та музично-педагогічному училищах.

Далі навчалась в аспірантурі при Київській консерваторії (класи Г. Таранова і А. Шреєр-Ткаченко, 1959-1962), де вона написала і захистила дисертацію про інтерпретацію «Заповіту» Шевченка в музиці (серед її опонентів була Михайлина Коцюбинська). Від 1963 року О. Цалай-Якименко викладала у Львівській консерваторії.

Згодом переїхала до Києва і працювала редактором видавництва «Музична Україна». У 1976–1981 рр. вона – директор Мар’янівської експериментальної школи ім. І. Козловського (виконавського напрямку та загальної музичної освіти, Київська область). А з 1981 до 1992 року – керівник експерименту впровадження авторського свідоцтва на базі СШ та ДМШ – м. Долина Івано-Франківської області. В співпраці із чоловіком Ярославом Володимировичем Михайлюком нею в учбову практику музичних навчальних закладів впроваджувалася інноваційна система моделюючих пристроїв «Модус».

З середини 1990-х років О. Цалай-Якименко знову відновила роботу в консерваторії у Львові (в.о. доцента, з 1999 – доцент, із 2005 – професор кафедри музичної україністики Львівської музичної академії ім. М. В. Лисенка.). З її ініціативи в університеті була створена кафедра музичної україністики і медієвістики. За сумісництвом – із 1998 до 2006 року працювала в Полтавському національному педагогічному університеті.

Протягом останніх років життя проживала в Полтаві. Співпраця з музичними вишами тривала до 2014-го року. О. Цалай-Якименко читала низку тематичних лекцій, а також співпрацювала із видавництвом «Полтавський літератор», у якому вона підготувала до друку кілька монументальних праць. Серед них – монографія, присвячена видатному полтавцю, ученому-музикознавцю зі світовим іменем «Володимир Оголевець. Структура тональної системи: в 2-х т. Полтава, 2006 (Основи гармонічної мови. 1 т.; Введення у сучасне музичне мислення. 1 т. (Вступна стаття, редагування у складі редакційної колегії).

До 80-річчя Олександри Сергіївни 27 березня 2012 року у Львові Національною музичною академією імені Миколи Лисенка і музичним факультетом Львівського національного університету імені Івана Франка була проведена конференція, присвячена її особистості. 5 квітня 2012-го відбулося також засідання ПООНСКУ до ювілею нашого шанованого музикознавця зі світовим іменем.

Вона також опрацювала невідому і неопубліковану наукову роботу Станіслава Людкевича «Про панщину на Україні» (в народних піснях), яку планувалося надрукувати в записках Львівського наукового товариства імені Тараса Шевченка. Також музикознавець закінчувала розшифровувати музичну форму вокалізів у збірнику «Духовні співи давньої України». Однією з останніх стала книга «“Заповіт” Тараса Шевченка в музиці», де було проаналізовано понад п’ятдесят творів на цей текст. Презентація відбулася 24 березня 2014 року в рамках фестивалю «Дні Миколи Лисенка у Полтаві».

Олександра Сергіївна стала визнаною дослідницею української музики різних історичних часів, також вивчала теоретичні проблеми співвідношення слова і музики, співність поезії Тараса Шевченка й питання її інтерпретації у музиці, розробку сучасних методів музичного виховання. Як науковець Олександра Цалай-Якименко особливу увагу присвятила збереженому у Львові українському рукопису «Граматики мусікійськой» Миколи Дилецького (1723) і підготувала до друку факсимільне видання зі своїм вичерпним коментарем (К .: «Музична Україна» – 1970). Їй завдячуємо численними статтями про українську музичну культуру XVI-XVII століть в музичних журналах і збірниках, розвідками про музичне життя Львова, просвітницькими передачами по радіо і телебаченню.

Олександра Сергіївна Цалай-Якименко
Олександра Сергіївна Цалай-Якименко

Дослідниця повернула широкому загалу низку найважливіших наукових і духовних надбань минулих часів нашої країни, зокрема підготувала до публікації і видала «Духовні співи давньої України» (2000).

Список основних музикознавчих праць:

  1. Брошура «Заповіт» – кантата С. Людкевича. К., 1963;
  2. «Заповіт» Т. Шевченка в музиці – проблема співвідношення слова та музики у музичних інтерпретаціях поезії: Кандидатська дисертація. К., 1964;
  3. «Микола Ділецький. Граматика музикальна» / Друк рукопису 1723 року, транскрипція тексту, коментарі, вступна стаття. К., 1970;
  4. Музично-теоретична думка на Україні в ХVІІ столітті та роботи Дилецького // Musica Antigua Europa Orientalis. Бидгощ, Польща, 1969; Українське музикознавство. Вип. 6. К., 1971;
  5. Київська нотація як релятивна система – за рукописами ХVІ–ХVІІ століть // Українське музикознавство. Вип. 9. К., 1974;
  6. «Повість про спів мусикійській» – видатний пам’ятник вітчизняної музично-естетичної думки середини ХVІІ століття // Українське музикознавство. Вип. 11. К., 1976;
  7. Музична грамота в моделях: Інструкція по впровадженню в учбову практику нових моделюючих пристроїв «Модус». К., 1989. 105 с. (у співавт. з Я. Михайлюком);
  8. Греко-візантійська гімнографія в контексті української культури ХVІ–ХVІІІ ст. // Другий Міжнародний конгрес україністів: Історіографія українознавства. Етнологія. Культура /Доповіді та повідомлення. Львів, 1994. С. 163-166;
  9. Львівська братська школа як лабораторія освоєння «латинських» форм концертного хорового співу (за матеріалами ЦДІА України у Львові): Виступ // ЦДІА України у Львові. 1994. 27 травня;
  10. Український період новогрецького мистецтва співу ХVІ–ХVІІ ст. (культурологічні та стилістичні аспекти): Виступ // Х ювілейний конгрес «Musica Antiqua Europae Orientalis». Бидгощ (Польща). 1994. Вересень;
  11. Музичне мистецтво давнього Острога // Острозька давнина: Дослідження і матеріали. Вип. 1. Львів, 1995. С. 74–96 (у співавт. з Ю. Ясиновським);
  12. Максим Березовський // Максим Березовський і музична культура ХVІІІ ст.: Буклет. К., 1995;
  13. Ще раз про симфонію Овсянико-Куликовського // Музика. 1995. № 2. С. 26; Культура і життя. 1995. 23 серпня (у співавт. з С. Людкевичем);
  14. Шедевр – не містифікація // Музика. 1995. № 2. С. 24;
  15. Музичні образи Богородиці в українському Ірмологіоні ХVІ–ХVІІ століть // Міжнародна наукова конференція у Національному музеї у Львові /Тези доповідей і повідомлень. Львів, 1995. С. 70;
  16. Волинські Ірмолої ХVІ–ХVІІ століть: Доповідь // Треті Острозькі академічні читання у Державному культурному заповіднику Острога. 1995. 13 грудня;
  17. Славяне и их соседи: Греческий и славянский мир в средние века и ранне-новое время. Вып. 6 М., 1996. С. 169–173 (у співавт. з Ю. Ясиновським);
  18. Взаємодія Схід–Захід і Берестейська унія у становленні музичного бароко в Україні // Берестейська унія і українська культура ХVІІ ст. Львів, 1996. С. 65–127;
  19. Інтегральний метод навчання музичної грамоти як засіб соціально-психологічного захисту та реабілітації потерпілих від Чорнобильської катастрофи: Виступ // Конференція «Чорнобиль і майбутнє України». К., 1996. 20 квітня;
  20. Інтегральний метод навчання музичної грамоти як засіб формування духовного світу людини: Виступ // Конференція «Людина і духовність». К., 1996. Трав. (у співавт. з Я. Михайлюком);
  21. Музикальність поезії Тараса Шевченка: Доповідь // Березнева сесія Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Львів, 1997. 3–22 березня;
  22. Тисячолітній пласт української професійної музики: Виступ // Презентація «Каталог українських і білоруських Ірмолоїв ХVІ–ХVІІІ ст.» / Вищий музичний інститут ім. М. Лисенка. Львів, 1997. 24 березня; Центральна наукова бібліотека ім. В. Вернадського. К., 1997. 26 березня;
  23. Музичні основи українського силабічного вірша (від Герасима Смотрицького до Тараса Шевченка): Виступ // Засідання музикознавчої та літературознавчої комісій Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Львів, 1997. 15 жовтня;
  24. Музична грамота в моделях – музична грамота для всіх: Вивчаймо ладотональності за системою «Модус»: Пристрій-буклет для наочного навчання в кольорових моделях. К.; Львів; Нью-Йорк, 1998 (у співавт. з Я. Михайлюком);
  25. Етапи становлення національного стилю в українській музиці ренесансно-барокової епохи: Виступ // Березнева сесія Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Львів, 1998. 11 березня;
  26. Український дидактичний ксилофон у системі «Модус» в контексті проблеми «Музична грамота для всіх» // Формування національної культури молоді засобами народного мистецтва у контексті творчої спадщини В.М. Верховинця: Зб. наукових праць. Полтава, 1999. С. 254–261;
  27. Взаємодія мистецтва у творчості Шевченка. Поезія і музика // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. 1999. № 1. С. 79–84;
  28. Музичні принципи організації української силабіки // Слово і час. 2000. № 9. С. 16–25;
  29. Духовні співи давньої України: Антологія. К., 2000. 220 с. (упорядкування);
  30. Українська культура на переломі (друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ ст.). Культурно-національне відродження. Музика. Шляхи відродження // Історія української культури: У 5 т. Т. 2: ХІІІ – сер. ХVІІІ ст. К., 2001. С. 737–760;
  31. Музичний ритм ірмолойних наспівів як фактор стилю // Православна монодія: її богословська, літургічна та естетична сутність (До 2000-ліття Християнської доби): Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Вип. 15. К., 2001. С. 78–94;
  32. Київська школа музики ХVІІ ст.: Монографія. Київ; Львів; Полтава, 2002. 512 с.;
  33. Стилістичні навествування в українському Ірмолої // Какофонія: Науковий збірник статей і матеріалів з історії церковної монодії та гімнографії. Ч. 1 (До 70-ліття О. Цалай-Якименко). Львів, 2002. С. 227–239;
  34. Про себе, мою родину та вчителів // Там само. С. 13–29;
  35. Нотолінійний «Осьмогласник» з молдавського монастиря в Драгомирні – пам’ятка молдово-українських музичних зв’язків ХVІІІ ст. // Musica humana: Зб. статей кафедри музичної україністики: Наукові збірки ЛДМА ім. М.В. Лисенка. Вип. 10. Ч. 1. Львів, 2003. С. 213–234 (співавт. Я. Михайлюк);
  36. Осьмогласник монаха Калістрата 1789 року (Молдова – Драгомирна (Румунія): у 2-х т. (упорядкування). Полтава, 2005.
  37. Володимир Оголевець. Структура тональної системи: в 2-х т. Основи гармонічної мови. 1 т. Введення у сучасне музичне мислення. 1 т. // Вступна стаття, редагування у складі редакційної колегії. Полтава, 2006.

Роксоляна ГАВАЛЮК

Напишіть відгук