Щоб віднадити військових від будинків розпусти, поляки звели в Рівному Будинок жовніра

0
320

Від статусної колись для міста споруди до занедбаної напівзруйнованої будівлі незрозумілого призначення пройшов шлях цей історичний будинок. Майже сторічна споруда, яка колись була окрасою комплексу військового містечка, нині ризикує стати черговим об’єктом-кандидатом на місце в списку втраченого назавжди.

Так виглядає нині колишній Будинок польського жовніра
Так виглядає нині колишній Будинок польського жовніра

У цьому старовинному будинку з балконом і колонами на фасаді колись витанцьовували польські офіцери, зачаровуючи місцевих дам військовою виправкою. Тут проводили своє дозвілля радянські військовики та їхні родини. У його стінах під оглушливу музику вигицувала сучасна рівненська молодь. Тепер колишній гарнізонний Будинок офіцерів, а первісно — Будинок польського жовніра (солдата) імені Пілсудського, справляє враження нікому не потрібного. Докази цьому видно неозброєним оком — облуплені стіни, подекуди вибиті вікна, спотворений, занехаяний фасад. Схоже, минуле в цієї будівлі було значно краще, аніж сьогодення.

Так виглядає нині колишній Будинок польського жовніра
Так виглядає нині колишній Будинок польського жовніра
Так виглядає нині колишній Будинок польського жовніра
Так виглядає нині колишній Будинок польського жовніра
Так виглядає нині колишній Будинок польського жовніра
Так виглядає нині колишній Будинок польського жовніра
Так виглядає нині колишній Будинок польського жовніра
Так виглядає нині колишній Будинок польського жовніра

Альтернатива будинкам терпимості й “номерам”
У другій половині ХІХ століття на західній окраїні Рівного розгорнулося масштабне будівництво військового містечка. Перші будівлі звели там, де нині поворот на вулицю Дубенську. У ті часи там була придорожна корчма, що знаменувала собою виїзд з міста в напрямку Дубна. Солдатські казарми обростали інфраструктурою. Звели водонапірну башту (вона збереглася донині, але давно не використовується за призначенням), лазню, госпіталь, стайні, облаштували великий і малий плаци для військової муштри й парадів.

Новозведений Будинок польського жовніра, 1920-і роки
Новозведений Будинок польського жовніра, 1920-і роки

З утвердженням в місті польської влади (Другої Речі Посполитої) в 20-х роках минулого століття, розбудова військового містечка стала одним із головних завдань.
Постійна присутність військових у місті сприяла розвиткові й, так би мовити, “супутньої” індустрії — зростанню мережі будинків розпусти. На тихих вуличках міської окраїни по-сусідству з військовим містечком утворився цілий квартал “червоних ліхтарів”. Там у “номерах” і кімнатах звичайних будинків військових радо зустрічали дівчата й жінки легкої поведінки. Коли вже гарнізонне начальство геть втратило контроль над дозвіллям підлеглих, і нарікання на їхні походеньки стали масовими, про відпочинок військових вирішили подбати. На початку 1920-х років минулого століття на головній вулиці міста — 3 Травня — у військовому містечку звели Будинок польського жовніра, який невдовзі став носити ім’я маршала Пілсудського. Новозведена будівля стала окрасою комплексу військового містечка.

На бал до військових

У Будинку жовніра був кінозал, який при потребі трансформувався (прибирали крісла) у танцювальний. На невеличкій сцені відбувалися виступи аматорських творчих колективів, а на балконі розташовувався духовий оркестр, що супроводжував танцювальні вечори. Був у приміщенні й невеличкий буфет, який за СРСР прибрали.

Оркестр уланів Надвіслянських
Оркестр уланів Надвіслянських

Новозведений Будинок жовніра став осередком дозвілля не лише для солдатів і офіцерів війська польського. На Різдво там влаштовували ялинку від військових для дітей міської бідноти, благодійні вечірки. Там відбувалися й міські бали-маскаради під супровід військових духових оркестрів.

Штаб 21 полку уланів Надвіслянських
Штаб 21 полку уланів Надвіслянських

На них будь-що намагалися потрапити рівненські дівчата на виданні, адже отримати жениха військового було дуже заманливо і престижно. Особливою популярністю в місцевих дам користувалися улани польської армії. У 1920-х роках у Рівному квартирував зокрема 21-й полк уланів Надвіслянських. До речі, штаб полку розташовувався якраз навпроти Будинку жовніра.

21 полк уланів Надвіслянських, парад вулицями міста
21 полк уланів Надвіслянських, парад вулицями міста

За радянських часів і донині там розміщується музей Бойової слави. Будівля, хоча й не в такому плачевному стані, як колишній Будинок жовніра, але також потребує захисту. Але це вже інша історія. У Будинку жовніра відбувалися й різноманітні загальноміські урочистості з нагоди державних свят. Тижневик “Огляд Волинський” описував як 19 березня 1927 року в Будинку жовніра відбувалася урочиста академія для солдатів гарнізону й громадськості міста з нагоди дня народження Юзефа Пілсудського.

Дефіляда 45 полку піхоти повз Будинок жовніра
Дефіляда 45 полку піхоти повз Будинок жовніра

Після встановлення в 1939 році в місті радянської влади заклад перейменували в гарнізонний Будинок офіцерів, яким він залишався до середини 1990-х. Там були кімнати для гурткової роботи з солдатами-строковиками і дітьми військових, що служили в Рівному. У 60-і роки на танці до Будинку офіцерів поспішала рівненська молодь, хоча дехто й вважав тамтешні танцювальні вечірки дещо консервативними, а музику несучасною. Удень там можна було подивитися кінофільми для дітей, а ввечері — для дорослих.

Гарнізонний Будинок офіцерів, 1950-і роки
Гарнізонний Будинок офіцерів, 1950-і роки

За радянських часів будівлю так-сяк підтримували в належному стані. З середини 90-х її взяли в свої руки приватні орендарі. Певний час там був нічний клуб “Маршал”.

Що далі?
Щоб з’ясувати, хто ж нині відповідає за стан будівлі і яка її подальша доля, звернулася до начальника управління комунальною власністю Рівненського виконкому Наталії Поліщук. За її словами, місто жодного стосунку до цієї будівлі не має, як і не має важелів впливу на її зовнішній вигляд, оскільки вона є державною власністю Міністерства оборони України. А в оренду приміщення надає Рівненське регіональне відділення Фонду держмайна. В останньому уточнили, що колишній Будинок офіцерів є майном Міністерства оборони України, і перебуває на балансі квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне (КЕВ), який здає його в оренду самостійно. А відділення Фонду держмайна лише погоджує розрахунок розміру орендної плати. З’ясувати будь-що в квартирно-експлуатаційному відділі не вдалося. Як зазначив у телефонній розмові Андрій Чухіль (посаду свою він не назвав, але на сайті відділу вказаний як заступник начальника), він не може надати жодної інформації без дозволу начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління у Львові й порадив звернутися туди. На момент виходу публікації зв’язатися із зазначеною установою не вдалося.

Так виглядав колишній Будинок офіцерів у 2013 році
Так виглядав колишній Будинок офіцерів у 2013 році

Доктор архітектури завідувачка кафедри архітектури та середовищного дизайну НУВГП Ольга Михайлишин вважає, що подібні будівлі обов’язково потрібно зберегти, бо їхня цінність для міста є незаперечною:“Будівля дійсно цікава. Масштабна для міста, хоча й невеличка, дуже характерна для свого часу, другої половини 20-х років минулого століття. Будинок офіцерів (польського жовніра) за стилістикою являє собою будівлю з елементами неокласицизму — характерного для цього періоду стилю, що використовувався для побудови громадських і адміністративних будівель у Другій Речі Посполитій. Проект було опубліковано в спеціальнльному виданні “Військове будівництво”. Для Рівного кожен об’єкт такого роду є цінним. Будівля входить до складу військового містечка і засвідчує його функціональний розвиток, бо наступним будували костел Петра і Павла”.

Годі впізнати в цій обшарпаній будівлі колишній ошатний осередок дозвілля військових і цивільних рівнян
Годі впізнати в цій обшарпаній будівлі колишній ошатний осередок дозвілля військових і цивільних рівнян

Споруду колишнього Будинку польського жовніра внесено до переліку нововиявлених об’єктів культурної спадщини міста як місцеву пам’ятку архітектури. Утім, статус об’єкту ще офіційно не визнано, як і не затверджено історико-архітектурний опорний план, який регламентуватиме поводження з подібними спорудами в Рівному.

Годі впізнати в цій обшарпаній будівлі колишній ошатний осередок дозвілля військових і цивільних рівнян
Годі впізнати в цій обшарпаній будівлі колишній ошатний осередок дозвілля військових і цивільних рівнян

А тим часом будинок руйнується і залишається сподіватися, що ті, від кого залежить його подальша доля, розуміють, що туристичну привабливість міста становлять не склобетонні торгові центри, а саме такі історичні, притаманні тільки місцевій архітектурі й неповторні за своїм колоритом будівлі.

Світлана КАЛЬКО

Джерело: http://retrorivne.com.ua/

Напишіть відгук