Шевченко в житті і творчості Соломії Крушельницької

0
184
Шевченко в житті і творчості Соломії Крушельницької

Шлях до пізнання Шевченка у кожного свій. Мабуть, у більшості людей він починається у сім’ї, від батьків, які вже у ранньому віці закладають своїм дітям підвалини поглядів на життя, природу, суспільство…У Соломії Крушельницької дорога до Шевченка теж розпочалася з рідного дому, народної пісні, подільської природи…

Тарас Шевченко (1814-1861)
Тарас Шевченко (1814-1861)

У родині Крушельницьких “Кобзар” Тараса Шевченка був у особливому пошануванні, тут його не лише читали, знали напам’ять – він впливав на формування світогляду дітей. Тому й закономірно, що з юних літ Соломія Крушельницька була знайома з творчістю поета і впродовж усього життя популяризувала її. “З “Кобзарем” Шевченка Соломія не розлучалася”, – згадувала у спогадах сестра співачки Олена. У листі з Мілану до Михайла Павлика, який періодично надсилав молодій співачці літературу, писала, що “Кобзар“ має, а “за “Офорти Шевченка” красненько Вам дякую, ладні се речі…”.

Микола Лисенко (1842-1912) – класик української музичної культури, композитор, чиї солоспіви були в репертуарі Соломії Крушельницької впродовж усієї концертної діяльності.
Микола Лисенко (1842-1912) – класик української музичної культури, композитор, чиї солоспіви були в репертуарі Соломії Крушельницької впродовж усієї концертної діяльності.

Символічним є те, що своє перше серйозне “хрещення” у співі юна Соломія Крушельницька отримала у 1883 р., виконавши солоспів М. Лисенка до слів Т. Шевченка “На вгороді коло броду” на концерті, що відбувся у Тернополі на честь Кобзаря.

На початку свого творчого шляху студентка консерваторії Галицького музичного товариства Соломія Крушельницька стає членом Товариства “Львівський Боян”, на концертах якого завжди звучали твори українських композиторів, зокрема до текстів Тараса Шевченка.

Фрагмент експозиції Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові. Кімната "Біла. Дитячі й юнацькі роки Соломії Крушельницької"
Фрагмент експозиції Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові. Кімната “Біла. Дитячі й юнацькі роки Соломії Крушельницької”

Як членкиня Товариства “Львівський Боян” Соломія Крушельницька – активна учасниця Шевченківських концертів, про що засвідчують повідомлення часопису “Діло” за 1892-1897 рр. У репертуарі Соломії Крушельницької було 14 вокальних твори українських композиторів на вірші Тараса Шевченка. Серед них найбільш чисельно представлені композиції Миколи Лисенка, а саме: “Зацвіла в долині червона калина”, “І багата я, і вродлива я”, “Нащо мені чорні брови”, “Ой люлі, люлі, моя дитино”, “Ой одна я, одна”, “Садок вишневий коло хати”, “Якби мені, мамо, намисто”, “На вгороді коло броду”, “Ой у полі могила”, “Туман, туман долиною”.

На жаль, з-поміж фонозаписів Великої співачки на сьогодні нам не відомий жодний на текст Т. Шевченка

Соломія Крушельницька, 1920-і рр.
Соломія Крушельницька, 1920-і рр.

Сучасники співачки вважали, що вокальна інтерпретація С. Крушельницької найкраще виражає красу поезії Шевченка і музики. Лисенка. Василь Барвінський у спогадах про Соломію Крушельницьку писав, що завдяки своїм вокальним принципам та свідомій патріотичній позиції “… могла співачка осягнути виконням тих, на перший погляд, скромних і не на зовні ефектовних для виконавця, зате так багатих і теплих в усій широкій скалі почувань української душі – солоспівів М. Лисенка до Шевченкового “Кобзаря” – ту найкращу, сміло можна сказати, ідеально-досконалу традицію виконання творів Лисенкової музи!”

Знаменно, що у той час артистка популяризувала творчість Кобзаря не тільки на концертах, а й на дружніх вечірках, і не лише у рідній Галичині, а й у царській Росії, де Шевченкове слово було заборонене. Яскравим свідченням цього є період виступів С. Крушельницької в Одесі (зимовий сезон 1896-1897 рр.), під час якого її часто запрошували родини місцевих українців. Про одну таку зустріч  залишила свій спогад сестра співачки Олена Охримович: “На вечорі мали читати вірші Шевченка. Як ми там прийшли, було там богато гостей, тамошніх українців. Перед читанням віршів Шевченка, позаслонювали закриті вікна і закрили щільно двері. Нас це дуже здивувало… В гостях Соломія співала української пісні головно Лисенка та інших композиторів до слів

У силу певних обставин артистка не могла часто приїжджати на батьківщину. Проте кожен її приїзд був позначений участю в концертах на честь Т. Шевченка. “…хочу,  щоби мені прислала яку нову музику Лисенка, бо, зачуваю, хотять, щоби я співала на концерті Шевченковім, то хотіла би щось нового дати пізнати нашій публіці”, — писала співачка М. Павлику у листі від 4 квітня 1894р. з Мілану. На знак підтвердження своєї участі у національному святі С. Крушельницька коротка відписувала організаторам концертів: “Приїду своїм коштом і буду співати на святі Шевченка”.

Повідомлення в американській пресі про Шевченківський концерт в Пітсбурзі, 1928 р.
Повідомлення в американській пресі про Шевченківський концерт в Пітсбурзі, 1928 р.

У січні-травні 1928 року під час турне містами США та Канади Соломія Крушельницька, окрім заздалегідь запланованих сольних концертів, взяла участь у Шевченківських святкуваннях у Філадельфії, Нью-Йорку, Йонкерсі, Ньюарку, Пітсбурзі, Клівленді, Чикаго, Детройті. Місцева українська преса, зазначала, що вона “радо співає на кожному обході в пам’ять Тараса Шевченка, хоч би в найменшій громаді і найменшій салі”.

Соломія Крушельницька з учасниками Шевченківського концерту в Детройті, 8 квітня 1928 року
Соломія Крушельницька з учасниками Шевченківського концерту в Детройті, 8 квітня 1928 року

В англомовній та україномовній періодиці публікувалися відгуки на цикл концертів, присвячених 67-ій річниці пам’яті Тараса Шевченка. Соломія Крушельницька своїми виступами у США та Канаді не лише віддала належну шану Генієві України, але також прилучилася, – як писала преса, – “до здвигнення Йому пам’ятника на вільній американській землі.” Адже, частина доходу з усіх Шевченківських заходів призначалася на спорудження пам’ятника Кобзареві у Йью-Йорку.

Соломія Крушельницька, 1946 р.
Соломія Крушельницька, 1946 р.

Символічно, що у програмі одного з останніх концертів професора Львівської консерваторії Соломії Крушельницької (8 червня 1946 р.) також звучав солоспів до слів Тараса Шевченка “Якби мені, мамо, намисто” М. Лисенка.

Натхненна музою великого Кобзаря, Соломія Крушельницька впродовж усього життя на високому професійному рівні репрезентувала і популяризувала музичну культуру свого народу в широкому світі, зробивши неоціненний внесок у духовну скарбницю усього людства.

Олександра КИРИК
старший науковий співробітник Музично-меморіального музею  Соломії Крушельницької  у Львові

 

Напишіть відгук