Сенека у Львові, або ангельські і диявольські обличчя лікарів

1
604
Сенека у Львові, або ангельські і диявольські обличчя лікарів

Три обличчя лікар має: одне, коли його кличуть. Ангельське, щойно допоміг…потім, коли вилікує хворобу й винагороду свою вимагає, жахливе являє і страшне, як у сатани. Такі слова можна знайти у Еразма Сикста, медика зі Львова, який був бургомістром і долучився до того, аби відносно львівського ахметова XVII століття, Мартіна Кампіана, було застосовано суспільний остракізм. Слова, між іншим, належать не йому, а видатному римському стоїку Луцію Аннею Сенеці. Чому львівський медик і політик заговорив як римський філософ, а також на яку лікарську терапію можна було нарватись у минулому, шукаємо нижче по тексту.

Герб Еразма Сикста. Фото з https://uk.wikipedia.org
Герб Еразма Сикста. Фото з https://uk.wikipedia.org

Еразм Сикст виростав на вулицях Львова, коли вони ще тільки народжувались. Близько 1570 року, він з’явився на світ в цьому місті. Народився Еразм Сикст, як і Ісус Христос, в родині теслі. Тома Сикст, батько Еразма, був засідателем (1579 – 1607 рр.) Третього Ординку, який контролював фінансову та господарську діяльність органів міського самоврядування. Денис Зубрицький писав, що дід  Еразма носив прізвище Мриголод, але батько вирішив від нього відмовитись. Не носив цього прізвища і сам Еразм, якого ще інколи називали просто – Еразм Львів’янин. Тут можна шукати аналогії з випадком Юрія Дрогобича.

Денис Зубрицький. Фото з https://uk.wikipedia.org
Денис Зубрицький. Фото з https://uk.wikipedia.org

Соціальне становище стало однією з ключових причин того, що Еразм Сикст здобув хорошу освіту. В часи, коли більшість людей за все життя так ніколи і не покидали межі свого села, він навчався у Кракові (від 1591 року), а ступінь доктора медицини отримав узагалі в Італії (1602 рік). Мимохіть напрошується паралель між Еразмом Сикстом та головним героєм твору Юрія Винничука “Аптекар”, який також приїхав до Львова з Італії.

Зображення з "Аптекаря" Ю. Винничука. Фото з www.hroniky.com
Зображення з “Аптекаря” Ю. Винничука. Фото з www.hroniky.com

Еразм Сикст швидко адаптувався у старому/новому Львові. На початках він просто займався лікарською практикою, а потім навіть став міським лікарем Львова та допрацювався до бургомістра. На другому десятку свого перебування у місті, виграв судовий процес у впливового політика та мецената Мартина Кампіана. Це призвело до вигнання Кампіана, у 1628 році, зі Львова. Не допоміг йому в цій ситуації навіть сам король, до якого звертався постраждалий. Але було це все згодом, вже після того, як Еразм Сикст зробив собі ім’я. Робив він його як медик. Тому, саме про це і поговоримо, а особливо про таку невластиву для медиків працю, як переклад і коментування давньоримських філософів.

Мартін Кампіан. Фото з photo-lviv.in.ua
Мартін Кампіан. Фото з photo-lviv.in.ua

Після здобуття освіти, Еразм Сикст приступив до лікарської практики у Львові. У 1614 – 1629 роках він був лікарем львівського католицького шпиталю. Свою працю сприймав досить ідеалістично: не просто як фах, а як сенс життя, постійне вдосконалення себе і інших довкола. Тому крім практичної роботи, писав та видавав теоретичні праці. Однією з них було дослідження про курорт у Шклі: “O cieplicach (курорт з термальними джерелами) we Skle, ksiąg troie”. Автор подав у своєму літературному дітищі опис місцевості, навів результати хімічного аналізу термальних вод, який сам робив, а також пояснив їхні лікувальні властивості, також пропагував грязелікування.

Титульний аркуш праці Еразма Сикста. Фото з www.medievist.org.ua
Титульний аркуш праці Еразма Сикста. Фото з www.medievist.org.ua

Іншим цікавим аспектом його діяльності була перекладацька робота та коментарі на відомих філософів. З останнього, варто пригадати його роботу над творами римського філософа-стоїка Луція Сенеки, який, на перший погляд, взагалі ніякого відношення до медицини не має. Але Сикст вважав інакше. Він був переконаний, що кожен лікар мусить знати філософію, бо без неї неможливо вивчати медицину. “Медицина і філософія пов’язані, як дві рідні сестри, так їх називає Тертуліан у своїй книзі про душу…з чим і я погодився” (тут і далі по тексту переклад фрагментів з латинської Людмили Шевченко-Савчинської). Так висловлювався він з цього приводу, захоплюючись, в першу чергу, вмінням Сенеки лікувати душу людини, а не тіло. Тому у 1627 році, в друкарні Шеліги у Львові і народився “Медичний коментар до творів Сенеки”.

Римський стоїк Луцій Анней Сенека. Фото з dic.academic.ru
Римський стоїк Луцій Анней Сенека. Фото з dic.academic.ru

Аргументує Еразм Сикст близькість філософії і медицини словами того ж Сенеки: “Так само, як молоко часто смак різних трав, якими худоба харчується, вбирає, і в отці властивості того вина є, з якого оцет був зроблений: жодної речі немає, яка від тієї, з якої народилася, ознак не забрала”. Потім підкріплює цей аргумент власними словами з передмови, заявляючи, що його попередники “не здолали таку складну справу, на яку замірився він, оскільки хибно вважали, що медикам належить залишити медиків, а філологам – трактувати філологів”.

Фрагмент "Медичних коментарів..." Еразма Сикста. Фото з www.medievist.org.ua
Фрагмент “Медичних коментарів…” Еразма Сикста. Фото з www.medievist.org.ua

Назва твору не повинна вводити нас в оману: Еразм Сикст використовував в творі не лише цитати і праці Сенеки, але й інших стародавніх письменників, математиків, медиків, географів і навіть полководців. Тут можна назвати Плутарха, Катона Старшого,  Гая Плінія Старшого, Вітрувія, Гіпократа і ін. Твори Сенеки становлять лише базу коментарів Еразма Сикста. Він обґрунтовує з медичної точки зору, а інколи і корегує тези філософа з таких праць, як “Про гнів”, “Про передбачливість”, “Про спокій душі”,  “Про постійність утішання”, “Про помірність”, “Про нетривалість життя”, “Про природничі питання” і ін.

Видання праці "Про гнів" Сенеки. Фото з www.amazon.it
Видання праці “Про гнів” Сенеки. Фото з www.amazon.it

Чи не найбільше уваги Еразма Сикста викликала праця Сенеки “Про гнів”. Він каже: “Сенека, пишучи про виправлення зіпсутих звичаїв, стверджує, що деяка суворість при цьому не завадить. І порівнює вихователя з лікарем: “…лікар, за легкого нездужання, намагається спочатку не робити великих змін у повсякденних звичках свого пацієнта, він призначає режим харчування, пиття, і вправи, намагаючись поліпшити стан здоров’я тільки через зміни в життєвому розпорядку. Його наступне завдання полягає в тому, щоб побачити, що саме сприяє здоров’ю. Якщо попередньо призначене не приносить полегшення, він приписує утримуватися від деяких речей. Якщо й тоді немає результату, лікар забороняє їжу і виснажує тіло голодом.  Якщо ці м’які заходи марні, він відкриває вени”. Очевидно, це лише філософ-стоїк може назвати виснажування тіла голодом “мяким заходом”. Для нас, котрі знайомі з ідеологією споживацького суспільства, це як мінімум виглядає дивно. Але в Сенеки далі йде ще цікавіше: “Якщо кінцівки, продовжуючи бути прикріплені до тіла, шкодять йому і поширюють хворобу, він (лікар) докладає до них руку”. Читаючи цей фрагмент, ми вже десять разів подумаємо, чи йти до такого лікаря, але Сенека в кінці додає: “Ніяке лікування не є суворим, якщо його результат позитивний”.

Середньовічний лікар. Фото з hismed.net
Середньовічний лікар. Ампутація кінцівки. Фото з hismed.net

Якщо ви ще не втекли і залишаєтесь у медичній лабораторії доктора Сикста, то додам, що вище наведені речі насправді виглядають досить адекватними. Особливо на фоні медиків з Давнього Вавилону, які, якщо вірити законам Хамурапі, операцію і на частини тіла, і на око могли робити одним і тим самим знаряддям – великим ножем.

Один з можливих видів занять Еразма Сикста. Фото з poradumo.com.ua
Один з можливих видів занять Еразма Сикста))). Фото з poradumo.com.ua

Але повернемось до Сенеки і Сикста і перейдемо до коментарів останнього на вище наведений уривок Сенеки. Сикст пише, що доброю прикметою є те, що він починає від мистецтва підтримання здоров’я. Адже краще неушкоджене здоров’я підтримувати, аніж коли здійснено ушкодження, шукати засіб проти нього. Сикст погоджується з рекомендаціями Сенеки стосовно поведінки лікаря, коли здоров’я пацієнта занепадає. Від себе додає, що добре здоров’я і його збереження складається з шести природних речей: у повітрі, в роботі і спокої, у їжі і питві, у сні і неспанні, у тому, що виділяється і утримується і в станах душі. Сенека також говорить про ті 6 речей, але не лише цими шістьма речами зберігається здоров’я, як вважає Сикст, а ще потрібно їх всіх у правильних кількостях, якості, порядку, способі і потрібний час мати.

Фрагмент "Медичного коментаря..." Еразма Сикста. Фото з www.medievist.org.ua
Фрагмент “Медичного коментаря…” Еразма Сикста. Фото з www.medievist.org.ua

У одному з коментарів Еразм Сикст писав: “Я покажу, скільки сягає істина ще не охоплена: багато її ще й прийдешнім залишиться. І впевнено це можу стверджувати, оскільки в тому, що належить вдумливо прочитати…будь-який вік і будь-яка людина знайдуть, що можуть”. Саме тому, нам не можна забувати такі цінні напрацювання, занедбувати їх, а варто якнайчастіше сягати до знання в ці бездонні колодязі інформації.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  1. Еразм Сикст (Мриголод) // Медієвіст. Латиномовна українська література [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.medievist.org.ua/2012/12/Sixtus.html
  2. Реферат з історії медицини. Ч. 2. Еразм Сикст // Медієвіст. Латиномовна українська література [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.medievist.org.ua/2013/03/2.html
  3. Сикст Е. Медичний коментар до творів Сенеки // Медієвіст. Латиномовна українська література [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.medievist.org.ua/2013/01/blog-post_2947.html
  4. Сикст Е. Про теплики у селі Шклі // Медієвіст. Латиномовна українська література [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.medievist.org.ua/2013/03/blog-post_11.html
  5. Commentatius medicus in L. Annaei Senecae opera // Медієвіст. Латиномовна українська література [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.medievist.org.ua/2013/01/commentarius-medicus-in-l-annaei.html

 

1 коментар

  1. Друзі, хороша стаття у хорошій галузі, але перекладача треба зазначати, особливо зважаючи на те, що у тих джерелах, де ви брали інформацію, всі переклади з латини українською є досі унікальними першоперекладами:)

Напишіть відгук