Що спільного у Кракова, Дембіци, Перемишля і Львова, або як “Ярослав” до Львова їхав

0
1188
Що спільного у Кракова, Дембіци, Перемишля і Львова, або як
Що спільного у Кракова, Дембіци, Перемишля і Львова, або як "Ярослав" до Львова їхав

«Увага, увага!» Ховайте худобу, псів і дітей, бо буде їхати локомотива!» – можливо, саме з таким закликом напередодні відкриття колії Перемишль-Львів, сповіщали людей, які жили неподалік новозбудованої залізниці… А можливо, люди вже давно готувались до появи “залізного коня”, який тягнув замість однієї підводи 6-8 вагонів з людьми або з товарами.

Після того, як Галичина увійшла в склад Австро-Угорської імперії, вона стала відірваною від східних торговельних маршрутів у бік Чорного моря. Східна Галичина стала головним ринком збуту товарів західних австрійських володінь і водночас однією з сировинних баз для Відня. Для сполучення метрополії із східною провінцією було побудовано магістральні лінії сухопутних доріг. Перевезення всіх товарів здійснювалось гужовим транспортом, який з часом перестав задовольняти об’єми виготовленої на Східній Галичині продукції, а такою потреб у товарах із Заходу, не кажучи вже про транзит до Російської імперії. Тож у 40-х роках XIX століття розробляються плани побудови залізниці до Львова. Але через політичну та економічну нестабільність будівництво доводиться відкласти. Каталізатором для продовження будівництва колії з Кракова послугувала Кримська війна і у 1856 році колія з Відня закінчується в місті Дембіца, яке розташоване за 200 кілометрів від Львова. Разом з тим це наклало на австрійську казну деяких заборгованостей. Цим скористалась Північна колія ім. цісаря Фердинанда, яка у 1857 році бере колії на схід від Кракова під свій контроль. 1 січня 1858 року на основі залізниці Фердинанда утворюється нове Привілейоване товариство Галицьких залізниць ім. Карла Людвіга.

Залізнична станція в Кракові
Залізнична станція в Кракові
Залізнична станція у Дембіці, поштівка
Залізнична станція у Дембіці, поштівка
Залізнична станція в Ярославі, поштівка, 1903 рік
Залізнична станція в Ярославі, поштівка, 1903 рік
Залізнична станція в Перемишлі
Залізнична станція в Перемишлі
Ресторан на станції Перемишль, фото, початок XX століття
Ресторан на станції Перемишль, фото, початок XX століття

4 листопада 1860 року відбулось урочисте відкриття лінії Дембіца-Перемишль протяжністю 143 кілометри, а рівно через рік – Перемишль-Львів.

Колія до Львова була відносно складною, адже на Львівщині болотиста місцевість і колію часто доводилось будувати в обхід деяких ділянок. Так, наприклад, біля Городка через заболочену територію та горби робітники були змушені прокласти залізничне полотно у формі двох великих серпантинових півкругів, через що ділянка лінії стала довшою на 15 кілометрів. Робітникам доводилось працювати по коліна у воді, крім того страшенно дошкуляли комарі.

Станція Городок, фото 20-ті роки XX століття
Станція Городок, фото 20-ті роки XX століття

У самому ж Львові розглядали місця спорудження залізничного двірця. Основних варіантів було чотири.

Перший – закласти вокзал на теперішній вулиці С. Бандери – було відкинуто через високу ціну земельних ділянок.

Другий – у верхній частині Єзуїтського саду (сьогодні парк ім. І. Франка). Тут теж перешкодила висока ціна землі, яку потрібно було відкупити в церкви Св. Юра.

Третій – біля Будинку інвалідів (територія сучасного університету Безпеки життєдіяльності). Тут були проблеми з низьким розташуванням і небажанням військових віддавати свої землі.

Четвертий – побудувати двірець на вул. Св. Ядвіги (теперішня М. Вовчка), а залізничну колію прокласти по вул. Городоцькій. Але при умові, якщо Товариству компенсують кошти, витрачені на спорудження вже закладених фундаментів, оскільки у 1860 році вокзал вже будувався, а альтернативні проекти висувались уже під час його спорудження. Зводився він на тому ж місці, де він зараз і стоїть. Це болотиста місцевість на височині європейського вододілу.

Львівський вокзал, малюнок, друга половина XIX століття
Львівський вокзал, малюнок, друга половина XIX століття

Дату відкриття ледь не зірвали через те, що у прийомному акті, складеному 29 жовтня 1861 року інженером Ґефтанґеном, відзначалось, що на ряді проміжних станцій виявлені серйозні недоліки, і тому вони не можуть прийняти перший потяг своєчасно. Невідомо які запевнення отримала комісія, але вже наступного дня вона відмовилась від складеного документу і потяг прибув на іменини архікнязя.

О 10 годині ранку з Перемишля відправляється перший потяг до Львова. В голові паротяг “Ярослав” до якого причеплені 2 візки і 4 вагони. Попереду майже 100 кілометрів шляху. У потязі їдуть члени акціонерного товариства ім. Карла Людвіга, серед яких генеральний інспектор Кеб і підприємець Кляйн, гості з міст: Брно, Краків, Опава та інших.

У Львові вже нетерпляче чекали на приїзд першого потяга. “Gazeta Lwowska” писала напередодні: Після довгого очікування зближається радісний  день, від якого починається  і в нас регулярний рух на залізниці ім. Карла Людвіга. Вона безпосередньо з’єднає Львів  з цілою мережею європейських залізниць. За допомогою залізничних шляхів Східна Галичина поєднається з цивілізованою Європою… утворить шлях, що проляже від східних кордонів Австрії аж до узбережжя Адріатичного моря. Столиця краю, як і взагалі Галичина, відтепер матимуть допуск до збільшення активності промислу і полегшеної торгівлі.”

Спершу потяг зупинився в Медиці. де його вітала громада села разом з місцевими музикантами. у Мостиськах до двірця прибуло кілька власників маєтків та священик з місцевої парафії. те ж саме було і у Судовій Вишні.

О пів на третю дня потяг прибув на Львівський вокзал, де його зустрічало кілька тисяч натовпу. Кількість людей була такою, що їх навіть не втримав кордон поліції.

Львівський вокзал, фото, друга половина XIX століття
Львівський вокзал, фото, друга половина XIX століття

Що ж стосується самої будівлі вокзалу то виконана вона у неоготичному стилі, 70 сажнів (2,16 метра) завдовжки і 10 сажнів завширшки. В приміщенні розташовувалися зали очікування для пасажирів усіх класів, ресторан, кав’ярня, контори технічних служб і поліції, каса багажного відділення, поштове відділення. Поблизу будівлі вокзалу були розміщені два павільйони для контор і помешкань службовців, вагонне депо з чотирнадцятьма вагонами, казарми для наглядачів і залізничних робітників, ремонтні майстерні, склади. Персонал вокзалу становив 38 осіб: начальник, 26 службовців, 10 наглядачів і лікар.

Львівський вокзал, фото, 1894-1903 роки
Львівський вокзал, фото, 1894-1903 роки

Будівлю було розібрано у 1902 році, а у 1904 році відкрито нову, яка з деякими перебудовами стоїть і до сьогодні.

Джерела: uk.wikipedia.orgfotopolska.eu, skyscrapercity.com.

Львівська залізниця. Історія і сучасність / Гранкін П.Е., Лазечко П.В., Сьомочкін І.В., Шрамко Г.І. – Львів: Центр Європи, 1996. – С. 7-16.

Особлива подяка Музею історії Львівської залізниці, в особі завідувача Романа Патика.

Костянтин БАРАНЮК

Напишіть відгук