Що об’єднує Львів та відомий олівець KOH-I-NOOR?

0
2413
Що об'єднує Львів та відомий олівець KOH-I-NOOR?

Мабуть у кожного з нас був (чи є) жовтий, шестигранний олівець, з коричневою облямівкою вгорі і золотистим тисненням KOH-I-NOOR HARDTMUTH 1500. Але мало хто знає, що, власне з цього олівця почалася історія не тільки однієї з найбільших фабрик по виготовленню олівців, але й історія звичайних графітних олівців загалом. А ще менше людей знає, що саме пов’язує найвідомішу чеську компанію KOH-I-NOOR HARDTMUTH (найстарших виробників художнього, шкільного, канцелярського приладдя і приладдя для дозвілля) з містом Лева.

Олівці KOH-I-NOOR HARDMUTH 1500
Олівці KOH-I-NOOR HARDTMUTH 1500

Тож почнемо з початку. Історія традицій та якості всесвітньо відомої торгової марки KOH-I-NOOR бере свій початок ще в 1790 році, коли придворний будівничий князя Ліхтенштейну австрієць Йозеф Гардтмут заснував фабрику з виробництва “віденського керамічного граніту”. Правда, до того часу він уже встиг зробити декілька винаходів, наприклад, виявив новий сорт глини, яка при обпалюванні набувала властивостей порцеляни, а поза тим була значно дешевшою і не містила отруйних домішок. Іншим його винаходом стала технологія виготовлення під тиском цегли з піску та вапна.

Йозеф Гардтмут
Йозеф Гардтмут

Для маркування керамічних виробів необхідна була велика кількість олівців, які в той час були дуже дорогими, адже в них використовувався натуральний графіт та й експортувалися вони, в основному, з Англії. Тому, Гардтмут почав експериментувати – змішував порошковий графіт з глиною та сажею у різних пропорціях та запікав їх у печі. Як наслідок – він отримав циліндричні стержні більш твердіші та міцніші, ніж в інших виробників. Це був унікальний на той момент метод, який назвали “віденським”. Свій винахід він запатентував в 1802 році та налагодив постачання по всій Австрії, до Німеччини, Нідерландів, Італії і навіть до Англії. У 1808 році Гардтмут будує у Відні ще один завод — цього разу по виготовленню олівців.

Koh-i-noor Hardtmuth в м.Чеське Будейовіце
Koh-i-noor Hardtmuth в м.Чеське Будейовіце

Після смерті засновника у 1816 році, підприємством керувала його дружина Елізабет Кайзлер, а згодом фабрика перейшла до синів. Людвіг та Карл Гардтмути продовжили справу батька, при них компанія була переіменована, а в 1829 році закладно нову фабрику. І, власне їхні імена збереглися на кахляних опорядженях пічок Львова “L&C.Hardtmuth” .

Франц Гардтмут
Франц Гардтмут

У 1848 році виробництво графітових стержнів було перенесено з Відня до м.Чеське Будейовіце. Наступним власником і новатором виробництва став Франц Гардтмут. Саме він створив цілий ряд олівців різного ступеня м’якості. Для них він розробив власну систему класифікації з 19 ступенів. Зараз ця система використовується у всьому світі.

В англії Франц став свідком передачі до королівської казни одного з найбільших індійських діамантів – “Гори Світу” або Koh-i-Noor (на хінді). Діамант мав жовтий відтінок, і Гардтмут використав назву каменя для своїх жовтих олівців. Коли в 1889 році на світовій паризькій виставці ці олівці отримали загальне визнання та стали неофіційним стандартом якості, він вирішив увіковічнити їх успіх в назві фірми. І після 1890 року завод став називатися KOH-I-NOOR L&C HARDTMUTH.

Торгівельний знак «KOH-I-NOOR» був зареєстровано 12 листопада 1894 року — один з перших торгівельних знаків у Чехії. З 30 вересня 1935 року з`являється графічний фірмовий знак — «стрічка», який використовують як доповнення до словесного фірмового знака. І до сьогодні KOH-I-NOOR — це один з найвідоміших і визнаних брендів у всьому світі.

Що ж стосується Львова. Коли виробництво змінило форму власності на акціонерну спілку, то у Львові, з огляду на близькі родовища каолінової глини, було створено філію “L.&C.Hardtmuth Tow. Akc. we Wiedniu Filja we Lwowe” за адресою приймальні по вул.Академічній, 16 (тепер пр. Шевченка). Виробничі приміщення розташовувались по вул. Сенаторській, 11 (тепер Стецька) та вул. Пелчинській, 13 (вул.Вітовського), а фірмовий магазин у Козельниках.

Філія займалася видобутком глини та виготовленням цегли, кахлів та посуду. Тож, окрім кахляних опереджень пічок з зазначенням імен власників виробництва, у львівських під’їздах (наприклад, по вул. Романчука ,1) можна побачити фірмову кахлину з підписом “Hardtmuth SPA Lwów”.

Джерела:

  1. Бородін К., Гонак І. Львів po polsku. Знак якості: путівник. – Львів; Дрогобич: Коло, 2015
  2. http://www.koh-i-noor.cz/
  3. http://www.express-service.com.ua/office-expert/005/04/
  4. http://dovidnyk.info/index.php/Brand/341

Напишіть відгук