Ринок над кількома тисячами могил

1
3258

Після Другої світової війни з ініціативи радянського керівництва припинив свою діяльність давній Краківський ринок. Зрозуміти логіку тодішніх урядників міста було важко, адже ринок мав давню історію, чудові приміщення перед війною та і розташовувався в самому центрі міста. Та й сама ділянка, яку займав цей ринок, після його знесення в подальшому практично не забудовувалась і не використовувалась. Натомість, у 1947 році, на Клепарові було збудовано новий критий ринок, який спочатку так і звався «Новий», однак згодом був перейменований на «Центральний».

Як і більшість будівництв того часу, спорудження ринку відбувалося методом так званої комсомольської будови, що означало залучення великої кількості молоді, що використовувалась як чисельна безкоштовна робоча сила, змушена працювати ударними темпами. Для певного «стимулювання» праці комсомольців використовувались методи так званих соціалістичних змагань, коли різні будівничі бригади змагались між собою в темпах та об’ємах виконаних робіт.

Продаж винограду на ринку Центральний. Фото 1964 року
Продаж винограду на ринку Центральний. Фото 1964 року

Однак, місце, яке радянське керівництво вибрало під ринок, явно було не вдалим. Річ у тім, що частина ринку зайняла територію колишнього старого єврейського кладовища. Цей цвинтар був не тільки найдавнішим єврейським цвинтарем Львова, але одним із найдавніших у Європі. Перша офіційна згадка про нього належить до 1414 року, хоча припускають, що кладовище існувало ще в XIV ст. У 1855 році його було офіційно закрито, після чого він отримав статус пам’ятки. Цей статус зберігався і за польської влади міста, тож практично навіть за сто років після закриття цвинтар залишався непорушним. За підрахунками дослідників, протягом усієї історії існування єврейського цвинтаря, на ньому було захоронено близько 30 тисяч осіб.

Однак, лиху долю кладовищу принесла спочатку нацистська окупація, під час котрої в 1942 році почалась його ліквідація. А остаточно єврейський цвинтар знищила вже радянська влада Львова, що вирішила звести на його місці ринок. Могильні плити ж почали використовуватись при різноманітних будівництвах. Відомо, до прикладу, що під час знесення пам’ятника Леніна на початку 1990-х років, було виявлено, що при споруджені постаменту під цей пам’ятник було використано єврейські надгробки, можливо саме з цього кладовища.

Продаж "дефіцитних товарів" на ринку Центральний. Фото 1964 року
Продаж “дефіцитних товарів” на ринку Центральний. Фото 1964 року

Щодо самого ринку, то в радянський час його функціонування значно відрізнялось від теперішнього. Хоча, на ринку можна було придбати найрізноманітніший товар –  чи то продукти, чи одяг, проте торгівля була регламентована. Ряд товарів мали право продавати тільки державні або кооперативно-торгові підприємства. Це зокрема стосувалось товарів сезонного попиту, наприклад різноманітних привізних фруктів.

Торгівля товарами по знижених цінах на ринку Центральний. Фото 1964 року
Торгівля товарами по знижених цінах на ринку Центральний. Фото 1964 року

Доволі часто на ринку проводились різноманітні торгові ярмарки, в яких, в першу чергу, брали участь ті торгові підприємства, котрі не встигали вчасно виконати норми продажів. Під час таких ярмарків на ринку можна було зустріти продаж так званих «дефіцитних товарів» та товарів за заниженими цінами. Дефіцитними товарами називали товари, що користувались особливим попитом, при цьому чомусь їх завжди бракувало на прилавках. Часто цей «дефіцит» був доволі абсурдним. Наприклад, дефіцитним був посуд, і це при наявності великої кількості фарфорових заводів, в тому числі поруч зі Львовом.

Торгівля на ринку Центральний товарами широкого вжитку. Фото 1964 року
Торгівля на ринку Центральний товарами широкого вжитку. Фото 1964 року

Проте, життя ринку було пов’язане не тільки з торгівлею. Окрім торгових лотків та крамничок, тут розташовувались їдальні та кафе. Завдяки їм у літню пору на ринку можна було посидіти у літніх кафе, які в той час були не таким частим явищем, як в теперішньому Львові. Також, напливом покупців на ринок під час різноманітних ярмарків користувалися інші підприємства міста, для котрих ринок ставав місцем де можна було зайвий раз прорекламувати себе, а за одно надати їм на місці свої послуги. Наприклад, на фотографіях 60-х років ми бачимо діяльність «виїзних» фотоательє на Центральному ринку.

Хоча, офіційно ринок називався «Новий», а потім «Центральний», та в народі його завжди звали «Краківським», в пам’ять про давній Краківський ринок на площі Краківській (Я.Осмомисла). В сучасному Львові цю ситуацію виправили і ринок уже офіційно отримав назву «Краківський», хоча на місці колишнього Центрального ринку діють кілька сучасних ринків.

Володимир ПРОКОПІВ

Джерела:

  1. Котлобулатова І. Львів на фотографії-2:  1860-2011. – Львів, 2011.
  2. Єврейські кладовища у Львові // https://uk.wikipedia.org/wiki/Єврейські_кладовища_у_Львові
  3. Крип’якевич І. “Історичні проходи по Львові” (репринт з видання 1932 року). – Львів: Каменяр, 1991.

1 COMMENT

  1. і що, пів Львова на цвинтарі стоїть. ТЦ “Скриня” – на цвинтарі, Ринок “Привокзальльний”, Район “Сихів”, вулиця Князя Романа, всіх не перерахуєш.

Напишіть відгук