Романтичні легенди старого Львова

0
3928
Романтичні легенди Львова

У Львова, як у поважного пана, є чимало різних титулів – культурної столиці України, найкрасивішого, кавово-шоколадного та романтичного міста. Цей шарм та атмосферу міста доповнюють камерні кав’ярні, різноманітні закапелки та атракції. Кожен знаходить у Львові щось своє, те, чого йому так не вистачало. І не важливо чи це спокій, чи затишок, чи навіть кохання…

Історія львівських Ромео і Джульєти

В далекому XVI ст. до Львова прибув італійський купець вином Мікелліні. Продаючи вино одному із українських багатіїв Мікелліні побачив його красуню дочку – Пелагію. Між двома молодими людьми виникла іскра, яка переросла у взаємне кохання. Почуття закоханих були настільки сильним, що італієць вирішив залишитися у Львові та одружитися.

Нажаль їх щастя тривало недовго, адже батьки закоханих були проти їхнього одруження. В цей час шлюб між особами з різних конфесій був неприпустимим, тим паче між католиком та православною. Щоб завадити планам Мікеліні, батьки відправили хлопця з товаром до Венеції, проте після тривалої подорожі він все ж таки повернувся до Львова.

Чумний лікар, гравюра П. Фюрста (1656 р.), фото з http://krytyka.com.ua
Чумний лікар, гравюра П. Фюрста (1656 р.), фото з http://krytyka.com.ua

У кінці XVI ст. у місті з’явилася чорна смерть, або ж іншими словами чума. Ця страшна недуга швидко поширювалася, і вразила й Пелагію. Будь-який контакт з хворим був дуже небезпечним, але не зважаючи на це Мікелліні продовжував її навідувати, і навіть доглядати. Італієць усвідомлював усю небезпеку таких відвідин, але не полишав любої. Чума виявилася сильнішою за щире кохання – Пелагія померла, а невдовзі після неї і Мікелліні. Перед смертю Мікелліні попросив, щоб його поховали в костелі святого Станіслава (він розташовувався між сучасними вулицями Фурманською та Тиктора). Також він заповідав виготовити однакові надгробки із серцями для себе та Пелагії.

Пам’ятник львівським Ромео та Джульєті, фото 2014 р. з http://lviv-tourist.info
Пам’ятник львівським Ромео та Джульєті, фото 2014 р. з http://lviv-tourist.info

Легенда про «Ціпцю» та «Чорну лапку»

Не одну історію кохання та відданості пам’ятають стіни колишньої в’язниці Крайового суду, а тепер корпусу Львівської політехніки по вулиці князя Романа. В ХІХ ст. протягом багатьох років пані Амелія Радзішевська та Олександра Свободівна приходили під стіни темниці, щоб морально підтримати заарештованих коханих. В’язні так часто їх бачили, що навіть придумали їм прізвиська: «Ціпця» – через надто юний вигляд дівчини, «Чорна лапка» – за чорні рукавички, з якими вона не розлучалася ніколи. Нажаль до нас дійшли відомості про подальше життя лише «Ціпці». Історія цієї пані завершилася благополучно, адже вона все ж таки дочекалася свого коханого з яким й одружилася .

Легенда неоготичного храму, або нещасливе імператорське кохання

Кохання, щастя-нещастя крокують у людському житті завжди поряд. Доля, яка випала Єлизаветі Баварській (Габсбурґ) – дружині цісаря Франца-Йосифа І не можна назвати легкою. Постійні конфлікти з авторитарною тещою – ерцгерцогинею Софією, яка намагалася не лише контролювати кожен її крок, а й навіть відлучила її від виховання дітей, придворний етикет все це гнітило, обтяжувало імператрицю.

Єлизавета Баварська (Габсбурґ), більш відома як Сісі, Фото кінця ХІХ ст. з vojnapovijest.vecernji.hr
Єлизавета Баварська (Габсбурґ), більш відома як Сісі,
Фото кінця ХІХ ст. з vojnapovijest.vecernji.hr

Єдиною її розрадою був живопис, домашні улюбленці, кінні та піші прогулянки. Проте найбільшим ударом для імператриці була смерть її малолітніх дочок, а згодом і сина Рудольфа. Після цих трагедій імператриці все більше замикається в собі, і більшість часу проводить у мандрах.

Життя імператриці Єлизавети трагічно обірвалося 10 вересня 1898 р. Вона загинула від ножового поранення у серце, яке завдав їй молодий анархіст Луїджі Лучені. У 1903 р. імператор, який прямував на військові маневри в м. Комарному, взяв участь в закладені першого каменю під храм, який згодом був названий на честь його дружини Єлизавети.

Існує легенда, що імператора спеціально запросили до Львова, щоб вивести його із затяжної депресії, і продемонструвати проект майбутнього собору, який мав носити ім’я Єлизавети.

Юлія ПАВЛІВ

Список використаних джерел та літератури:

  1. Лемко І. Легенди старого Львова. – Львів: «Апріорі», 2008. –С. 31–
  2. Галімурка І. Храм святих Ольги і Єлизавети у Львові (Історичний нарис). – Львів: Мета, 2011. –С.3–
  3. https://www.atticus.pl/?pag=poz&id=91299
  4. https://audiovis.nac.gov.pl/obraz/91267:1/
  5. https://audiovis.nac.gov.pl/i/PIC/PIC_1-U-3626.jpg
  6. https://www.flickr.com/photos/mrsfujita/2555473013/in/gallery-62914653@N04-72157630454504674/
  7. http://krytyka.com/ua/articles/universytet-na-karantyni
  8. http://www.liveinternet.ru/users/4211284/post191452812/
  9. http://lviv-tourist.info/pamyatnyk-lvivskym-romeo-i-dzhulyetti/
  10. http://vojnapovijest.vecernji.hr/10-manje-poznatih-cinjenica-o-sarajevskom-atentatu-1026007

Напишіть відгук