Рівненський гарнізон у давні часи. Не лише військова муштра

0
120
Підрозділ барабанщиків 45-го полку стрільців кресових в історичних мундирах. Дефіляда біля гарнізонного Будинку жовніра (тепер — Будинку офіцерів)
Підрозділ барабанщиків 45-го полку стрільців кресових в історичних мундирах. Дефіляда біля гарнізонного Будинку жовніра (тепер — Будинку офіцерів)

(Продовження. Початок тут)

Практично кожен із підрозділів, що входили до Рівненського гарнізону в різні часи, залишив слід у житті нашого міста. Радянська історія усіляко обходила цю сторінку з нашої минувшини, на багато років позбавивши сучасних рівнян можливості відкрити для себе справжнє і цікаве минуле Рівного.

Військові 44-го та 45-го піхотних полків і їхні близькі. Вони колись ходили вулицями нашого міста
Військові 44-го та 45-го піхотних полків і їхні близькі. Вони колись ходили вулицями нашого міста

Присутність військових у будь-якому місті завжди урізноманітнювала його життя. Не було винятком і Рівне. Розбудова військового містечка сприяла й розбудові Рівного. У міжвоєнний період місцевий гарнізон був одним із найбільших у Польщі.

Доля багатьох військовиків, які немало зробили і для краю, і для Рівного зокрема, була трагічною. Одні загинули у вересневій кампанії 1939-го і подальшій війні, долі інших понівечила радянська репресивна машина. Комусь пощастило вижити, й завдяки їхнім спогадам ми сьогодні можемо дізнатися чимало цікавого.

Військові 44-го і 45-го піхотних полків. Їхні світлини — це також наше спільне минуле
Військові 44-го і 45-го піхотних полків. Їхні світлини — це також наше спільне минуле

Військові — для Рівного, і про Рівне

Військові, що квартирували в місті, ніколи не стояли осторонь його життя. У Держархіві нашої області можна знайти документи, які це підтверджують. Наприклад, про відзначення 26 серпня 1912 року 100-річчя Бородинської битви, до якого активно долучалися військовики Рівненського гарнізону. Як відомо, тоді він складався з підрозділів російської імператорської армії. Військові брали участь у літургії та панахиді за імператором Олександром І у Свято-Воскресенському соборі й загальноміському молебні під відкритим небом. Затим мешканці побачили парад військових Рівненського гарнізону. Військове відомство дозволило містянам бути присутніми на казарменному плацу під час урочистостей і показових виступів. Міська дума, отримавши дозвіл власника міста князя Любомирського, влаштувала народне гуляння в його парку на Грабнику. Публіку там розважали військові оркестри 127-го піхотного Путивльського та 125-го піхотного Курського полків. Увечері військові організували там фейєрверк з різнокольорових ракет, “римских свечей, огненных фигур и бенгальских огней”.

Військові 44-го піхотного полку
Військові 44-го піхотного полку

Чимало відомостей про Рівне кінця ХІХ століття ми отримали також завдяки військовим. Зокрема офіцери 11-ї артилерійської бригади, розташованої у Рівному, видали в 1882 році брошурку з назвою “Ровно”. Її свого часу виявив у бібліотеці в Москві відомий рівненський краєзнавець Гурій Бухало. Автори розповіли не лише про історичне минуле міста, а й описали його тогочасне життя від управління і складу населення до санітарного стану і кліматичних умов. Тут слід згадати й уже відомий краєзнавцям план поручика Каверіна.

44-й полк стрільців прикордоння

Якщо про перебування армійських підрозділів царської армії Росії в Рівному відомо мало, то про польський період можна знайти чимало інформації у польських історичних й інформаційних джерелах, адже Рівненський гарнізон був одним із найбільших у Польщі.

Свято 44-го полку стрільців прикордоння (до перейменування полку), 1938 рік, військове містечко
Свято 44-го полку стрільців прикордоння (до перейменування полку), 1938 рік, військове містечко

Часто згадується 44-й піхотний полк стрільців кресових (прикордоння), який прибув до Рівного у листопаді 1920 року. У 1939 році його перейменували на 44-й полк стрільців американського легіону — на знак вшанування походження полку з армії генерала Галлєра.

Щороку 22 квітня в полку традиційно відзначають день полку.

З нагоди полкового свята можна й по чарчині. У дворі казарм 44-го полку
З нагоди полкового свята можна й по чарчині. У дворі казарм 44-го полку

Зазвичай у цей день, окрім урочистостей, на які на територію казарм запрошували й місцевих жителів, військові влаштовували дефіляди вулицями міста, організовували благодійні обіди для дітей бідноти, сиротинців і будинків для старців. Не миналося й без застілля для особового складу.

44-й полк марширує перед в’їздом до своїх казарм
44-й полк марширує перед в’їздом до своїх казарм
Обід для вояків 44-го полку стрільців кресових у казарменному дворі
Обід для вояків 44-го полку стрільців кресових у казарменному дворі

У тижневику “Волинь” можна прочитати про те, як напередодні нового 1933 року вояки зібрали 680 злотих і передали їх для безробітних, гарнізонного костелу, римо-католицькому благочинному товариству і дітям з найбіднішого району міста Цегельні. Мав 44-й полк і власний оркестр, який керівництво міста запрошувало на різноманітні міські урочистості.

Дефіляда 44-полку, вул. 3-го Мая (Соборна) в районі військового містечка, 1938 рік
Дефіляда 44-полку, вул. 3-го Мая (Соборна) в районі військового містечка, 1938 рік

Зокрема оркестр 44-го полку брав участь у хресній ході й освяченні води в Усті на Водохреще 1934-го року. Бажаними були військові музиканти й на різноманітних міських вечірках. У місцевих газетах початку 1930-х років можна прочитати про те, що для пропаганди музичної культури духовий оркестр 44-го полку під керуванням капельмейстера Антона Шкулі організовував недільні післясеансові чи передсеансові міні-концерти в кінотеатрі “Емпіре” (“Партизан”). Командування усіляко заохочувало військових і цивільних містян до спільного дозвілля.

Полковий оркестр 44-го полку, 1931 рік
Полковий оркестр 44-го полку, 1931 рік
Перейменований 44-й полк стрільців кресових у полк стрільців американського легіону. На території рівненських казарм, 1939 рік
Перейменований 44-й полк стрільців кресових у полк стрільців американського легіону. На території рівненських казарм, 1939 рік
Урочистості з нагоди призначення командиром 44-полку в грудні 1934 року Мар’яна Порвіта (на фото праворуч). Подія відбувається поруч із однією з казарм 44-го полку. На фото справа — ця ж колишня казарма на вул. Дубенській
Урочистості з нагоди призначення командиром 44-полку в грудні 1934 року Мар’яна Порвіта (на фото праворуч). Подія відбувається поруч із однією з казарм 44-го полку. На фото справа — ця ж колишня казарма на вул. Дубенській

Напередодні початку Другої світової війни 44-й полк стрільців американського легіону потягом відбув до польського міста Бидгощ, де згодом брав участь у боях з гітлерівцями. Нам залишилися старі світлини, з яких на нас дивляться вояки, доля яких колись давно закинула до нашого міста.

Підофіцерська школа 44-го полку стрільців кресових
Підофіцерська школа 44-го полку стрільців кресових

Полковник Пругар-Кетлінг і 45-й полк

Прізвище Броніслава Пругар-Кетлінга — шанованого в Польщі військового діяча — частково пов’язана й з нашим містом. Уперше він потрапив на Волинь під час Першої світової, коли воював у лавах австро-угорської армії. Під час так званого Брусиловського прориву потрапив до російського полону. У 1919-у воював за Рівне з більшовицькими військами вже на боці польської армії.

Броніслав Пругар-Кетлінг, фото 1940 року
Броніслав Пругар-Кетлінг, фото 1940 року

Упродовж п’яти років (1929-1935) він не лише командував 45-м піхотним полком стрільців прикордоння, який квартирував у Рівному, а й брав активну участь у громадському житті міста. Мешкав з дружиною і сином Зигмунтом, який у зрілому віці опублікував спогади про батька і про Рівне в польському часописі “Волинь бліжей”. Полковник Пругар-Кетлінг енергійно доводив, що військові — це не лише стрілянина і муштра.

Корт у військовому містечку. На лавці серед цивільних — Броніслав Пругар-Кетлінг
Корт у військовому містечку. На лавці серед цивільних — Броніслав Пругар-Кетлінг

Зокрема, чималий його особистий вклад у розвиток спорту в Рівному. За сприяння Броніслава Пругар-Кетлінга в місті на початку 1930-х років з’явилися відкриті плавальні басейни, а у військовому містечку — спортивні майданчики, тенісні корти, стадіон для кінних змагань. Пан полковник був вправним вершником, дуже любив коней і кінний спорт.

Полковник Пругар-Кетлінг вручає нагороди за перемогу в кінних змаганнях
Полковник Пругар-Кетлінг вручає нагороди за перемогу в кінних змаганнях
Вручення воякові 45-го полку стрільців прикордоння «Срібного списа» за перемогу в змаганні. На задньому плані видно палац князів Любомирських, 1935 рік
Вручення воякові 45-го полку стрільців прикордоння «Срібного списа» за перемогу в змаганні. На задньому плані видно палац князів Любомирських, 1935 рік

За його наполяганням спортивні дисципліни стали обов’язковими не лише в його 45-у полку, а й у цілому гарнізоні. Регулярними були різноманітні спортивні змагання, які заохочували солдат до занять фізичною культурою.

На спортмайданчику військового містечка
На спортмайданчику військового містечка

Рівненський гарнізон мав свій Військовий спортивний клуб (ВКС), який утримував футбольну і хокейну дружини, успішну боксерську команду. А сам Пругар-Кетлінг у 1932-1933 роках навіть побував президентом Волинської спілки футболу. А рівненські військові хокеїсти саме стараннями пана полковника мали належну амуніцію.

Полковник Пругар-Кетлінг часів президентства у футбольній спілці, 1932 рік. Фото салону Долінко
Полковник Пругар-Кетлінг часів президентства у футбольній спілці, 1932 рік. Фото салону Долінко

У 45-у полку стрільців прикордоння були в традиції організація змістовного солдатського дозвілля — солдатські хори, музичні ансамблі. Мав полк і власний духовий оркестр, який, як й інші військові оркестри, був постійним учасником загальноміських урочистостей, супроводжував танцювальні вечірки, новорічні бали і маскаради, грав для публіки в міських парках і садах.

Оркестр 45 полку стрільців прикордоння на казарменному плацу під час урочистостей
Оркестр 45 полку стрільців прикордоння на казарменному плацу під час урочистостей

Та й самі військові були бажаними гостями на різноманітних вечірках, бо вважалися завидними женихами. Військові 45-го полку підтримували традиції благочинності, які були в пошані у військових Рівненського гарнізону. Долучалася до благодійних акцій і дружина полковника Пругар-Кетлінга пані Марія, яка, зокрема, збирала кошти для влаштування ялинки для дітей незаможних містян.

Казарменний плац Рівненського гарнізону, 14 червня 1931 року, полкове свято 45-го полку. На плацу серед гостей делегація з Франції
Казарменний плац Рівненського гарнізону, 14 червня 1931 року, полкове свято 45-го полку. На плацу серед гостей делегація з Франції

 

Урочистості на плацу з нагоди полкового свята 45-го полку
Урочистості на плацу з нагоди полкового свята 45-го полку
Фото в журналі «Польський солдат» з полкового свята в Рівному
Фото в журналі «Польський солдат» з полкового свята в Рівному

Тисячі рівнян збирали на вулицях міста військові паради, які, за задумом польської влади, мали сприяти взаєморозумінню між військовими і цивільними, пропагували польські військові традиції і формували лояльне ставлення населення до влади.

Дефіляда 45-го піхотного полку стрільців прикордоння вулицею 3-го Мая (Соборною). Ліворуч видно Будинок польського жовніра (Будинок офіцерів)
Дефіляда 45-го піхотного полку стрільців прикордоння вулицею 3-го Мая (Соборною). Ліворуч видно Будинок польського жовніра (Будинок офіцерів)

Коли місто потрапляло в скрутні ситуації — повінь, пожежа — завжди на допомогу приходили військові. Наприклад, під час повені 1932 року, коли затопило частину міста і виникла загроза прориву греблі в Басовому Куті, саме завдяки вправним діям вояків Рівненського гарнізону під керівництвом полковника Пругар-Кетлінга вдалося запобігти лихові.

Вояки 45-го полку
Вояки 45-го полку
Вояки 45-го полку стрільців кресових у казарменному дворі
Вояки 45-го полку стрільців кресових у казарменному дворі
Вручення зброї новобранцям 45-го полку, журнал «Рочнік жолнежа», 1933 рік
Вручення зброї новобранцям 45-го полку, журнал «Рочнік жолнежа», 1933 рік

Полковник Броніслав Пругар-Кетлінг виїхав Рівного в 1935 році і продовжив свою військову біографію, прославившись під час так званої вересневої кампанії 1939 року в боях з німецькими військами. Він удостоєний двох найвищих військових нагород Польщі, які дають за бойові заслуги — золотого і срібного хрестів Віртуті Мілітарі.

Одна з колишніх казарм 45-го полку на сучасній вул. Соборній
Одна з колишніх казарм 45-го полку на сучасній вул. Соборній

З наближенням трагічних подій вересня 1939-го, значну частину польських військових формувань, що розташовувалися на Волині, було передислоковано. Серед перших 15 серпня 1939 року з Рівного до Торуня вирушив і 45-й полк, згодом перекинутий у напрямку німецько-польського кордону в район міста Томашув-Мазовецький. І вже 8-го вересня 1939 року полк було розгромлено частинами вермахту. Щоправда, більшості вояків вдалося врятуватися, і частина з них повернулася до Рівного. Доля багатьох з них була трагічною, бо, потрапивши до рук більшовиків, одні зазнали репресій, але вижили, інших було страчено… Так завершилася рівненська історія 45-го полку стрільців прикордоння. Нині про них нагадують лише колишні казарми у військовому містечку.

(Далі буде)

Джерела фото: NAC, allegro.pl, wolyn.freehost.pl, odkrywca.pl, dobroni.pl та інші відкриті джерела

Світлана КАЛЬКО

Джерело: РівнеРетроРитм

Напишіть відгук

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.