Результати дослідження двору колишньої «Тюрми на Лонцького»

0
5015

Історія відомої львівської катівні на Лонцького веде свій початок з останньої третини ХІХ ст. Так, у1889-1890 роках на перехресті вулиць Леона Сапеги (сьогодні вулиця Степана Бандери) та Коперника за проектом архітектора Ю. К. Яновського була споруджена будівля австро-угорської жандармерії в стилі неоренесансу. Будівля самої в’язниці була зведена під час приналежності міста до Польщі, у 1918-1920 роках.

В тюремному корпусі знаходився Четвертий відділ Головної комендатури державної поліції, до повноважень котрого входила боротьба з «антидержавними» організаціями типу ОУН та КпЗУ (фактично, тюрма спеціалізувалась на справах політичних в’язнів). У 1935 році в споруду було переведено слідчий відділ поліції, а в’язниця стала використовуватися в якості слідчого ізолятора.

Зовнішній двір тюрми на Лонцького
Зовнішній двір тюрми на Лонцького

У 1939-1941 роках під час Першої радянської окупації в приміщенні знаходилася В’язниця №1, розрахована на 1500 осіб, а сусідній головний корпус займало обласне управління НКВС. Після нападу Третього Рейху на СРСР в червні 1941 року працівниками НКВС було розстріляно близько тисячі в’язнів (згідно свідчень Начальника тюремного відділу НКВС по Львівській області лейтенанта Лермана, 924 особи).

У 1941-1944 роках споруда використовувалася як слідча в’язниця гестапо, тут розміщувалися айнзац-групи СД.

У 1944-1991 роках тут діяв слідчий відділ і слідчий ізолятор НКВС (НКДБ) -МДБ-КДБ СРСР, одночасно –Управління внутрішніх справ Львівського міськвиконкому– Міське Управління ГУМВС України у Львівській області МВС України.

Жертви розстрілів у зовнішньому дворі тюрми. Ці тіла були винесені з камер, а також ексгумовані з трьох траншей, виритих у зовнішньому дворі тюрми.
Жертви розстрілів у зовнішньому дворі тюрми. Ці тіла були винесені з камер, а також ексгумовані з трьох траншей, виритих у зовнішньому дворі тюрми.

У 1997р. навпроти колишньої в’язниці, на площі М. Шашкевича було зведено пам’ятник«Жертвам комуністичних злочинів».

У 2008 р. з’явилось рішення колегії СБУ про створення музею, а вже 2009 р. відкрилась його перша експозиція. До 2011 р.музей-меморіал знаходився у віданні СБУ, потім був переданий до сфери управління Міністерства культури України. У жовтні того ж року музей отримав статус національного.

Тюрма на Лонцького
Тюрма на Лонцького

Слід зазначити, що раніше планові розкопки у дворі колишньої «Тюрми на Лонцького» не проводили. Вперше рештки людських тіл тут знайшли у 2005 році, коли копали котлован під житловий будинок. Інформація про кількість останків та місце їх перенесення відсутня, так як яму закопали, а досліджувати територію подвір’я почали лише десять років потому. Так, у 2015 р. пошуковцями КП ЛОР «Доля» тут було проведено археологічну розвідку та віднайдено людські рештки.

Дослідження двору тюрми у серпні 2016 року є, по суті, першим масштабним вивченням даної території археологами. Розвідки було розпочато 4 серпня працівниками КП ЛОР «Доля». Пошуковці провели зондування території і заклали три траншеї. У результаті було виявлено яму, в якій знаходились два останки.

9 серпня було розкрито ще одне захоронення. Верхній шар ґрунту разом з будівельним та побутовим сміттям та насипаною землею було знято за допомогою спецтехніки.

Зняття верхнього шару ґрунту та сміття з допомогою спецтехніки у ямі № 2. Фото – Олег Сітарський.
Зняття верхнього шару ґрунту та сміття з допомогою спецтехніки у ямі № 2. Фото – Олег Сітарський.

Судячи з великої кількості пляшок з-під алкогольних напоїв, уламків пивних кухлів та черепків від однакових тарілок (виготовлених на фаянсовому заводі м. Буди Харківської області), сміття могли привезти  з місцевого львівського бару. Його склад свідчить про те, що відходи планомірно звозили з міста з метою засипання тіл покійних в’язнів. Очевидно, це робилось з метою вирівняти територію, яка просіла, та унеможливити розкопки поховання місцевим населенням. Поруч з людськими кістяками було знайдено велику кількість кісток тварин.

Знахідки, вилучені з шару побутового сміття. Фото – Михайло Возняк.
Знахідки, вилучені з шару побутового сміття. Фото – Михайло Возняк.

Глибина розкопу становила 2.5-3 м. Усього було віднайдено 19 останків. Більшість із них становили чоловіки похилого віку. На трьох черепах помітні сліди пошкоджень кульового характеру.

Деякі останки були засипані вапном, проте прорахунки НКВС щодо його кількості та концентрації не сприяли значному руйнуванню скелетів.

Про час захоронення свідчать залишки одягу, які збереглись – теплі кальсони, залишки шарфа та плащ, підбитий хутром. Це вказує на те, що поховання було здійснено взимку 1939-1940 рр. під час першого приходу радянських військ до Львова, або ж після 1944 року  і аж ніяк не влітку 1941. Останнє спростовує і той факт, що не було знайдено наслідків масових розстрілів.

Залишки плаща, підбитого хутром, які збереглись на одному з останків. Фото – Михайло Возняк.
Залишки плаща, підбитого хутром, які збереглись на одному з останків. Фото – Михайло Возняк.

Важливим фактором є і клейма на тарілках з фаянсового заводу м. Буди, які свідчать про виготовлення цього посуду у 1930-х рр., а отже, знов-таки дозволяють схилитись до версії про загибель захоронених у 1939-1941 рр.

Щодо супровідного матеріалу, знайдені речі, а саме дві пари окулярів, монети, в тому числі, польська (під час першої радянської окупації Галичини польські гроші були вилучені з обігу), щіточка для взуття, дзеркальце, залишки костюмів, пляшечки з одеколоном та хімічним реактивом і інструкцією до останнього) свідчать про те, що серед загиблих були представники інтелігенції, що знов дозволяє стверджувати про 1939-1941 рр. (час, коли проводились масові затримання польських та українських інтелектуалів). До того ж, у той час людей затримували, розстрілювали і хоронили поспіхом, не завжди турбуючись про повне вилучення особистих речей та одягу, на відміну від планомірних репресій 1944-1955 рр.

Окуляри, знайдені поруч із одним з останків. Фото – Михайло Возняк.
Окуляри, знайдені поруч із одним з останків. Фото – Михайло Возняк.

Останки було передано судмедекспертам для кримінологічного аналізу, а супровідний матеріал – на експертизу в лабораторію музею, що може дозволити точно продатувати захоронення та, за можливості, з використанням архівних даних і зразків ДНК, встановити особи загиблих.

Пошуковці КП ЛОР «Доля» планують продовжити дослідження двору «Тюрми на Лонцького» у вересні. Роботи ще є багато, так як археологічного вивчення потребує уся територія подвір’я.

Христина МАЗУРЕНКО

Джерела:

  1. Історія в’язниці. Режим доступу
    http://www.lonckoho.lviv.ua/istoriya/istoriya-vyaznytsi.
  2. М.Крижанівська. У львівському музеї «Тюрма на Лонцького» викопали людські останки. Режим доступуhttp://zaxid.net/news/showNews.do?u_lvivskomu_muzeyi_tyurma_na_lontskogo_rozkopali_lyudski_ostanki&objectId=1358652
  3. 3. Пам’ятник жертвам комуністичних злочинів. Режим доступу http://www.3dmaps.com.ua/ua/place/pamyatniki/pamyatnik-zhertvam-komunistichnih-zlochiniv.html
  4. «Тюрму на Лонцького» забрали в СБУ. Режим доступу http://www.unian.ua/society/557651-tyurmu-na-lontskogo-zabrali-v-sbu.html

Напишіть відгук