Республіка святого саду, або улюблене місце львівських хіпі

2
2267

Мабуть кожен львівський храм окрім сакральної береже ще й історію, що зовсім не пов’язана з релігією. Наприклад, в костелі Марії Магдалени був спортзал та танцювальний клуб, в костелі Кларисок – митниця, в церкві Анни і залізничні каси, і магазин меблів. Ціла частина колишнів монастирів встигла побувати в’язницями. Сьогоднішній церква святого Архистратига Михаїла, що історично відомий як монастир кармелітів теж має свою унікальну історію. Свого часу у внутрішньому дворику монастирських будівель існувала так звана «Республіка Святого Саду».

Хіпі в Святому Саду. Фото 1970-1980 рр.
Хіпі в Святому Саду. Фото 1970-1980 рр.

Республіка Святого Саду, нічого спільного з проявами сепаратизму, однак не має. Таку назву носило не політичне, а молодіжне неформальне об’єднання у Львові, яке існувало упродовж 1968–1982 і локалізувалося у так званому «Святому Саду». Саме так називали закинутий в радянські часи сад у внутрішньому дворику колишнього монастиря кармелітів босих в центрі міста.

Представники львівського хіпі руху. Фото 70-80-х рр. XX ст.
Представники львівського хіпі руху. Фото 70-80-х рр. XX ст.

В кінці 60-х та на початку 70- рр.. XX ст. у кожному з районів Львова виникали різноманітні підліткові угрупування, що досить часто балансували на межі криміналу. Так звана республіка теж починалось як подібне підліткове угрупування, однак пріоритетом для цієї компанії була західна рок-музика, рух хіпі, який тільки от починав поширюватись по теренах СРСР. Основними учасниками Республіки були учні школи №8 та №19. До речі це був досить своєрідний мікс, оскільки навчання в першій школі було україномовним, а іншої – російськомовної.

Представники льівських хіппі під час демонстрації. Фото 1970-1980 рр.
Представники льівських хіппі під час демонстрації. Фото 1970-1980 рр.

Цікаво, що перша назва Республіки була не такою сакральною. У 1968 році її назвали  «Республіка недоразвітих башкірів». Ця назва містила примітивний хуліганський підтекст: «башкірами» тоді прозивали недоумкуватих телепнів — і ніякого стосунку до імені башкирського народу вона не має. Президентом Республіки оголошено Ілька Лемка, прем’єр-міністром — Сергія «Святого» Мардакова. «Святий» був активним тусовочним пацаном і багато хлопців з інших районів міста приходили «до Святого в Сад», тому в 1972–1973 закріпився топонім «Святий Сад», а назва Республіки трансформувалася в Республіку Святого Саду. Оскільки головним напрямком був інтерес до новин британського і американського рок-н-ролу, з’явилася «посада» Міністра культури, яку зайняв Олександр «Кріпак» Бігун . Тотальне захоплення футболом потребувало Міністерства спорту. Пізніше за особливі заслуги Президентом було «запроваджено» посади Міністра капітального будівництва і Міністра комунікацій, які обійняли відповідно Ігор «Вахлак» Коваль  і мабуть найвідоміший на сьогодні львівський хіпі Алік Олісевич. Проте підліткова гра в політику виходила за рамки дитячих забав. Відразу після заснування Республіка отримала власний прапор, герб і гімн. Гербом був стилізований тризуб у вигляді видовженого аттика і двох веж костелу кармелітів босих, прапором — герб на зеленому тлі, під ним схрещені горіхові листки і футбольний м’яч. Автором обох символів був Дмитро «Казік» Кузовкін, ідея належала Ількові Лемку. Слід зазначити, що тризуб перебував під найжорсткішою забороною радянського режиму. Музику гімну і слова «Не будемо жить з ворогами…» також написав Лемко.

Третій з права - Алік Олісевич, мабуть, найвідоміший львівський хіпі. Фото 1980-х рр.
Третій з права – Алік Олісевич, мабуть, найвідоміший львівський хіпі. Фото 1980-х рр.

До речі, щодо хіпі. В Республіці вони були не одразу, тому її не слід вважати за суто «хіпівське» явище.  Однак в Республіці можна було почути новинки закордонної музики, взяти участь в обговоренні світових музичних новинок. Усе це в поєднанні з своєрідним форматом і духом Республіки і почало досить сильно вабити хіпіпіське середовище до неї. Тому досить швидко Святий Сад перетворився не просто на головну сцену львівського руху хіпі, але й набув слави на весь Радянський Союз. Це підтверджується зокрема тим, що в 1976 та 1977 роках в Святому Саду відбулись всесоюзні так звані хіп-сейшни.

Гурт "Супер Вуйки", що виник з учасників Респуліки
Гурт “Супер Вуйки”, що виник з учасників Респуліки

Оскільки в середовищі Республіки музика обіймала далеко не останнє місце, Святий Сад став місцем де зародився не один музичний колектив. Найвідомішим бендом звісно ж були Супер Вуйки. Цей рок-гурт, лідером котрого був Ілько Лемко, розпочав свою діяльність ще в 1974 році. Учасниками гурту були музиканти-аматори із середовище так званих республіканців. Окрім Супер Вуйків з Республіки Святого Саду починали учасники майбутніх рок-гуртів Брати Гадюкіни та Лесик Band.

1982-го майже після 15 років свого існування через негативне ставлення влади, що чинила постійний тиск на республіканців, а також із врахуванням вікового чинника, Республіка Святого Саду припинила існування.

Володимир ПРОКОПІВ

Джерела:

  1. wikipedia.org
  2. wikimaia.org
  3. Колишні мешканці «Республіки Святого Саду» // http://zik.ua/tv/video/14623
  4. “Дети цветов” 20 лет спустя // http://www.segodnya.ua/life/people/deti-cvetov-20-let-spustya-527946.html

2 КОМЕНТАРІ

  1. Так, дійсно! Протиркали) Дякуємо – вже поправили! Гарного Вам дня, пане Юрію

Напишіть відгук