Реміснича бурса на Лемківській – ювілейна фундація Якуба Германа

0
691
Реміснича бурса на Лемківській - ювілейна фундація Якуба Германа
Реміснича бурса на Лемківській - ювілейна фундація Якуба Германа

Економічне піднесення, соціальна активність та розбудова Львова наприкінці XIX- початку XX сторіччя не оминули й найдавнішої дільниці міста – Підзамче. Одне з найбільших підміських володінь Львова, переважну більшість населення якого становила єврейська та українська біднота, робітники, дрібні ремісники і торговці, потребувало значних інвестицій з боку міської влади… Звісно ж, задовільнити всі потреби передмістя, що бурхливо розвивалась, магістрат не міг… Поруч із владою, за майбутнє дільниці, виступили доброчинці-меценати, заможні львівські філантропи…

Будівлі колишньої ремісничої бурси імені Тобіаша Ашкеназі на Лемківській. Фото 2015 року
Будівлі колишньої ремісничої бурси імені Тобіаша Ашкеназі на Лемківській. Фото 2015 року

Одним з найвідоміших серед них був громадянин Львова, єврей за походженням, купець, один із засновників та співвласник відомих пасажу Германів та театру “Колізей” (знаходились на сучасній вулиці Куліша), Якуб Герман. Він став ініціатором та фундатором одного з найбільших благодійних проектів для Підзамче початку XX сторіччя, сьогодні, нажаль, практично всіма забутого…

Будівлі колишньої ремісничої бурси імені Тобіаша Ашкеназі фундації Германа на Лемківській. Фото до 1914 року
Будівлі колишньої ремісничої бурси імені Тобіаша Ашкеназі фундації Германа на Лемківській. Фото до 1914 року

До 60-ої річниці правління цісаря Франца Йосифа І, 1911 року, коштом Якуба Германа, було засновано ювілейну фундацію, що мала назву “Реміснича бурса для ремісничої молоді імені Тобіаша Ашкеназі – ювілейна фундація Якуба Германа”. З цією метою купець придбав дві кам’яниці на давній вулиці Млинарській (тепер Лемківська) – під номерами 6 і 4б. Від 1911 року вулицю було перейменовано на честь благодійника – а будівлі дістали номери 8 та 10.

Основною умовою Германа було надання житла в одній з призначених для цієї мети кам’яниць вихованцям, а доходи від другої кам’яниці повинні були оплачувати витрати на бурсу.

Довоєнний електрощиток у брамі однієї з будівель колишньої бурси. Фото 2015 року
Довоєнний електрощиток у брамі однієї з будівель колишньої бурси. Фото 2015 року

За попередньою домовленістю купця із магістратом Львова бурса призначалась для розташування 20 вихованців – порівну християнського та іудейського віросповідання. Фундатор також зобов’язався забезпечити внутрішнє облаштування приміщень. Управління фундацією Якуб Герман віддав в руки міської влади, безпосередньо керувати повинна була спеціально обрана кураторія на чолі з президентом міста.

Частина фундації Германа на Лемківській - бурса для вихованців-християн імені Тадеуша Рутовського. Фото 1920-х років
Частина фундації Германа на Лемківській – бурса для вихованців-християн імені Тадеуша Рутовського. Фото 1920-х років

Незважаючи на важкі воєнні роки, у 1916-му, Якуб Герман збільшив суму попереднього внеску, додаючи ще дві кам’яниці та 20 тисяч крон готівкою.

Будинки бурси фундації Якуба Германа на вулиці Лемківській у наші дні. Фото 2015 року
Будинки бурси фундації Якуба Германа на вулиці Лемківській у наші дні. Фото 2015 року

У міжвоєнний період, 1921 року, фундація була розділена: для вихованців єврейського походження бурси імені відомого адвоката Тобіаша Ашкеназі призначалися будинки №8 та 10 на вулиці Германа; для вихованців-християн бурси імені президента Львова Тадеуша Рутовського – будинок №6.

Некролог Якуба Германа, 1928 рік
Некролог Якуба Германа, 1928 рік

Проте управа бурси прийняла інше рішення – перебудова кам’яниці коштувала надто дорого і для розташування вихованців-християн було запропоновано місця у існуючій в той час ремісничій бурсі імені Декерта на площі Цловій, 5 (зараз це площа Митна), які утримувалися за рахунок доходу від кам’яниці №6 на вулиці Германа, сучасній Лемківській.

Фундація припинила своє існування 1939 року, сьогодні це звичайні житлові будинки…

Євгеній ІПАТОВ

Використані джерела:

за матеріалами публікацій Центру міської історії Центрально-Східної Європи

Напишіть відгук