Ректор, архітектор і творець обличчя Львова: Густав Бізанц

0
445

Густав Бізанц залишив непересічний слід в архітектурній історії Львова. Професор та ректор Львівської політехніки, він провадив і активну творчу діяльність, залишивши цілу низку показових для сучасного Львова будівель. То ж пропонуємо вам поглянути на життєпис та найяскравіші будівлі створені Густавом Бізенцом.

Густав Бізенц
Густав Бізенц

Народився Густав у сім’ї німецьких колоністів у селі Кавчий Кут (тепер село Кути під Стриєм). Рід Бізанців походив з околиць французького міста Безансон. Втікаючи від релігійних переслідувань вони переселились до Швейцапії, а пізніше до Німеччини. В Галичині, вони з’явились на початку XVIII століття, з однією з хвиль німецьких колоністів.

Головний корпус Львівської політехніки
Головний корпус Львівської політехніки

У Львові Густав здобув середню та вищу освіту. Він закінчив реальну школу та протягом 1868–1873 років навчався у Технічній академії у Львові (сьогодні – Національний університет «Львівська політехніка»). Від 1872 року, він працював на посаді асистента на кафедрі будівництва, а від 1876 — завідував кафедрою наземного будівництва, більше знаною як «кафедри архітектури–ІІ». У 1878 році він отримує звання надзвичайного професора, а у 1883 р. він стає звичайним професором. Протягом 1883–1898 і 1901–1903 років він обирався деканом факультету архітектури. У 1888–1889 та 1898–1899 роках його обирали ректором Політехніки.

У 1877 році Густав стає членом Політехнічного товариства у Львові, а 1910 році, він один ініціаторів та чільних організаторів, створеної товариством виставки польських архітекторів у Львові. У своїй творчості Бізанц використовував різноманітні стилі історизму — неоренесанс, необароко, неоготику, неороманський стиль. Він був також автором статей з питань будівництва в часописах «Allgemeine Bauzeitung» та «Czasopismo Techniczne». Його перу належить також підручник «Budownictwo», який активно використовували в Галичині до 1920-х років, та навіть перевидавали кілька разів. Книга являла собою літографський відбиток рукописного тексту. Видання 1908 року складається з двох томів і містить 1500 ілюстрацій. Підручник був унікальною польськомовною хрестоматією будівельних матеріалів, технологій, конструкцій, що були актуальні до впровадження індустріальних методів будівництва, масового використання стальних і залізобетонних конструкцій.

У Львові Густав Бізанц проживав спочатку на вулиці Липовій (тепер Устияновича). Пізніше збудував для родини віллу на вулиці Кшижовій (тепер Генерала Чупринки). Нам відомо, що Бізанс працював при проектуванні головного корпусу Львівської політехніки під керівництвом Юліана Захаревича у 1872–1876. А у 1903–1904 роках він навіть керував спорудженням двох додаткових крил. Ним було споруджено житловий будинок на нинішній вулиці Устияновича, 10 у Львові (будівлю зведено близько 1890 року).

Ще одним його цікавим творінням є будівля Промислової школи на нинішній вулиці Театральній, 17. Проект Бізанца обрано на конкурсній основі та реалізовано у 1890–1892 роках. Триповерхова споруда з високим цоколем, у плані являє собою чотирикутник 48×46 м із внутрішнім двором. Система планування — коридорна, із розміщенням приміщень по один бік коридору. У підвалах запроектовано квартири службовців, майстерні, котельні. Фасад вирішено у формах необароко та неоренесансу. Перший його ярус обшитий каменем, другий і третій — нетиньковані, з червоної цегли. В радянський час фасад від проспекту Свободи було перебудовано. Сьогодні це частина корпусу економічного факультету ЛНУ імені Івана Франка.

Віктор ГУМЕННИЙ

Джерела:

  1. Бірюльов Ю. О. Бізанц Густав // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 237.
  2. Cracovia-Leopolis, wspomnienie o Gustawie Bisanzu (http://www.cracovia-leopolis.pl/index.php?pokaz=art&id=966)

Напишіть відгук