Промисловий Львів ХІХ століття у фотографіях 7 об’єктів

0
972

ХІХ століття стало часом модернізації у всіх галузях життя, в тому числі і так званого промислового перевороту. Не оминула ця хвиля і Львова, де хоч в порівнянні з іншими регіонами масштаб промислового розвитку був і не надто великим, проте все ж у місті функціонували кілька знакових підприємств та закладів різного профілю, які варті нашої уваги. Відбувалися у місті промислові виставки. Пропонуємо вам поглянути на те, якими ж зафіксували їх фотохудожники позаминулого століття.

Вид на броварню Кисельки. Фото Ю. Едера1860-1870-х рр.
Вид на бровар Кисельки. Фото Ю. Едера1860-1870-х рр.
  1. Вид із Замкової гори на землі давньої Папарівки, знаменитий броварню Кароля Кисельки, існуючий з 1770 р., та його ж гідропатично-лікувальний заклад.

    Фабрика Мозера. 1860-1870-ті. фото Ю. Едера
    Фабрика Мозера. 1860-1870-ті. фото Ю. Едера
  2. Фабрика Мозера. 1860-1870-ті. Фабрика металевих виробів Зигмунта Мозера. Підприємство виробляло металеві вироби, дзвони різноманітного розміру, пожежні помпи, машини та сільськогосподарське знаряддя. Підприємство займало велику земельну ділянку між вул. Красицьких (сучасна вул. Огієнка) та Городоцькою. Власник фабрики, Зигмунт Мозер у 1871-1882 роках був радним міста Львова, працював у секції будівництва та публічних робіт. В 1890-1892 рр. це приміщення винаймав львівський єврейський театр для своїх вистав. Після смерті підприємця фабрика припинила існування, земельна ділянка була продана, згодом на її частині був споруджений другий будинок Дирекції залізниці, а тепер це лікарня Львівської залізниці.

    Фабрика горілок та лікерів Юзефа Адама Бачевського
    Фабрика горілок та лікерів Юзефа Адама Бачевського
  3. Фабрика горілок та лікерів Юзефа Адама Бачевського  була заснована 1782 року на Жовківській рогатці у Львові, коли власник гуральні в с. Вибранівка під Львовом Лейб Бачелес, переніс своє підприємство до Львова. Одне з найуспішніших львівських підприємств розташувалося у будівлях давнього палацу Целецьких в підніжжі Високого замку, на Жовківській рогатці; тут виробляли спирти, горілки, лікери, роми. У 1807 р. фабрика отримала статус Цісарсько-королівської привілейованої крайової фабрики, а у 1834 р. вона називалася фабрикою рому, горілок, розолісів та лікерів. У середині ХІХ ст. син власника Юзеф Адам охрестився та прийняв прізвище Бачевський. 1908 р. за проектом архітектора Владислава Садловського, професора Промислової школи, на вул. Жовківській, 114/116 (тепер вул. Б. Хмельницького), на місці давнього палацу Целецьких був збудований комплекс фабричних споруд. У 1939 – 1941 рр. тут розташувався Лікеро-горілчаний завод №3. З початком ІІ Світової війни фабрика була знищена внаслідок бомбардування міста; після війни до кінця 1950-х років на вул. Лікерній, 2 (тепер вул. Опришківська) розташувався Лікеро-горілчаний завод №2.
Залізничні майстерні призначені для ремонту поїздів. Фото: Едвард Тшемеський
Залізничні майстерні призначені для ремонту поїздів. Фото: Едвард Тшемеський
  1. Залізничні майстерні призначені для ремонту поїздів, збудовані у 1861 р. на площі 82 940 метрів квадратних, з правого боку вокзалу. У 1861 р. тут було виготовлено 50 товарних вагонів для ліній Львів–Броди та Львів–Підволочиськ.
  1. 6 вересня – 10 жовтня 1877 р. у Львові, на 15 моргах території парку Яблоновських (нині – площа Петрушевича), була відкрита перша Крайова рільничо-промислова виставка. Вона була влаштована з ініціативи галицького Господарського товариства під керівництвом графа Влодзімєжа Дзедушицького за активної співпраці з князем Леоном Сапєгою, Людвіком Вєжбіцьким та іншими громадськими діячами. Тематичні експозиції були розташовані у двох, спеціально збудованих, великих павільйонах та двох приватних (князя Леона Сапєги та графа А. Потоцького). Каталог виставки нараховував 1492 позиції, левова частина яких – вироби сільсько-господарського машинобудування; були широко представлені вироби народних промислів. Виставка стала знаковою подією в історії галицької промисловості, вказала можливі напрямки розвитку. Її наслідком було заснування Крайового банку, Художньо-промислової школи, підйом рільництва та розвиток промислів.
Електростанція. Фото: Францішек Рихновський, 1894
Електростанція. Фото: Францішек Рихновський, 1894
  1. Впровадження електричного трамваю у Львові спричинило швидку електрифікацію міста. У 1891–1894 рр. на березі річки Млинівки біля збігу вулиць Пелчинської (тепер вул. Вітовського), Коперника та Вулецької (тепер вул. Акад. Сахарова) була збудована електростанція постійного струму потужністю 400 кінських сил (що відповідає сучасним 300 кВт) і трамвайне депо для розташування перших львівських трамваїв. Від 27 квітня 1894 р. на вулицях Львова почався регулярний трамвайний рух. 1896 р. місто викупило трамвайну мережу та електростанцію за 1680 тис. крон. Було створено Міські електричні заклади. З побудовою Міського театру (1900) електричний струм почали використовувати для його освітлення. Електростанція відтоді виконувала потрійне завдання: постачала струм для трамвайної мережі; для освітлення міста; для освітлення помешкань та промислових закладів.
Палац промисловості, 1894. Фото: Едвард Тшемеський.
Палац промисловості, 1894. Фото: Едвард Тшемеський.
  1. Загальна Крайова виставка 1894 р. у Львові. Палац промисловості – промисловий павільйон площею 5 985 квадратних метрівспоруджено за проектом головного архітектора виставки Францішека Сковрона (згідно концепції Кароля Боубліка), будовою керував архітектор Кароль Боублік. Споруда павільйону була розташована на південному сході виставки, на першій площі, яку утворювала центральна алея, в напрямку від головної брами вглиб виставки. Це був найбільший та найважливіший павільйон виставки, що представляв здобутки промисловості Галичини та напрямки її розвитку.

 

Віктор ГУМЕННИЙ

Джерела:

Котлобулатова І. Львів на фотографії. 1860-2006. – Львів: Видавництво “Центр Європи”, 2006. – 313 с.

Напишіть відгук