Постійна експозиція як інструмент реклами меморіального музею. На прикладі колекції Історико-меморіального музею Михайла Грушевського у Києві (відео)

Постійна експозиція як інструмент реклами меморіального музею. На прикладі колекції Історико-меморіального музею Михайла Грушевського у Києві

В  продовження дружньої співпраці, пропонуємо вашій увазі виступи учасників наукової конференції під назвою “Меморіальні музеї сьогодні: специфіка фондової, експозиційної та виставкової роботи”, що проходила 17-18 листопада в приміщенні Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові.

Сьогодні пропонуємо вашій увазі доповідь старшого наукового співробітника Історико-меморіального музею Михайла Грушевського в Києві Дарії Сухоставець на тему: “Постійна експозиція  як інструмент реклами меморіального музею (На прикладі колекції Історико-меморіального музею  Михайла Грушевського у Києві)”:

Кожен будинок має історію, яку варто розповісти [Слоган Історико-меморіального музею Михайла Грушевського]. Будинок же родини Грушевських зберігає не одну таку історію.

Старший науковий співробітник Історико-меморіального музею Михайла Грушевського в Києві Дарія Сухоставець
Старший науковий співробітник Історико-меморіального музею Михайла Грушевського в Києві Дарія Сухоставець

Основна концепція оформлення меморіального простору музею – це представлення виключно тих речей, що належали родині Грушевських. Місцезнаходження кожного предмету є чітко обґрунтованим авторами експозиції [Світлана Панькова. Нові проекти Історико-меморіального музею Михайла Грушевського: інший формат//Меморіальні музеї сьогодні: специфіка експозиційної, фондової та освітньої роботи. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. – Львів,2015. – С. 157].

Меморіальний простір ніби повертає відвідувачів на початок ХХ сторіччя, знайомить із побутом родини. Особливістю музею є можливість не лише зазирати крізь відчинені двері до кімнати, але й відчути себе присутнім у моменті: мандрувати кімнатами, як колись це робили мешканці будинку.

Але, як і більшість музеїв, ми стикаємося із проблемою недостатнього інформування суспільства про власну діяльність. Якщо ми не докомуніковуємо наші проекти, що несуть освітню, світоглядну функцію, то фактично “обкрадаємо” аудиторію. Адже люди не отримують тих знань, що необхідні для формування їхньої культури. Тож зв’язки з громадськістю [public relations, PR] є обов’язковою та необхідною діяльністю для культурної установи.

Інструментами PR є співпраця зі ЗМІ [засоби масової інформації], інтернет просування, спеціальні події, продакт плейсмент [нативна реклама] та інше. Важливою складовою цього є візуалізація – якісні фотографії, короткі інформативні відеозаписи, інфографіка – це також зміст, наповнення та можливість інформування громадськості.

Зупинимося на візуальному наповненні. Ми використовуємо його у першу чергу для розміщення інформації на сайті музею, надання інформації ЗМІ та роботи із соціальними мережами (наприклад, Facebook, Twitter, Instagram). У наш час найбільш ефективним просуванням будь-якої культурної інституції  є робота із всесвітньою мережею. Facebook – найбільш популярна соціальна мережа, що у подальшому може витіснити пошукові системи типу Google. Так, вже простежується тенденція, що близько 45% переходів на сторінку сайту здійснюється через посилання розміщені на сторінках соціальних мереж, Facebook серед них є найбільш популярним – близько 70% потенційних відвідувачів дізнаються інформацію зі сторінок на Facebook [Статистика з особистого досвіду роботи кореспондентом у електронному виданні kievfashionpeople.com. Інформація за червень-листопад 2016 року: 41,6 % – переході на сайт із соціальних мереж, 78,3 % з них – Facebook. Вік відвідувачів від 13 до 60 років].

Працюючи зі сторінкою Історико-меморіального музею Михайла Грушевського, ми спробували розміщувати різноманітні інформативні пости [Пост – окремо виділене повідомлення (текст, відеозапис, фотографія чи комбіноване повідомлення) у соціальній мережі]. Умовно розділемо їх на: новину, розважальне повідомлення, інформативний допис.

Новина (Або звіт про подію чи виконану роботу):

Про новий логотип

“Напередодні дня народження патрона, наш музей став ще сучаснішим, та отримав модерну візуальну ідентифікацію, або просто новий логотип. Сьогодні представляємо Вам наше нове обличчя. Знак представляє собою оригінальну графічну монограму ММГ. Ці літери поєднані в ритмічну композицію, яка не тільки містить у собі сучасну динаміку, але й не позбавлена історичного аристократизму. Натхенням в характері дизайну візуальної айдентики музею Михайла Грушевського стали роботи українського митця Василя Кричевського.

Новий логотип Історико-меморіального музею Михайла Грушевського в Києві
Новий логотип Історико-меморіального музею Михайла Грушевського в Києві

Щиро вдячні за розробку логотипу та фірмового стилю – GRAFPROM studio!”

Розважальне повідомлення:

“Ще з гімназійних часів Михайло Грушевський захопився колекціонуванням (монет, жуків тощо), яке з часом ставало все більш серйозним заняттям. Серед колекцій вже дорослого Михайла можна відзначити популярну на поч. ХХ ст. “межигірку”. Межигірським фаянсом він зацікавився, ймовірно, під впливом художника та архітектора Василя Кричевського. На жаль, чимало зразків із колекції були знищені, та лишилися зафіксованими хіба що на світлинах. Унікальні зразки межигірського фаянсу з дому Грушевських нині можна оглянути в меморіальному просторі будинку на Паньківській, 9. На світлині – фрагмент оздоблення супниці (Києво-Межигірська фаянсова фабрика) з колекції музею” [Межигірський фаянс з колекції родини Грушевських//Стаття на музейному сайті: vuam.org.ua].

Розважальне повідомлення
Розважальне повідомлення

Інформативний допис:

“Театралізована екскурсія до 10-ліття відкриття музею Михайла Грушевського.

Сюжет вистави переносить нас у 1926 рік. Це був рік знакового ювілею у житті Михайла Грушевського – 60-річчя від Дня народженнгя та 40-ліття літературно-наукової діяльності. Сучасники відзначали, що подібного свята української науки Київ ще не бачив. А нині й ми спробуємо відчути атмосферу тих урочистостей.

Дійові особи:

  • Двірник
  • Хатня робіниця
  • Гості фамільного дому Грушевських

Промоційна ціна: 30 грн.

Кількість місць обмежена. Попередній запис є обов’язковим. За номером телефону: (044) 288 28 82 або у коментарях до події на Facebook”

Інформативний допис
Інформативний допис

Найбільш популярними виявилися повідомлення, підкріплені якісною фотографією. Так, уподобань під розважально-інформативним дописом:

“Про старі часи на Україні”, або як видавали у Санкт-Петербурзі книгу Грушевського. «Зрана обдумував популярну історію і сів писати…» – Йдеться про книжку «Про старі часи на Україні. Коротка історія України». Робота над виданням «смакувала» історикові, тому він написав її за досить короткий час, пишучи щодня по 11-15 сторінок. Із переписки зі Стебницьким знаємо, що у книзі мало бути близько 30-50 ілюстрацій, взірці і вказівки до яких надсилав Михайло Грушевський. Згодом виникли деякі проблеми: підготовка видання до друку затягнулася та й пропозиції стосовно обкладинки було відхилено. В решті решт, Михайло Грушевський написав: “Випустіть її (книжку), хоч і без всякого образка, аби лиш вийшла…” З цього і виникла ідея конкурсу для молодих художників, з результатами якого можна познайомитися у нашому музеї. (Фото обкладинки видання 1919 року, Відень)”

Маємо 10 позначок “подобається” (охоплено 589 осіб [Охоплення на Facebook – кількість осіб, що побачили пост. Кількість вказано незалежно від реакції відвідувачів сторінки на дану інформацію]). Аналогічне ж за змістовним навантаженням повідомлення:

“Сувеніри та скарби

Шукаєте оригінальну ідею для подарунка? Марія Грушевська подарувала своїй подрузі, відомій українській акторці Марії Заньковецькій, чарівний переклад з норвезької на українську мову незвичайної п`єси Генріха Ібсена “Нора або Хатка ляльки”. (Художня фотографія експозіції)

Маємо 17 уподобань (охоплення – 734 особи).

Ефективним інструментом візуальної реклами на разі виступають фотографії колекції та елементів експозиції. Важливою є доступність та відкритість музею. Спираючись на сучасні можливості цифрового світу, маємо можливість мандрувати світовими музеями не покидаючи власної домівки. Важливо, щоб зображення зацікавило потенційного відвідувача, спонукало відвідати експозицію. Інформація та зображення мають бути достовірні та повні, але не деталізовані на стільки, щоб новий матеріал відлякував гостей складною інформацією. Наприклад, розповідаючи про парфумерний набір, ми вказали що: “Футляр з двома флаконами можна побачити у кімнаті Катерини Грушевської. Він був виготовлений на початку ХХ століття, скоріше за все, у Західній Європі. Належав родині Грушевських. До будинку на Паньківській повернувся завдяки Георгію Пустовойту у 2000 році”. Також ми інформуємо про те, що досі збережено аромат масел. У музеї ж ми можемо доповнити цю інформацію розповіддю про те, які саме парфуми замовляв Михайло Грушевський для дружини та доньки, хто був його повіреним у цих справах та інше. Тобто конкретизувати наведені дані.

Сувеніри та скарби
Сувеніри та скарби

Як вже було згадано раніше, кожна річ знаходиться на «своєму» місці, або місці, обґрунтованому експозиційним задумом, тож коли фотографуємо та готуємо опис візуального контенту, маємо дотримуватися чітких правил та принципів. Важливою є правдивість інформації, що подається. Окрім достовірності супровідного тексту важливо також подати предмет, об’єкт чи місцевість такими, якими вони є насправді, адже недостовірна інформація може ввести в оману та розчарувати очікування відвідувача, залишити негативне враження від музею в цілому.

Наприклад, Англійська порцеляна марки Веджвуд представлена на сайті та сторінці Facebook з декількох ракурсів.

“Від початку заснування у 1759 р. відомої англійської мануфактури у графстві Стаффордшир і до сьогодні порцеляна позначена маркою Веджвуд, є синонімом вишуканості, позачасової краси та доброго смаку. Збірка веджвудівської порцеляни у нашому музеї достатньо скромна, але цінність її примножується меморіальністю, адже свого часу вона належала родині Михайла Грушевського. Більш детально про цей атмосферний, легкий та чарівний посуд можна дізнатися за посиланням [Англійська порцеляна Веджвуд з колекції родини Грушевських//Стаття на музейному сайті: vuam.org.ua]”

Окрім самостійної фотозйомки також важливою є співпраця із ззовні зацікавленими компаніями. Наприклад, кіноіндустрією чи фотозйомками у інтер’єрі для інших проектів. Це має назву “нативна реклама”, коли предмет, об’єкт чи локація стають “персонажами” у фільмі, рекламі чи на фотосессії. Позитивним є, коли у приміщенні музею зацікавлені. Але завжди необхідно пам’ятати про зміст музею. Формування, збереження та підтримка імміджу – мета будь-якоі рекламної компанії. Тож варто ретельно обирати партнерів до співпраці. Наразі, Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського не був відзначений у невдалих рекламних компаніях.

Футляр з двома флаконами з кімнати Катерини Грушевської
Футляр з двома флаконами з кімнати Катерини Грушевської

22 жовтня 2016 року у приміщенні музею проходила фотосессія для календаря видавництва “Самміт-Книга” (Київ). За основною концепцією фотосесії, сучасних українських письменників фотографували у меморіальних квартирах міста Києва. На разі календар знаходіться на етапі підготовки до друку. Чекаємо на результати співпраці.

Окремо варто виділити відеофіксування експозиції та колекції. Маємо два рекламних відеозаписи нашого музею. Перший – невеличкий тизер, що представляє меморіальну квартиру, не має сюжету і використовується, як матеріал для ознайомлення. Основне призначення: викликати інтерес до простору, спонукати потенційних відвідувачів дізнатися більше про приміщення, що вони мали можливість споглядати на відеозаписі. Відео триває трохи більше хвилини, має ненав’язливу легку фонову музику, надає повноцінне, правдиве уявлення про меморіальну квартиру Грушевських. На жаль, у повній мірі не можливо відчути дух будівлі, а саме того, що це не просто музейне приміщення, а будинок, який досі зберігає пам’ять про своїх господарів. Але зі своєю основною задачею відео повністю впоралося.

Другий відеозапис – репортаж з події Hrushevsky Garden Party [Grushevsky Garden Party – новий проект Історико-меморіального музею Михайла Грушевського]. Власне на розповіді про даний проект зупинятися не будемо, але відеозвіті представлена колекція історичної експозиції. Вона відіграє визначну роль і є не лише фоном, а також окремою дійовою особою. Крупним планом виділено основні, для тематики заходу, об’єкти колекції. На них зосереджено увагу і вони залишаються у пам’яті після перегляду запису.

Отже, мусимо пам’ятати про те, що музейний простір є непорушним. Він не може втрачати власного обличчя та видозмінюватися за забаганкою гостей. На фотографіях та на відеозаписах експозиція має бути впізнаваною, тож важливі не тільки якість візуального матеріалу, але і його правдивість та інформативність.  Ми маємо на меті у подальшому пропагувати відкритість музейного простору, знайомити усіх охочих із колекцією музею Михайла Грушевського. Так, вже є запланованими ряд публікацій на музейній сторінці Facebook, активно ведеться робота із Instagram [Instagram – соціальна мережа для мобільних пристроїв, у якій основний засіб подачі інформації – візуалізація]. Зокрема, ми маємо на меті зареєструватися на місяць на всесвітньому музейному аккаунті 52museums [52museums – аккаунт у Instagram, доступ до якого може отримати будь-який музей світу та публікувати протягом місяця фотографії власної експозиції] та кожного дня публікувати фотографії нашої колекції з текстовим супроводом англійською мовою, адже бажаємо поділитися нашою історією не лише з українцями, але зі світовою громадськістю.

Дарія СУХОСТАВЕЦЬ
старший науковий співробітник Історико-меморіального музею Михайла Грушевського

Напишіть відгук