Одна з чотирьох збережених веж зовнішньої системи давніх міських укріплень – знана і улюблена львів’янами Порохова вежа, на початку XX сторіччя мала неабиякі шанси докорінно змінити свій зовнішній вигляд, та постати перед сучасниками у абсолютно інших, готичних формах.
Сьогодні ця споруда середини XVI сторіччя, завбачливо винесена за межу середньовічних львівських мурів, також є незначно реконструйованою (1954-1956 рр.) – підковоподібна в плані, мурована з каменю, чотирьохповерхова, крита гостроверхим черепичним дахом. Фасадна стіна суворої споруди прорізана бійницями…
Давня вежа виконувала роль складу міських запасів пороху, деталей гармат, ядер та амуніції до кінця XVIII сторіччя. У мирний час тут зберігали збіжжя. До середини XIX сторіччя вежа повністю втратила своє початкове призначення, проте, надалі перебувала у розпорядженні австрійських військових як склад провіанту…
Початок XX сторіччя ознаменувався для Галичини та Львова справжньою лихоманкою перебудов, вдосконалень, різноманітних адаптацій давно існуючих міських споруд. Не минула уваги з боку магістрату й стародавня львівська вежа…
Активну участь у оголошеному конкурсі взяв відомий львівський архітектор, мистецтвознавець та політичний діяч Казимир Юліан Мокловський (1869-1905). Відомий, передусім, прекрасним проектом Єврейського шпиталю у “мавританському стилі” при вулиці Раппопорта, зведеним у 1898-1902 роках.
Мокловський, у співавторстві з відомим інженером Лужецьким, створив розкішний, неоготичний проект перебудови Порохової вежі для потреб міського архіву і запланованого музею історії міста Львова. Однак, проект, як й багато інших у ті роки, за цілої низки причин (в основному – брак коштів, та потреба у більш значущих для міста будівництвах), залишився нереалізованим…
Використані джерела :
http://zbruc.eu/ , http://relicfinder.info/ , http://www.lvivcenter.org/ , geolocation.ws
