Півсвіту побачив, а Львів Хмельницькому не віддав

Півсвіту побачив, а Львів Хмельницькому не віддав

Життєвий шлях Кшиштофа Арцишевського міг би лягти в основу не одного пригодницького роману, але його імені і по сьогодні майже ніхто не знає. Для львів’ян ця постать важлива тим, що у вкрай важкій ситуації, коли Львів було “знекровлено”, життєвий досвід та військові навики героя допомогли відстояти місто у одній з найважчих оборонних операцій.

Йшов 1648 рік. Головна армія Богдана Хмельницького наближалась до Львова. Для оборони міста слід було обрати керівника. У костелі Св. Хреста монахів-францисканців (комплекс будівель за сучасною адресою вул. Театральна 15; нині не збережений) відбувається рада, на якій були присутні до 3000 шляхтичів. Рада віддала керівництво обороною міста і краю князеві Яремі Вишневецькому. Для потреб оборони з жителів Львова було зібрано певні кошти – з монастирів приносили золото і оздоби, коштовності і прикраси віддавали жінки, готівку і товар жертвували купці. Загалом, вдалося зібрати суму у 1 мільйон 300 тис. золотих, що є досить таки багато за рамками часу. Ярема Вишневецький гроші взяв і…поїхав з міста разом зі своїм військом до Замостя.

Ярема-Михайло Вишневецький - відомий державний діяч Речі Посполитої та Русі-України.
Ярема-Михайло Вишневецький – відомий державний діяч Речі Посполитої та Русі-України.

Те, що відбувалося в мурах міста ніяк не впливало на ситуацію поза ними. Армія Хмельницького продовжувала облогу, а обман мешканців Львова та магістрату був суто їхньою проблемою і ніяк не стосувався козаків. Головного болю управителям та мешканцям міста після авантюри Вишневецького лише додалось, тоді як ресурсів для оборони з кожним днем ставало все менше. Розпочались пошуки іншої кандидатури на керівництво обороною міста. Вибір впав на людину, чиє життя могло би стати основою не одного пригодницького роману, але натомість, залишається мало відомим – Кшиштофа Арцишевського. Пославшись на відсутність досвідчених гармашів та брак провіанту, Арцишевський не погодився керувати обороною особисто, але й не кинув місто і став радником міського старійшини Ґроссваєра, який і вважався офіційним керівником захисної операції. Тепер і настав час з’ясувати, в чиїх руках був Львів 1648 року.

Кшиштоф Арцішевський
Кшиштоф Арцішевський

Кшиштоф Арцишевський (1592 – 1656 рр.) – генерал артилерії, виходець з шляхтичів-аріанців. Навчався в університеті у Франкфурті-на-Одері. У 1621-1623 роках під проводом литовського польного гетьмана Кшиштофа Радзивіла воював на Помор’ї проти шведів. Згодом виїжджає до Голландії, де вивчає військову справу. Кшиштоф Арцишевський був учасником Тридцятилітньої війни (1618 – 1648 рр.). Особливо цікаво, що він встиг повоювати за обидві сторони конфлікту (Євангеліська унія та Католицька ліга). 1629 року Кшиштоф Арцишевський вступив на військову службу до Голландської Вест-Індійської компанії, з якою 1630 року прибув до Бразилії. Там Арцишевський пройшов шлях від капітана до полковника, командував голландським військовим флотом та воював з португальцями і іспанцями. Після конфлікту з голландським губернатором, вернувся в Нідерланди, а звідти – до Речі Посполитої. З огляду на військовий досвід, 1646 року його призначили генералом артилерії.

Богдан Хмельницький і Тугай-бей біля Львова (на хмарі Ян з Дуклі), картина Яна Матейка
Богдан Хмельницький і Тугай-бей біля Львова (на хмарі Ян з Дуклі), картина Яна Матейка

Волею долі, Кшиштофу Арцишевському випало перебувати в Львові, коли до міста наблизилась армія Богдана Хмельницького та Тугай-Бея. Генерал відхилив пропозицію магістрату про керування обороною, але в кампанії участь приймав, де проявив себе з кращого боку. Місто було оточене з усіх сторін – полк Максима Кривоноса зупинився на Тарнавці (район сучасної вулиці Богдана Хмельницького), полк Павла Головатого стояв на горі Калічій (Цитадельній), а загони татар отаборилися на полях, поблизу приміських сіл Скнилова і Зимної води. Тим не менше три, тижні місто трималось (8-26 жовтня). Коли ж стало зовсім важко, в хід пішла дипломатія.

Єзуїтська колегія, де вчився Богдан Хмельницький
Єзуїтська колегія, де вчився Богдан Хмельницький

З Хмельницьким вирішили вступити в переговори. Й відправити до нього не кого-небудь, а Анджея Мокрського – викладача Львівської Єзуїтської колегії, а саме там, як вважається, навчався Богдан Хмельницький. Учитель ніби то переконав колишнього учня взяти відкуп і зняти оборону зі Львова. До міста впустили представника від Хмельницького і Тугай-Бея, аби ті оцінили масштаби контрибуції, яку здатне виплатити місто в теперішньому стані. Зупинились на сумі контрибуції у понад 200 тисяч дукатів, тобто 1,2 млн. золотих. Незабаром облогу було знято, а Хмельницький з військами пішов далі, на Замостя. Львову гетьман дав універсал, в якому йшлося про захист міста.

Облога Львова козацьким військом в 1648 р
Облога Львова козацьким військом в 1648 р

Хоч останнє слово в обороні Львова була за мовою дипломатії, ролі Арцишевського та оборонців міста применшувати не можна. Три тижні вистояти вони зуміли і це після авантюри Яреми Вишневецького. На засвідчення значимості персони Арцишевського для Львова і його жителів, на стіні міського арсеналу було встановлено консоль із його погруддям, який був усунутий австрійською владою в XVIII столітті.

P. S. Після того як облогу Львова зняли, Арцишевський продовжив службу в польській армії. Брав участь у битві під Зборовом 16̸̸̸49 року. 1650 року відійшов від активної діяльності й доживав життя, пишучи поезію та спогади про життя індіанців тапуя.

Євген ГУЛЮК

Джерела:

Енциклопедія Львова. Т. 1.̸ За ред. А. Козицького та І. Підкови. – Львів: Літопис, 2007. – 656 с.; Ісаєвич Я. Військо Хмельницького під мурами Львова. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://map.lviv.ua/statti/isaevych4.html

Напишіть відгук