До плеяди знаних постатей міста Трускавця в першу чергу слід віднести ім’я отця Олекси Пристая, що залишив по собі цінне джерело для вивчення історії, культури, побуту рідного села та його мешканців.
«Спогади – це рай, з якого нас уже ніхто не вижене». Ці слова німецького митця Л. Ріхтера стали епілогом до книги спогадів трускавчанина Олекси Пристая «З Трускавця у світ хмародерів», перший том якої світ побачив у 1933 році. Писав свої мемуари отець Пристай в еміграції, куди якого занесла доля на початку ХХ ст.
Та народився наш герой у Трускавці, 27 лютого 1863 року, в селянській родині Теодора та Ганни Пристаїв. Початкову освіту здобув у трускавецькій народній школі, згодом навчався у Дрогобицькій гімназії, а пізніше – в Стрийській, по закінченні якої продовжив свої студії у Львівській духовній семінарії. В 1893 році після закінчення навчання у семінарії, висвячений митрополитом Сембратовичем на священника, тривалий час служив на парафіях Львівщини та Станіславщини.
17 листопада 1907 року з міста Коломиї емігрував до США, де служив українській греко-католицькій церкві в еміграції, проводив широку громадсько-політичну діяльність у середовищі українських емігрантів США.
В 1938 році, маючи можливість відвідати з’їзд кооператорів у Ворохті, він також побував на своїй малій батьківщині – у Трускавці, де зустрівся з родиною та з активом громади.
По собі майбутнім поколінням О. Пристай залишив велике 4-х томне видання «З Трускавця у світ хмародерів» з підзаголовком «Спомини з минулого й сучасного з ілюстраціями в тексті». Передмову та редакцію всього видання здійснив доктор Лев Мидловський. У своїй передмові він відзначив: «На 62-му році життя починає о. О. Пристай писати свої спомини. Працює над ними цілих 8 років, у тих вільних хвилинах, що їх небагато залишається священникові, а водночас громадському діячеві”.
Книга спогадів дає широкий спектр інформації про село Трускавець очима дитини, юнака, галицького українця, який ставши емігрантом, не переставав любити батьківщину, думати про неї, про рідне село, думки про яке вилилися в таке чудове історичне джерело для майбутніх поколінь. Автор подає різносторонній опис Трускавця другої половини ХІХ – поч. ХХ ст., де цікавими є власні версії походження назви «Трускавець», до яких варто прислухатись. З даного джерела ми дізнаємось про кількісний та етнічний склад населення села, про історію трускавецької парафії та священників, які її очолювали. Не обминув автор і опису купелевого заведення (курорту) та найпопулярніших джерел «Нафтусі» і «Марусі», очима місцевого жителя. Цікавим є матеріал про культуру та побут галицьких селян, про те, яких релігійних і народних традицій дотримувались трускавчани, який одяг носили, як вели господарство, як тяжко, але весело працювали на землі, що вирощували на родючих трускавецьких землях і які страви готували з власно вирощених продуктів. А чого варті ліричні описи трускавецьких краєвидів у різні пори року, яким міг би позаздрити професійний письменник.
Спогади о. Олекси Пристая стали неоціненним скарбом для науковців, краєзнавців, педагогів та для кожного пересічного трускавчанина, який хоче пізнати історію свого краю, свого роду, для кожного із батьків, який хоче, щоб життя його дітей було праведним, для кожної людини, яка хоче бути порядним громадянином своєї держави.
Перші три томи світ побачив у друкарні видавничої спілки «Діло» у Львові. Якщо перший том спогадів висвітлює минуле Трускавця, то решта дають описи з інших місць перебування о. Пристая як священника та еміграційної роботи в Америці. Слід згадати, що спогади о. Пристая, які редактором надсилались частинами у Львів, були конфісковані НКВС у перші роки окупації Львова і передані в архів. Матеріали до 1989 року були на таємному зберіганні, тому не могло бути мови про їхнє не лише перевидання, але й яку не будь популяризацію.
Ознайомитися з мемуарами Пристая широкий загал трускавчан вперше зміг через газету «Франкова криниця», які у формі додатку до газети були ініційовані редактором Ігорем Сусюком. Репринтне видання книги-спогадів «З Трускавця к світ хмародерів» трускавчани побачили у вересні 2010 року за сприянням голови ГО «Рада міста» Руслана Козира.
Справді, коли людина поринає в світ спогадів, діється щось особливе, приємно-ностальгічне, а коли це все лягає на папір, маючи надію залишитись в людській пам’яті назавжди, це своєрідна сповідь перед Богом, яка повинна бути правдивою, відвертою, щирою, бо в іншому випадку не буде сприйматися нащадками, майбутніми поколіннями. І це дуже добре розуміла людина, яка все своє життя посвятила служінню Богові та своєму народові.
Галина КОВАЛЬ
директор музею міста-курорту Трускавця
