Перед гросмейстером Рубінштейном падали на коліна королі…

0
751

У 1931 році у Львові побували дві світової слави персони з одним прізвищем: піаніст Артур Рубінштейн гастролював 6 лютого, а шахіст Акіба Рубінштейн давав сеанс одночасної гри 5 березня. Про обидві події місцева преса писала широко, обидва маестро давали інтерв’ю, їхніми виступами львів’яни були захоплені.

Львівське Міське казино, тепер Львівська обласна універсальна наукова бібліотека, сучасне фото
Львівське Міське казино, тепер Львівська обласна універсальна наукова бібліотека, сучасне фото

У розповіді про Акібу Рубінштейна згадували, що він був одним з найсильніших шахістів початку ХХ століття, претендував на звання чемпіона світу, перемагав у найбільших турнірах. Був лідером збірної Польщі, що стала переможцем першої Всесвітньої шахової Олімпіади 1930 року та здобула “срібло” на Олімпіаді-1931. Але стан здоров’я погіршувався і не дозволяв гросмейстерові й далі виступати успішно. Рубінштейн походив з бідної багаточисельної єврейської сім’ї, тож Федерація шахів Польщі оголосила своєрідну акцію «СОС» і запропонувала спосіб збирання коштів для Рубінштейна. Гросмейстер об’їхав 15 міст, у тому числі Львів і Тернопіль, де виступав із сеансами одночасної гри проти місцевих шахістів.

Шахіст Акіба Рубінштейн дає сеанс одночасної гри в шахи у Львові в Міському казино, 5 березня 1931 року
Шахіст Акіба Рубінштейн дає сеанс одночасної гри в шахи у Львові в Міському казино, 5 березня 1931 року

Ажіотаж був великий, шахісти пхалися один поперед другого, щоб зустрітися з легендою світових шахів, і, звичайно, не шкодували коштів. Організаторам було непросто відібрати учасників сеансу. Такими у Львові назвали 31 шахіста, і серед них були й найкращі українці – Степан Попель, Ярослав Шевчик, Слободян, Федюк, з Дрогобича приїхав чемпіон міста Кашуба.

Львівське Міське казино, фото початку ХХ століттяЗустріч відбувалася у Міському Касино (тепер – обласна наукова бібліотека на проспекті Шевченка, 13). На той час це був дуже популярний заклад у місті, збудований ще 1876 року за проектом Людвіка Вєжбицького. Тут збиралося літературно-артистичне коло. Як розповідає знавець львівських вулиць і будинків Ігор Мельник, у Касині влаштовували бали та забави. У будні «ходили на газети» львівські інтелігенти. До читальні та до кабінету для гри у шахи чи карти мали доступ лише чоловіки – члени клубу Касино. Натомість лекції, літературні вечори, концерти чи вистави театрів були відкриті для широкої публіки. 1880 року саме у Касині приймали у Львові цісаря Франца Йосифа І. Колись вхід до Касина оздоблювали дві жіночі скульптури авторства Леонардо Марконі, а перед будинком стояв пам’ятник відомому польському поетові Корнелю Уєйському (1823–1897), якого після закінчення Другої світової війни вивезли до Щеціна. У нинішньому читальному залі, де проходив сеанс, бракує знаменитої люстри…

Шахіст Акіба Рубінштейн
Шахіст Акіба Рубінштейн

Сеанс одночасної гри у Львові відвідали місцеві достойники, зокрема воєвода Намєстніков і староста Голляс. Вони разом з гостем довго перебували посередині кола учасників сеансу, що не був для маестро вдалим: здобувши вісім перемог, він стільки ж партій програв і зробив 15 нічиїх. Зокрема, у нього виграв Шевчик. Поступився Кашуба, а Попель, Слободян і Федюк досягли нічиєї. Після зустрічі, яка тривала майже вісім годин (з 19.30 до третьої ночі) і впродовж якої гросмейстер постійно курив, Рубінштейн зазначив: рівень гри львівських шахістів його приємно здивував, він так багато партій у сеансі ще не програвав… Газета «Хвиля» написала, що Львів, зазвичай гостинний, дуже неґречно поставився до людини, перед якою навіть королі падають на коліна…

Акіба Рубінштейн прожив довге життя (1882–1961), але останні двадцять років провів у Брюсселі в лікарні для психічно хворих. Він був дуже спокійний і маломовний пацієнт, завжди перебував у собі, тож його хворобу син Семі визначав як меланхолію. Акіба постійно носив з собою комплект шахів і аналізував цікаві для нього позиції. Шахам віддавав усю свою енергію… Помер 14 березня 1961 року, рівно через тридцять років після свого візиту до Львова.

Іван Яремко

Джерело: Високий Замок

Напишіть відгук