Вірменський собор здавна являє собою відому перлину Львова. Він являє собою одну з найдавніших та водночас найцінніших пам’яток архітектури міста. Він захоплює туристів, та разом з тим, цей храм містить в собі не одну таємницю, на яку ще слід звернути увагу сучасним дослідникам. Ми пропонуємо вам поглянути на одну з них – на епітафію вірменського патріарха, який насправді помер і похований не у Львові, але могилу якого чомусь прагнули «розташувати» саме тут.
Храм Успіння Пресвятої Богородиці було зведено у 1356-1363 роках за кошти вірменських купців. Вважається, що будівельними роботами керував архітектор Дорінґ, а зразком дл проекту храму став собор у Ані. До бічних стін собору у 1437 році було прибудовано бічні галереї.
Проте нас цікавить інше. Вздовж стін і на подвір’ї собору збергіається чимало надмогильних плит. Деякі з них розташовані і всередині храму. Серед них виділяється одна епітафія, яка, як відзначав М. Домбровський, могла б бути як найдавнішим латиномовним написом у Львові, так і позначати місце поховання одного вельми авторитетного і знаного церковного вірменського ієрарха. Про що ж йдеться? Погляньмо спочатку на сам напис.
“Hoc sepulcrum est reverendissimi patris Stephani patriarchae majoris Armeniae qui Romae fuit et Leopolim adveniens animam suam Deo trandidit A.D. 1551.”. “Це могила превелебного отця Стефана, Патріарха Великої Вірменії, котрий був у Римі і дорогою до Львова душу свою віддав Богові Року Божого 1551” (Переклад з латинської мови – М. Домбровський та А. Содомора).
Здавалося б, львів’яни могли б пишатися, що у їх міста знайшла спочинок така високопоставлена особа, якби не одна деталь…Стефанос успішно повернувся з Риму додому, і помер 1567 року, і не у Львові, а у себе на Батьківщині і там же і був похований. Чому ж тоді ця епітафія з’явилась у Львові?
Стефанос П’ятий Салмастеці був католікосом усіх Вірмен з 1547 до 1567 року. Уродженця Сафавідської Персії, його обрали Патріархом і він опинився на перехресті двох вогнів, оскільки у той час тривала війна Османської імперії з Персією. Масштаб цієї війни ми можемо побачити з опису, який залишив нам турецький історик Ібрагім Печеві. Описуючи те, як турецька армія зайняла вірменський Шірак, він пише, що турка “знищували і спустошували поселення”, а у Єревані “сади та виноградники були спалені та зрвнянні з землею…населенні пункти стали настільки безлюдними, що перетворились на житло для сов і воронів…поля і будівлі були настільки спустошені, що не залишилось і слідів життя.” Стефанос вирішив, що протиборство цих двох сил на Близькому Сході слід використати на користь вірменам, тому, він вирішив послати делегацію у Рим, яку очолив сам, яка повинна була клопотати перед Папою про реалізацію плану звільнення християнської Вірменії. Будучи реалістом, він усвідомлював, що допомога Папи може бути на практиці дуже ефемерною, тому він відвідує цілу низку західно- і центральноєвропейських країн, та дворів європейських володарів, де він просить у них допомоги.
Він зустрівся з Карлом V у Відні, та з польським королем та Великим князем Литовським Сігізмундом у Львові, після чого вирушив у тогочасне Московське царство, звідки повернув на південь у Крим, та пізніше дістався у Вірменію у Вагаршапат. Його місія, на жаль, не принесла конкретних результатів.
Проте чому ж все таки створили епітафію на його могилу у Львові? На жаль, у нас немає чіткої відповіді на це запитання, і ми можемо лише припустити, що можливо Стефанос на час прибуття до Львова дійсно важко хворів, тому про всяк випадок і вирішили створити епітафію. Проте, деякі дослідники припускають, що сам напис за палеографічними ознаками створений значно пізніше ніж у 1551 році, тому, можливо епітафія повинна була виконувати іншу функцію. Можливо, подальші дослідження дозволять більш чітко інтерпретувати цю епітафію, а поки, вона і досі залишається своєрідною таємницею Вірменського собору у Львові.
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела:
- Содомора А., Домбровський М., Кісь А. Anno Domini. Року Божого: Латинські написи Львова / Автор проекту Василь Ґабор. — Львів: ЛА “Піраміда”, 2008. — 288 с.
- Stepanos V of Salmast (https://en.wikipedia.org/wiki/Stepanos_V_of_Salmast)
Маємо ще одного Патріарха, який не похований у Львові. Йосип Сліпий (глава УГКЦ ) – помер і захоронений у Ватикані, згідно заповіту урочисто перепохований у Львові в 1992 році.