Паризький період у житті Казимира Графа Шептицького – свщм. Климентія

0
149
Паризький період у житті Казимира Графа Шептицького - свщм. Климентія

З початком жовтня 1889 року діти Шептицьких виїхали з Прилбич хто куди. Паризькими студіями, про які так мріяв Казимир, було навчання в «Інституті політичних досліджень», а властиво «École libre des sciences politiques», або ж «Institut d’études politiques de Paris».

Таким бачив Париж Казимир Шептицький
Таким бачив Париж Казимир Шептицький

Заснований 1872 року, Інститут швидко став одним з провідних навчальних закладів, який готував політиків, державних чиновників. Елітарність завдячувала належності до системи французьких шкіл, названих «Grandesécoles». Як і в той час, так і нині, «Grandesécoles» є спеціалізованою вищою школу, система навчання в якій суттєво різниться від університетської. Згідно засад, курс таких шкіл має обмежену кількість студентів, і його програма передбачає вузькоспеціальне навчання з вибраного напрямку. Диплом такої школи дає перепустку у науку, політику, дипломатію чи великий бізнес. Випускники ставали провідними фахівцями різних державних і бізнесових структур Європи. Згаданий Інститут, куди поїхав навчатись Казимир Шептицький, нині є одним з найкращих навчальних закладів Європи.

Фасад «Інституту політичних досліджень», а властиво «École libre des sciences politiques», або ж «Institut d’études politiques de Paris». Фото з поч. ХХ ст.
Фасад «Інституту політичних досліджень», а властиво «École libre des sciences politiques», або ж «Institut d’études politiques de Paris». Фото з поч. ХХ ст.

Першу згадку про паризький період у житті Казимира знаходимо у листі Софії Шептицької до чоловіка Яна Кантія, написаного 11 жовтня 1889 року:

«Твого листа Казик не застав, бо рано хлопчисько виїхав на два дні до Добромиля — з Олесем домовились, що 15-го на вечір, або 16-го зранку, вирушать з Кракова» [«Листи Софії Шептицької». — Т. IV. — С. 94]. У пояснені до листа, брат Казимира Шептицького Леон, під час опрацювання, додав, що йдеться про відвідання братами, особливо Олександром, у Парижі, мистецької виставки. Натомість Казьо залишався на весь навчальний рік в «Інститут політичних досліджень». В Парижі юнак селиться на вул. Бонапарта, 49 (rue Bonaparte) [Листи Софії Шептицької. — Т IV. — С. 106]. Наступна мамина інформація у листі до чоловіка за 23 листопада 1889 року повідомляє, що Казимир відписав з Парижа, де впорядкував свої справи після приїзду та «дивно ясно здає собі справу з цього всього, що його оточує, і в двох словах охарактеризував французів» [«Листи Софії Шептицької». — Т. IV. — С. 97].

Головний вхід у «Інститут політичних досліджень» у Парижі, де навчався Казимир граф Шептицький – пізніший свщм. Климентій. Сучасний вигляд.
Головний вхід у «Інститут політичних досліджень» у Парижі, де навчався Казимир граф Шептицький – пізніший свщм. Климентій. Сучасний вигляд.

У Парижі Казимир Шептицький стає членом Міжнародного Товариства Соціальної Економіки, заснованого 1856 року відомим французьким мислителем та соціологом Фредеріком Ле-Пле (1806–1882) [Historique, liste des membres, travaux de la société, publications [Texte imprimé] / Société internationale des études pratiques d’économie sociale fondée en 1856 par F. Le Play,… — Париж. — 1896. — С. 55]. Збереглась інформація про його дату вступу у гроно провідних європейських науковців цього напряму — 11 листопада 1889 року [La Réforme sociale [Texte imprimé] / publiée par un groupe d’économistes avec le concours de la Société d’économie sociale, de la Société bibliographique, des Unions de la paix sociale, et sous le patronage de M. F. Le Play. — № 97. — 1 січня 1890 р. — С. 54]. Часопис «La Réforme sociale», друкований орган Товариства, кожного року, багато років поспіль, серед своїх членів подавав Казимира Шептицького. Останній раз такий запис зазначався  1910 року [Тут же. — Т. ІХ. — січень-червень 1910 р. — С. 34]. Це дає підстави стверджувати, що у Парижі Казимир Шептицький закінчив курс соціальної економіки.

Бібліотека «Інституту політичних досліджень» у Парижі. Фото з поч. ХХ ст.
Бібліотека «Інституту політичних досліджень» у Парижі. Фото з поч. ХХ ст.

З цього періоду збереглось 19 листів Софії Шептицької до Казимира в Парижі, які плануємо опрацювати та опублікувати у майбутньому. Зберігся також лист Казимира до брата Станіслава, написаний після іменин і привітань, які отримав від родичів у Парижі.

Париж, 08.03.1890 р.
Станіславові Шептицькому — Краків

Дорогий мій Стасю!

За побажання, які надіслав Ти мені на іменини, дуже я Тобі дякую і вибачаюся, якщо у відповідь на них буду такий малослівний. Але за хвилину мушу виходити, а ще сьогодні хочу відправити лист. Звідусіль доходять до мене вісті про Твої успіхи у краківському світі й про те, який Ти там répandu [з фр. «всюдисущий» — І. М.]. Вельми радію через це, хоч і припускаю, що час від часу мусить Тобі це набридати, але однак знайдеш собі в цьому якусь користь. У кожному випадку, приємніше між своїми і там, де Тебе всюди з відкритими обіймами приймають, аніж самому вкручуватися в якесь товариство, і то між іноземцями. Скажи Леосеві, що цими днями напишу йому окремого листа, бо сьогодні вже не маю часу, і окремо йому подякую за його дуже добросердний лист. Обнімаю Тебе сердечно.

Твій Казимир

[«Блаженний архімандрит Климентій (Казимир граф Шептицький). Листи до рідного брата Станіслава графа Шептицького та родини»/ за ред. І. Матковського, Ю. Бойка. — Львів, 2017. — С. 29]

Інформаційна таблиця з вулиці Наполеона Бонапарта у Парижі (rue Bonaparte), на якій проживав Казимир граф Шептицький у період свого навчання у «École libre des sciences politiques».
Інформаційна таблиця з вулиці Наполеона Бонапарта у Парижі (rue Bonaparte), на якій проживав Казимир граф Шептицький у період свого навчання у «École libre des sciences politiques».

Звістку про повернення з навчання до Прилбич знаходимо у листі Софії Шептицької до чоловіка Яна Кантія з 24 червня 1890 року: «Казик пише до Тебе [тобто до свого батька — І. М.], дякуючи за гроші і додаючи, що «якби я осів на мілину — напишу або зателеграфую». Нині або завтра їде через Брюгге до Остенде [Бругге — місто у Бельгії, столиця Західної Фландрії; Остенде — курортне місто у Західній Фландрії (Бельгія)], щоб «хоч раз викупатися у морі». Має затриматись у Брюсселі, Левені, Берліні. Також заверне і до Сім’янич, але напишу йому, що їх немає вдома» [«Листи Софії Шептицької». — Т. IV. — С. 126].

Адміністративний будинок VI дільниці Парижа у сусідстві будинку, в якому проживав Казимир граф Шептицький.
Адміністративний будинок VI дільниці Парижа у сусідстві будинку, в якому проживав Казимир граф Шептицький.

[Сім’яничі — село в Польщі, розташоване в ґміні Ленка-Опатовська Кемпінгського повіту Великопольського воєводства. Нале­жало Петрові графу Шембекові (1843–1896), зем’янинові, учаснику січневого повстання польської шляхти, і Марії з Фредрів Шембековій (1862–1937), батькам майбутньої дружини брата Казимира Леона графа Шептицького — Ядвіги з Шембеків Шептицької (1883–1939). Ядвіга і Леон були останніми власниками Сім’янич]

Фрагмент вул. Бонапарта (Медична Академія) у Парижі.
Фрагмент вул. Бонапарта (Медична Академія) у Парижі.

Ян Казимир Шептицький, син брата Олександра, у біографічному нарисі «Отець Климентій Шептицький» зауважив, що «застереження» про осідання на мілині виявилось пророчим, бо на початку липня дорогою з Парижа в Берліні залишився зовсім без грошей» [«Отець Климентій Шептицький. Життєпис…». — С. 48]. Опираючись на згадану працю, зацитуємо лист Софії Шептицької з 2 липня 1890 року, написаний тими днями до Казимира:

Прилбичі, 02.07.1890 р.
Казимирові Шептицькому — Берлін

Любий!
Вчора — Твій лист, а потім — крик розпачу.
Ще вчора ввечері післала гроші на телеграф до Судової Вишні…
Ті гроші не прийняли… Отож о 6-ій ранку виїдуть до Яворова, щоби вислати якнайшвидше. Це буде катастрофа, якщо Ти змушений будеш чекати…» [Тут же].

«І кілька днів Казьо сидів у Берліні без центиська», — прокоментував справу брат Леон, який пізніше опрацьовував листи [«Листи Софії Шептицької». — Т. IV. — С. 127].

Палац графів Шембеків у Сім’яничах біля Познаня, де часто гостювали Шептицькі.
Палац графів Шембеків у Сім’яничах біля Познаня, де часто гостювали Шептицькі.

Після повернення Казимир перебував у Прилбичах та у Дев’ятниках, дворику на Жидачівщині. У цей час цим маєтком завідують управителі, а саме помістя стоїть після смерті бабусі Шептицької пусткою.

Іван МАТКОВСЬКИЙ

Напишіть відгук