Пам’ятник Степану Тудору

Пам'ятник Степану Тудору на площі Маланюка у Львові

Цей пам’ятник радянського режиму досі гордо стоїть на одній з найстаріших площ Львова, а саме на площі Маланюка, котра існувала вже в 1828 р. як площа Хоронщизни або На Хоронщизьні – від назви юридики, яка була розташована на цих земельних ділянках. У 1892 р. отримала назву на честь Вацлава Домбровського (1823-1887), ремісника-лакувальника, президента Львова в 1893-1887 роках.

Під час німецької окупації міста площа мала назву Бургпляц,  а в липні 1944 р. їй було повернуто назву пл. Домбровського, було тільки змінено особу, на честь якої існувала назва – це був Ярослав Домбровський, учасник французької революції.

Пам'ятник Степану Тудору на площі Маланюка у ЛьвовіПід час другої хвилі перейменувань нашого часу у 1993 р. площу назвали на честь письменника Євгена Маланюка.

Пам'ятник Степану Тудору на площі Маланюка у ЛьвовіПам'ятник Степану Тудору на площі Маланюка у ЛьвовіПам'ятник Степану Тудору на площі Маланюка у ЛьвовіСам пам’ятник спорудженого на честь Степана Тудора 6 січня 1980 р. на площі Домбровського за проектом скульптора Дмитра Крвавича та архітектора Мирона Вендзиловича.

Пам'ятник Степану Тудору на площі Маланюка у ЛьвовіПам'ятник Степану Тудору на площі Маланюка у ЛьвовіПам'ятник Степану Тудору на площі Маланюка у ЛьвовіНародився Степан  25 серпня 1892 року в селі Пониква на Львівщині. За першої світової війни, будучи вояком австрійської армії, потрапив у російський полон і до 1923 жив у радянській Україні. Повернувшись до Галичини, закінчив Львівський Університет (1926) і став активним діячем комуністичного руху. Один з організаторів літературної групи «Горно» і редактор журналу «Вікна». У 1939 р. привітав радянську окупацію Західної України, став членом правління Львівського відділу Спілки письменників України, керівником Львівської філії Інституту літератури АН УРСР тощо. Друкуватися Тудор почав 1925; кн. прози: зб. «Народження» (1929), повість «Молочне божевілля» (1930) і високо цінована в радянському літературознавстві сатирична повість-памфлет «День отця Сойки» (1932-41), спрямована проти католицького духівництва і національного руху в Галичині. Крім того, поезії, літ.-критичні, філософічні й публіцистичні статті в комуністичній пресі.

Пам'ятник Степану Тудору на площі Маланюка у ЛьвовіПам'ятник Степану Тудору на площі Маланюка у ЛьвовіПам'ятник Степану Тудору на площі Маланюка у ЛьвовіЗ дитинства пережив матеріальні скрути, раннє заробітчанство, 1914 р. його, студента Львівського університету, мобілізовують до австро-угорської армії, далі — фронт та російський полон, що спричиняє перебування Степана Тудора в Наддніпрянській Україні (переважно Київщина, Черкащина). Він бере участь у революційних подіях як боєць Корсунської ревбригади, організатор кооперативів, працівник наросвіти. З 1923 р. повертається до Галичини, активно пропагує ідеї Жовтневої революції.

Пам'ятник Степану Тудору на площі Маланюка у ЛьвовіУ 1939 р. — після злуки зі Східною Україною консолідує письменницькі сили. В розпал цієї бурхливої діяльності життя Степана Тудора трагічно урвалося: в перший день нападу Німеччини на СРСР 22 червня 1941 він загинув разом зі своєю дружиною у Львові від випадкового потрапляння німецької авіабомби в групу галицьких письменників. Разом із ним загинули Олександр Гаврилюк із дружиною, Францішек-Станіслав Парецький та Зофія Хажевська.


Партнер посту: Якщо ви любите цікаві креативні фотографії в несподіваних ракурсах з цікавим освітленням, тоді “Світ фотографій” саме для вас.

Напишіть відгук