Палац Потоцьких в Червонограді

4
3400

Великою популярністю користується палац Потоцьких у Львові. Однак, справжнім родинним гніздечком цього, мабуть, найвідомішого польського шляхетського роду, був палац не у Львові, а у їх власному містечку Кристинополі. Частина читачів мабуть задумається, де ж знаходиться, і чи досі існує, таке містечко. Так, існує, однак тепер ми його знаємо під назвою Червоноград.

Замок в Кристинополі. Листівка 1909 року
Замок в Кристинополі. Листівка 1909 року

Місто Кристинопіль було засноване 1692 року краківським воєводою Феліксом Потоцьким. Свою назву воно отримало на честь дружини магната Кристини Любомирської. Разом з містом було закладено й укріплену резиденцію, яка за різними даними була чи то замком, чи то палацом.

Франциск Салезій Потоцький, ініціатор перебудови замку в Кристинополі на палац
Франциск Салезій Потоцький, ініціатор перебудови замку в Кристинополі на палац

Уже 1736 року Франциск Салезій Потоцький розпочав перебудову первісної резиденції, маючи намір повністю позбавити її фортечних рис та перетворити у розкішний палац. За взірець взяли палац уВілянуві під Варшавою. Процес зайняв 21 рік, за той час навіть мода встигла змінитися: починали ще за бароко, а закінчили в епоху класицизму. Проект перебудови належав відомому архітектору П’єру Ріко де Тірреджелі.

Палац Потоцьких (Вишневецьких) в Кристинополі. Фото 1918-1939 рр.
Палац Потоцьких (Вишневецьких) в Кристинополі. Фото 1918-1939 рр.

Окрім палацу, до складу резиденції входили також господарські споруди та заїзди для гостей Потоцьких. Тут було 40 покоїв, кілька салонів, велика бальна зала, китайський кабінет і бібліотека.

Палац Потоцьких (Вишневецьких) в Кристинополі. Фото 1918-1939 рр.
Палац Потоцьких (Вишневецьких) в Кристинополі. Фото 1918-1939 рр.

Навколо палацу лежав гарно впорядкований парк. Тут вже оглядалися не на Вілянув, а на сам Версаль: магнату сподобались французькі водяні каскади. В Кристинополі теж влаштовують водні канали, каскади і фонтани – тим більш, Західний Буг зовсім поруч з маєтком. Вода від заплави Солокії подавалася до спеціально влаштованого водосховища, а вже звідти – на водонапірну машину і шлюзи. З них – назад в річку. Такий собі “кругообіг води в Кристинополі”. 🙂 Саме цей спосіб дозволяв воді, що використовувалася для магнатської втіхи, завжди лишатися прозорою і чистою.

Палац Потоцьких (Вишневецьких) в Кристинополі. Фото 1918-1939 рр.
Палац Потоцьких (Вишневецьких) в Кристинополі. Фото 1918-1939 рр.

Центральна вісь парку проходила по головному каналу і плавно перетікала в річку. Парковий каскад мав два басейни, навколо яких росли липи. Обабіч верхнього басейну були два фонтани, а ще в парку знаходилися “Басейн Нептуна”, “Каштановий басейн”, “Голандський басейн”.

Палац Потоцьких (Вишневецьких) в Кристинополі. Фото 1918-1939 рр.
Палац Потоцьких (Вишневецьких) в Кристинополі. Фото 1918-1939 рр.

Таку грандіозність в улаштуванні палацу та парку навколо нього можна пояснити амбітністю самого Франциска Салезія Потоцького. До відома, він був найбагатшою людиною Речі Посполитої, славився прізвиськом «малий король Русі» і навіть мав шанс стати останнім королем Речі Посполитої. Та усі амбіції магната спочатку зруйнувала зрада Російської імперії, а згодом і приєднання Галичини до монархії Габсбургів. Врешті-решт, аби не бути страченим, Потоцький наклав на себе руки в Кристинополі.

Палац Потоцьких (Вишневецьких) в Кристинополі. Фото 1918-1939 рр.
Палац Потоцьких (Вишневецьких) в Кристинополі. Фото 1918-1939 рр.

Оскільки, єдиний син Франциска Салезія Потоцького Станіслав Щенсний покинув територію імперії, палац в Кристинополі успадкувала сестра Франциска Катерина Коссаківська. Однак, за її правління родинне гніздо Потоцьких значно ослабло. За наказом австрійської влади з палацу були вивезені усі гармати і будь-які засоби до оборони, а його власникам заборонялось мати військо при палаці. Можливо, аби пересвідчитись у безпеці збоку Потоцьких та їх лояльності Кристинопольський палац під час свого візиту до Галичини відвідав імператор Йосиф II.

Сучасний вигляд палацу в Червонограді
Сучасний вигляд палацу в Червонограді

Після смерті Коссаківської у 1803 році палац неодноразово змінював своїх власників. Очевидно, що певний час ним володіли й представники роду Вишневецьких, оскільки саме їхнім іменем підписано дану споруду на давніх фотографіях. За час їх правління палац пережив пожежу в 1856, або ж в 1872 році. Так чи інакше, та через пожежу замок було частково перебудовано, а саме було змінено його фасад.

Сучасний вигляд палацу в Червонограді
Сучасний вигляд палацу в Червонограді

Під час Першої світової війни російські війська значно знищили замок зсередини — вони повиривали вікна, двері, сходи, поруйнували каміни тощо. З цілого комплексу розкішних споруд вцілів лише сам палац. Однак, і на сьогодні палац в ненайкращому стані. Зараз тут розміщується філія Львівського музею історії релігій.

Володимир ПРОКОПІВ

Джерела:

  1. https://audiovis.nac.gov.pl
  2. Кристинопольський замок // https://uk.wikipedia.org/wiki/Кристинопольський_замок
  3. Червоноград // http://www.castles.com.ua/krystynopol.html

4 COMMENTS

  1. Навіщо писати статті з фактичними помилками? По-перше, Францішек Салезій Потоцький не накладав на себе рук, а помер своєю смертю у досить таки поважному віці ( і страчувати його також ніхто не збирався)))), по-друге, Катерина Коссаковська не успадковувала палац, а придбала, по-третє, палацом володіли не Вишневецькі, а Вишневські. І таке інше…..

  2. У 1958-59 рр. у цьому палаці Потоцьких в Кристинополі я навчався в 10-му класі вечірньої школи шахтарської молоді (директор Думич), а у великій бальній салі (залі) відбувались незабутні розважальні вечори. Одного разу зникло загальне освітлення, й замість люстри молоді шахтарі впродовж 20-30 хвилин привезли з шахти № 2 кілька десятків коногонок й романтично освіт й інші легенд иили ними палацовий бальний зал графа Потоцького. До речі, про Христину, від імені якої почався Кристинопіль, тут ходили й інші легенди. Дивуюсь, чому місту не вертають стару назву, хоча б його старій (історичній) частині ?

    • Цiкаво почути iншi легенди про Кристину.Може Ви фотки маэте зi школи.

  3. В 50-х роках 20 ст. з балкону цього палацу виступав ГенСек Микита Хрущов, який з дружиною Ніною (родом з Холмщини – так говорили) приїжджав у шахтарський край, що будувався.

Напишіть відгук