Оборона Львова у 1939-му, або історія має здатність повторюватись

Історія має здатність повторюватись

Говорять, що історія повторюється. Ці історії бувають різні: від маленьких побутових випадків, як кажуть: «учитись на чужих помилках» до історичних подій від перебігу яких залежить існування цілих народів та держав. Навіть сьогоднішні події можуть мати своїх «двійників» у минулих епохах…

1 вересня 1939 року почалась Друга світова війна. Війська вермахту стрімко рушили на схід, завойовуючи територію Польщі. Вже 12-го вересня німецькі війська були на підступах до Львова. На той час оборону міста тримав бригадний генерал польської армії Владислав Лангнер, який був досить педантичним офіцером, знав що таке честь офіцера, а також тримав зразковий порядок серед свої підлеглих. Кажуть, що навіть солдат в артилерійську бригаду він підбирав за зростом.

Бригадний генерал польської армії Владислав Лангнер
Бригадний генерал польської армії Владислав Лангнер
Польська армія, 1938 рік.
Польська армія, 1938 рік.

Німецька армія теж відносилась до армій вишколених, педантичних і чітко організованих. Проти такої армії Лангнер утримував оборону міста майже 10 днів. Та 17 вересня радянські війська перейшли Збруч (тодішній кордон між СРСР і Польщею) і почали просуватись на захід для «захисту українського та білоруського населення». Англія і Франція, які були гарантами безпеки Польщі того дня висловили свою стурбованість і заявили Москві свій протест. Подібним чином ці країни спостерігали за діями нацистської Німеччини, як відомо, ці спостереження закінчились швидкою окупацією всієї Західної Європи…

Радянський агітаційний плакат.
Радянський агітаційний плакат.

Німецька армія частково оточила Львів із 15-тисячною польською армією, що його обороняла, але у місто німці не вступали – очікували підходу радянських військ.

20 вересня у місті були розповсюджені інформаційні листівки наступного змісту:

«До мешканців Львова!
Польський уряд втік закордон
Польська армія повністю розбита, в тому числі її значні сили біля Яворова і Янова.
Росіяни, як союзники німців перейшли кордон, подаючи руку німецькій армії.
Львів повністю оточений! Будь-який спротив не має сенсу!

Німецьке командування пропонує:

20.09 в 12:00 на східний перетин залізничної колії з трасою Львів-Городок прибуде парламентер, який буде чекати там уповноваженого офіцера польської армії. Польський парламентер повинен прибути туди по трасі Львів-Городок. Німецькі війська мають наказ його пропустити.

Будуть дані наступні умови:

1) Місто має бути повністю здане 21.09.1939 року в 10:00.
2) Польські війська повинні до цього часу здатись.

Для цього необхідно:

а) щоб всі органи влади міста і поліція відразу перейшли у підпорядкування німецької влади. Для цього потрібно прислати делегацію в 10:00 21.09 в Бартатів, що по трасі на Городок.

б) всі військові підрозділи , які знаходяться у Львові, повинні скласти зброю у вказаних місцях, а найголовніше, їх командування має з’явитись 21.09 в 10:00 в Ставчани.

4) Якщо ці умови не будуть виконані, то все цивільне населення – діти, жінки, чоловіки старші 50 років, які не є солдатами, повинні покинути місто 20.09 з 10:00 до 17:00 шляхами, які йдуть на Винники і на Збоїща – Ляшки Муровані, або іншими шляхами, які проходять між цими населеними пунктами.

В цьому випадку без всяких умов місто буде атаковане 21.09 о 10:00.

Німецьке Головне командування.»

Німецька інформаційна листівка.
Німецька інформаційна листівка.

Спочатку польська армія вважала, що радянська армія йде допомагати Польщі у боротьбі проти вермахту, тому пропускали їх практично без боїв, генерал Лангнер теж отримав наказ воювати тільки з німцями, але 21 вересня частини вермахту відступили передавши свої позиції радянським військам і місто стало повністю оточене.

Німецькі та радянські війська у Львові.
Німецькі та радянські війська у Львові.
Війська вермахту в околицях Львова, 21.09.1939
Війська вермахту в околицях Львова, 21.09.1939
План оборони Львова
План оборони Львова

Генерал розумів, що прориватись в сторону Румунії – 140 кілометрів під обстрілами практично нереально. Він міг воювати, обороняючи місто, але рано чи пізно оборону б розбили, а допустити руйнування міста він не міг. Натомість радянські війська в особі представника командуючого Українським фронтом маршала Тимошенко – генерала Іванова, пообіцяли досить прийнятні умови капітуляції: гарантія свободи польським солдатам і офіцерам, які складуть зброю, а при бажані виїхати закордон радянська влада обіцяла надати транспорт і провізію.

Польська зенітна артилерія у Львові, 1939 рік
Польська зенітна артилерія у Львові, 1939 рік
Польські парламентери ведуть переговори з німецькими військами, 1939 рік.
Польські парламентери ведуть переговори з німецькими військами, 1939 рік.
Польські парламентери ведуть переговори з німецькими військами, 1939 рік.
Польські парламентери ведуть переговори з німецькими військами, 1939 рік.
Польські парламентери ведуть переговори з німецькими військами, 1939 рік.
Польські парламентери ведуть переговори з німецькими військами, 1939 рік.

Але як тільки польські війська склали зброю, їх одразу арештували. Владислав Лангнер був шокований, для нього було незрозумілим, що для радянського генерала слово офіцера абсолютно нічого не варте. Він вирушив у Тернопіль, де тоді перебував комісар Українського фронту Микита Хрущов, пізніше вирушив до Москви, але і там отримав відмовки, що всі умови буде виконано. Та повернувшись до Львова, він дізнався, що більшість польських полонених вже відправлено у табори СРСР. З 15 тисяч військових вижило трохи більше 400 осіб.

Німецькі та радянські війська на фоні радянського танка
Німецькі та радянські війська на фоні радянського танка
Входження радянських військ до Львова, 1939 рік.
Входження радянських військ до Львова, 1939 рік.

З приходом Радянської армії до Львова одразу ж почались розстріли і погроми. Президента Львова Станіслава Островського арештували і відправили до Москви, де він отримав 8 років таборів. У місті почались репресії, тюрми ставали переповненими, майже 100 тисяч львів’ян вивезли з міста.

Радянський та німецький офіцери, а також польський залізничник, 1939-1940 роки.
Радянський та німецький офіцери, а також польський залізничник, 1939-1940 роки.

Для надання анексії Західної України законного вигляду, Сталін наказав провести народні збори, в яких прийняло участь 95,7% населення, а 93,5% з них проголосувало за запропоновану Компартією кандидатуру. Пізніше Народні збори проголосували одноголосно за встановлення радянської влади в регіоні.

Радянський військовий парад, жовтень 1939 рік.
Радянський військовий парад, жовтень 1939 рік.
Радянський військовий парад, жовтень 1939 рік.
Радянський військовий парад, жовтень 1939 рік.
марка "Оборона Львова 1939"
марка “Оборона Львова 1939”

Що ж стосується самого генерала Лангнера, то 18 листопада 1939 року йому вдалось втекти до Румунії, а звідти до Франції. Помер 26 вересня 1972 року на хуторі поблизу Ньюкасла, Великобританія.

Костянтин БАРАНЮК

Джерела: focus.uanac.gov.plwikipedia.orghistorical-media.com, http://www.zzwp.pl/

Напишіть відгук