Нові підходи до науково-освітньої роботи у національному історико-етнографічному заповіднику “Переяслав” (відео)

Нові підходи до науково-освітньої роботи у національному історико-етнографічному заповіднику "Переяслав"

В рамках публікації виступів учасників наукової конференції під назвою “Меморіальні музеї сьогодні: специфіка експозиційної, фондової та освітньої роботи”, що проходила 16-17 листопада в приміщенні Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові, сьогодні ми пропонуємо вашій увазі доповідь старшого наукового співробітника науково-освітнього відділу екскурсійно-масової роботи Національного історико-етнографічного заповідника “Переяслав” Світлани Микитченко на тему “Нові підходи до науково-освітньої роботи у національному історико-етнографічному заповіднику “Переяслав””.

“Науково-освітня робота є основою діяльності музеїв, і зокрема меморіальних. Надійним засобом до розв’язання проблеми залучення підростаючого покоління до джерел історичної спадщини є методологія системного підходу, яка визначає нові напрямки вдосконалення науково-освітньої роботи музеїв. Саме це й обумовлює актуальність теми дослідження.

У статті розкривається специфіка меморіальних музеїв, яка виявляється в тому, що в їхній діяльності науково-дослідні й освітні функції тісно поєднуються. Збираючи першоджерела і проводячи власні дослідження, музеї створюють таким чином джерельну базу для наукових досліджень і водночас займаються широкою популяризаторською та просвітницькою діяльністю.

Cтарший науковий співробітник науково-освітнього відділу екскурсійно-масової роботи Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" Світлана Микитченко
Cтарший науковий співробітник науково-освітнього відділу екскурсійно-масової роботи Національного історико-етнографічного заповідника “Переяслав” Світлана Микитченко

Сучасний стан суспільно-політичного, соціально-економічного, культурного розвитку потребує нового змістовного наповнення діяльності меморіальних музеїв. У контексті трансформаційних соціокультурних процесів, що відбуваються у вітчизняній культурі, формується новий тип музею, основні функції якого – акумулювання, збереження, популяризація національної та світової історико-культурної спадщини – мають бути адекватними вимогам часу[1].

У Законі України “Про музеї та музейну справу”, прийнятому 29 червня 1995р., зазначено, що “музеї як культурно-освітні та науково-дослідні заклади призначені не тільки для вивчення, збереження та використання пам’яток матеріальної і духовної культури, але й для прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини” [4, с.8-9].

Питання про роль музеїв у науково-освітній діяльності розкрито у працях В. Бірюкова, Н. Курінного, В. Щепотьєва, В. Щербаківського [6]. В Україні за останнє десятиліття діяльність музеїв вивчалася переважно з історичної та мистецтвознавчої позицій. На думку Т.Ю Белофастової, музеєзнавцями Л.І. Баско, Л.О. Гайдою, Н.І. Капустіною, О.О. Мащенко, Т.Г. Митрофановою, І.А. Піддубним та іншими узагальнено здебільшого досвід роботи з відвідувачами [1], проте власне науково-освітні аспекти роботи цих закладів, їхні освітньо-виховні можливості, педагогічні засади діяльності практично не вивчались. В умовах модернізації освітньої галузі, розвиток музейної справи відкриває нові можливості для виконання основних функцій: навчальної, науково-дослідницької, науково-методичної та інформаційно-аналітичної.

Останнім часом до наукового обігу введено термін “музейна педагогіка” як поняття, що відображає новий етап у реалізації науково-освітнього потенціалу музею та розглядається вітчизняними вченими як нова галузь педагогічної науки, яка має міждисциплінарний характер, перебуваючи “на перехресті” музеєзнавства, соціальної педагогіки та педагогіки дозвілля [1; 8]. Музейна педагогіка – це “галузь педагогічної науки, яка побудована на основі науково-практичної діяльності й орієнтована на передачу культурно-освітнього досвіду в умовах музейного середовища” [1, с.20].

При запровадженні нових підходів до науково-освітньої роботи в меморіальних музеях необхідно враховувати їхню специфіку. Меморіальні музеї відповідно до типологічної класифікації музеїв становлять окрему особливу групу. Вони створюються з метою увічнення пам’яті про видатних людей та події, а їх обов’язковим компонентом виступає автентичність місця. Таке розуміння меморіального музею, необхідними критеріями якого є меморіальна будівля або місце, колекція меморіальних предметів і меморіально-побутова експозиція, було закріплено ще в 1967 р. Положенням про меморіальні музеї системи Міністерства культури. Що стосується профілю меморіального музею, то він визначається змістом події або характером діяльності людини, якій присвячений.

Театралізована екскурсія в Національному історико-етнографічному заповіднику "Переяслав"
Театралізована екскурсія в Національному історико-етнографічному заповіднику “Переяслав”

У Національному історико-етнографічному заповіднику функціонують Меморіальний музей Г.С. Сковороди та Меморіальний музей академіка-архітектора В.Г. Заболотного. Поширеними формами науково-освітньої роботи в даних музеях залишаються тематичні екскурсії, зустрічі, вечори пам’яті, літературні вечори, вікторини, «круглі столи», проводяться уроки-лекції, тематичні уроки, зустрічі учнів з цікавими людьми, вечори-портрети, стаціонарні і пересувні фотодокументальні виставки, усні журнали, дитячі ранки тощо.

Поряд з цим запроваджуються нові підходи до науково-освітньої роботи меморіальних музеїв Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Так, у Меморіальному музеї Г.С. Сковороди використовується така новітня форма ведення екскурсій, як нічна театралізована екскурсія. Участь в імпровізованій виставі при світлі ліхтарів беруть запрошені артисти, співробітники музею та переможці й лауреати Конкурсу на краще декламування творів Г.С. Сковороди, який проводиться Національним історико-етнографічним заповідником «Переяслав». У ході заходу звучать музичні твори того часу, використовуються театральні постановки з життя бурсаків, декламуються вірші Григорія Сковороди, а сама постать великого мислителя стає ближчою глядачеві завдяки її втіленню в талановитій акторській грі. Таким чином, і діти, і дорослі активно включаються в життя музею, з’являється розуміння того, що музей – це не мертва, відсторонена від життя структура, а його дієва складова. Задля збільшення аудиторії нічної театралізованої екскурсії та популяризації музею знято відеофільм, який розповсюджується на компакт-диску.

Театралізована екскурсія в Національному історико-етнографічному заповіднику "Переяслав"
Театралізована екскурсія в Національному історико-етнографічному заповіднику “Переяслав”

Важливим елементом запровадження нових підходів до науково-освітньої роботи меморіальних музеїв Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» є співпраця з навчальними загальноосвітніми та позашкільними закладами. Прикладом такої співпраці можна назвати спільні заходи Заповідника з Київським обласним комунальним позашкільним навчальним закладом «Мала академія наук учнівської молоді». Одним з таких заходів стало проведення круглого столу «Ревнитель истины, духовный богочтець…», або Григорій Сковорода очима молоді. Захід відбувся в Меморіальному музеї Г.С. Сковороди, а його учасниками стали учні – учасники МАН з усієї Київщини.

Організатори круглого столу – працівники меморіального музею використали новаторські підходи під час підготовки та проведення заходу. Адже аудиторія його – учнівська молодь, а відтворення життя і творчості українського мислителя Г.С. Сковороди є невід’ємним засобом у виконанні завдань, що стоять перед системою культури України, зокрема – у формуванні національної свідомості. Тож працівники Заповідника звернулися до засобів театралізації та організації цілеспрямованого сприйняття інформації, безпосереднього зв’язку з відвідувачами через виконання творів Г.С. Сковороди та відтворення сцен із життя філософа, оскільки мізансцени є яскравими й ефективними носіями інформаційних та ідейно-інформаційних якостей, що виступають фактором активізації сприйняття. Крім того, створення умов співпереживання, а не простого запам’ятовування даних, перетворює відвідувача з об’єкта впливу музейної комунікації на активного її учасника, при цьому відвідувач музею отримує не лише інформаційне навантаження, а й емоційну розрядку.

Театралізована екскурсія в Національному історико-етнографічному заповіднику "Переяслав"
Театралізована екскурсія в Національному історико-етнографічному заповіднику “Переяслав”

Тож розпочався захід з екскурсії Меморіальним музеєм Г.С. Сковороди, яку наукові співробітники Заповідника урізноманітнили мізансценами, коли розповідь екскурсовода чергувалася з яскравими сюжетами із життя чи творів видатного українського мислителя, а виконання творів Г.С. Сковороди допомогло поглибленню сприйняття та посиленню інтересу учасників заходу до музейної експозиції.

Після такої захоплюючої екскурсії учасники заходу перейшли до засідання круглого столу. Учасники та гості круглого столу відзначили глибину, новизну, нестандартність у підходах до проведення заходів із вшанування пам’яті та висвітлення життя і творчості Г.С. Сковороди, а також те, що в музейників відчувається неформальне ставлення до виконання своїх обов’язків, а глибинне бажання донести до свідомості відвідувачів дух епохи, закладу, самого Сковороди.

Також варта уваги співпраця Меморіального музею Г.С. Сковороди з освітянами Київської спеціалізованої ЗОШ № 47 ім. С.М. Макаренка, які запроваджують у своїй школі поглиблене вивчення життєвого та творчого шляху Григорія Савича Сковороди. Для них було організовано деталізовану екскурсію музеєм, крім того, гості змогли почути в акторському виконанні настанови Любомудра, а також пісні, написані Григорієм Сковородою на Переяславщині, у виконанні бандуриста. У ході заходу учасники обмінялися своїм досвідом та знаннями про Великого мислителя, гості музею почерпнули для себе багато нового із самої колиски педагогічної діяльності Григорія Савича – Переяславського колегіуму, в приміщенні якого знаходиться меморіальний музей.

Театралізована екскурсія в Національному історико-етнографічному заповіднику "Переяслав"
Театралізована екскурсія в Національному історико-етнографічному заповіднику “Переяслав”

З використанням нових підходів у науково-освітній роботі пов’язане проведення конкурсу на краще виконання творів Григорія Савича Сковороди серед дітей та молоді Київщини. Серед завдань, які ставлять організатори – сприяння широкого осмислення філософських та літературно-художніх творів великого філософа XVIII ст., значення наукового доробку для української та світової культури. Організація конкурсу, професійне обґрунтування оцінки виконання творів в процесі їх обговорення перетворює конкурс у серйозну роботу, направлену на пізнання засад високого, професійного мистецтва. Конкурс супроводжується активною співпрацею з пресою і телебаченням.

На не менш високому рівні проходив і конкурс дитячого малюнку «Григорій Сковорода очима дітей». На сьогодні дуже важливо вибудувати психологічний зв’язок між творчістю і музеєм. Адже не всі діти стануть геніальними художниками, але завдяки таким заходам вони навчаться розуміти і цінувати мистецтво. Роботи маленьких художників – учасників конкурсу виставлялися в музеї, як справжні експонати, що робить музей ближчим до дитячої аудиторії.

У контексті застосування нових підходів до науково-освітньої роботи вартий уваги захід, присвячений 275-річчю Переяславського колегіуму, у приміщенні якого розташовано Меморіальний музей Г.С. Сковороди. Як і майже 300 років тому навчально-виховний процес починався з молитви, так і урочистості з нагоди 275-річного ювілею розпочалися молебнем на початок доброї справи. Присутніх зачарував професійний спів камерного хору місцевого університету, у виконанні якого прозвучали пісні “Гаудемаусігутур” і “Многаялета”. З цікавістю гості свята переглянули сценки із життя спудеїв ХVІІІ ст., які відтворили у стінах давнього навчального закладу учні загальноосвітньої школи №7, співробітники Заповідника та учасники місцевого самодіяльного театрального гурту. Яскравим для гостей був і той момент, коли вони зайшли в клас і, як тогочасні бурсаки, сіли за довгі учнівські столи. Із-за вчительської кафедри пролунали привітання з нагоди ювілею. На закінчення заходу всіх присутніх на святі пригостили бурсацькою стравою – пшоняним кандьором.

Театралізована екскурсія в Національному історико-етнографічному заповіднику "Переяслав"
Театралізована екскурсія в Національному історико-етнографічному заповіднику “Переяслав”

Сьогодні меморіальні музеї починають по-новому розуміти свою виключну виховну і просвітницьку роль. Ініціюючи цікаві і корисні проекти, йдучи назустріч побажаннями відвідувачів, вони дедалі більше змінюють погляд на роль музею як у науково-освітній діяльності, так і в громадському житті.

Нинішні умови розвитку інформаційного суспільства викликають необхідність конкурувати на ринку музейних і туристичних послуг. Це стимулює музеї шукати нові підходи до науково-освітньої роботи у боротьбі за свого відвідувача. Саме тому все більше музеїв починають використовувати сучасні підходи до науково-освітньої роботи. Під час сучасних музейних заходів відвідувач стає активним учасником процесу пізнання. Застосування нових підходів до науково-освітньої роботи сприяє кращому розумінню і засвоєнню інформації, розширенню світогляду, захопленню історією, бажанню співпрацювати з музеєм у подальшому.”

Світлана МИКИТЧЕНКО
старший науковий співробітник науково-освітнього відділу екскурсійно-масової роботи Національного історико-етнографічного заповідника “Переяслав”

Список використаних джерел:

  1. Бєлофастова Т.Ю. Педагогічні засади діяльності музею як соціально-культурного центру: Автореф. дис. канд. пед. наук. – К., 2003. – 22 с.
  2. Богданов Д. В. Нові підходи до науково-освітньої роботи у музеях Харківщини // 17 Сумцовські читання: Комунікаційний підхід у музейній справі як відповідь на потреби соціуму. – Харків, 2011. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://museum.kh.ua/academic/sumtsov-conference/2011/article.html?n=82
  3. Вайдахер Ф. Музеологія. – Львів, 2005. – 500с.
  4. Закон України “Про музеї та музейну справу” // Урядовий кур’єр. – 1995. – 17 серпня. – С.8-9.
  5. Каськун С. Малий музей в малому місті. Проблеми і перспективи // Музеї України. – 2010.– № 3.–С. 7-10.
  6. Роль музею історії Київщини у підвищенні кваліфікації педагогічних працівників // Лекції Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.
  7. Чупрій Л.В. Стан та проблеми музейної справи в Україні // Музеї України. – 2010.– № 2.–С. 2-4.
  8. Юренева Т.Ю. Музееведение. – М.: Академический проект, 2003. – 605 с.

Напишіть відгук