Німецький мандрівник, французький шпигун, віденський кухар і львівський бібліотекар – “театр життя” Генриха фон Бретшнайдера

0
483
Німецький мандрівник, французький шпигун, віденський кухар і львівський бібліотекар – “театр життя” Генриха фон Бретшнайдера

Чого лише не зустрінеш в цьому житті. Тут дивуєшся пасивності одних людей, що існують у своєму замкнутому світі, навіть носа не виставивши поза його, ними самими встановлені умовні кордони, а тут вже шокований універсалізмом та багатовекторністю діяльності інших, що за своє, здавалося би таке коротке життя, перепробують всі ролі, переміряють десятки “шкур”, котрі лише здатні віднайти в цьому світі.

Одним з останніх був німецький мандрівник та письменник Генрих Готфрид фон Бретшнайдер, який на своєму життєвому шляху встиг понюхати пороху різних ґатунків – і того військового, що віддає енергетикою динаміки та шаленства, але також і бібліотечного, що “пахне” спокоєм, тишею і пошуками сенсу життя.

Введений у експлуатацію в 1905 році, сучасний головний корпус Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка
Введений у експлуатацію в 1905 році, сучасний головний корпус Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка

У 1783 році, коли Львів і Відень були в складі однієї держави, між цими містами відбувся цікавий транзит пам’яток. Зі столиці монархії Габсбургів на окраїну було передано цінну книгозбірню та вартісну нумізматичну колекцію. Процесію супроводжував, на той момент, директор університетської бібліотеки в Будапешті, німець Генрих Ґотфрид фон Бретшнайдер. Цінні фонди, що переправлялись з бібліотеки Ґареллі (Терезіанська академія) до бібліотеки Львівського університету, фон Бретшнайдеру довірив особисто імператор Йосиф ІІ. Очевидно, що німецький бібліотекар зі своїм завданням впорався на відмінно, бо вже наступного 1784 року, його було призначено директором бібліотеки Львівського університету.

Імператор Йосиф ІІ
Імператор Йосиф ІІ

Так виглядає, що директор львівської бібліотеки з нього також вийшов непоганий, принаймні для австрійської влади, бо за роботу над розвитком бібліотеки в Львові, він отримав письмові подяки від міністра освіти монархії Габсбургів ван Світена. Хороші відносини фон Бретшнайдера з австрійською владою підтверджує і те, що під час візитів до Львова, бібліотеку фон Бретшнайдера особисто відвідав імператора Йосифа ІІ. Стосовно ж більш практичної сторони діяльності німецького бібліотекаря у Львові, також можна пригадати кілька важливих моментів. Перш за все, це організація роботи по упорядкуванню та сортуванню книг, що були зібрані, між іншим, зі 147 монастирів! В контексті цієї роботи також було проінспектовано монастирські бібліотеки Буковини і Галичини. Між іншим, будучи директором бібліотеки Львівського університету, фон Бретшнайдер також запропонував план внутрішньої перебудови колишнього костелу тринітаріїв, де мала розміститись бібліотека. Ще йому належать кілька ідей стосовно збереження книг бібліотеки. Так, фон Бретшнайдер запровадив і кілька разів провів аукціони, на яких виставлялись дублетні примірники та непрофільна література. Призначення останнього заходу – сприяти поширенню книг в приватні книгозбірні, а відтак їх читання, популяризація й, можливо, кращі умови зберігання.

Колишній Тринітарський костел
Колишній Тринітарський костел (зараз Покровський храм)

Були в його діяльності і негативні моменти. До згаданого вище процесу сортування він ставився не надто ретельно, як наслідок, частину цінних стародруків було втрачено. Не дуже уважно та вміло, без почуття обовязку, було проведено й саме сортування. Має негативні наслідки і впроваджувана Бретшнайдером ідея книжкових аукціонів. Окремі цінні книги, внаслідок цього, за безцінь потрапляли в приватні колекції.

Зображення з одного зі творів фон Бретшнайдера
Зображення з одного зі творів фон Бретшнайдера

Попри все, загалом складається ніби непоганий образ фон Бретшнайдера – поважна, шанована людина, яка багато намагалась робити для розвитку бібліотекарства зокрема та культури загалом. Але чи знали львівяни, що за риба, в особі друга цісаря і непоганого організатора, запливла до їхнього моря; яким чином складалась життєва доля фон Бретшнайдера на початку його шляху?

Коцебу А. Кунерсдорфський бій (один з боїв Семилітньої війни), 1848 р.
Коцебу А. Кунерсдорфський бій (один з боїв Семилітньої війни), 1848 р.

У 1756 – 1763 роках в Європі, якої на той момент ще навіть не було, спалахнула Семилітня війна. За мир і справедливість воювали коаліції у складі Прусії, Великої Британії і кількох маленьких німецьких держав з одного боку та Австрії, Франції, Швеції і ін. з іншого. Учасником цієї війни був також і молодий вихідець з німецької Тюрингії, Генрих фон Бретшнайдер. Останній на той момент був на самому початку військової кар’єри – у 1753 році він вступив до Саксонського полку графа Бриля. У битві під Коліном (1757 р.) фон Бретшнайдер потрапив до прусського полону, після чого добровільно перейшов на бік прусів. Війна на мить змінила для нього своє русло. Тривало це не дуже довго, бо вже зовсім скоро він знову повернувся до саксонського війська. В рідних окопах у 1759 році йому було присвоєно офіцерське звання. Виглядало на те, що на цьому перебіжки фон Бретшнайдера мали би закінчитись, але не так це було. У 1761 році він вступив до масонської ложі, а незадовго по тому вдруге добровільно перейшов на бік прусського імператора Фрідріха ІІ.

Фрідріх ІІ Великий
Фрідріх ІІ Великий

Перебіжки між військовими таборами та маневрування між силами було не єдиним, що переслідувало фон Бретшнайдера впродовж такої багатоликої для нього війни. Також були полони. Черговий мав місце саме після повторного переходу на бік прусів. Воюючи на боці Фрідріха ІІ, він потрапив до французького полону, де перебував два роки. Звільнився з неволі фон Бретшнайдер лише в 1763 році, коли було підписано мирний договір і війна закінчилась.

Малюнок з одного зі творів фон Бретшнайдера
Малюнок з одного зі творів фон Бретшнайдера

До мирного життя фон Бретшнайдер повертався через декілька речей. Одна з них – це мандрівки та постійне переміщення, інша – письменницька діяльність, якою він водночас ще й підробляв. Франкфурт-на-Майні, Кобленці, Ідштайн, Лондон, Париж – це далеко не весь перелік міст, які фон Бретшнайдер відвідав. Зачепитись за щось солідніше та більш постійне йому вдалося лише кілька разів. Якийсь час він працював в складі голландської посольської місії, а згодом пішов служити до французького посла в Англії. Очевидно, саме таким чином фон Бретшнайдер зумів знайти вихід на французький королівський двір. Далі він працює шифрувальником в французького короля Луї XV. Спеціалізація німця – німецькі депеші.

король Франції Луї XV
король Франції Луї XV

Десь після цього розпочалась бібліотекарська кар’єра фон Бретшнайдера, одним зі штрихів якої і став описаний на початку цієї статті львівський період. Як можна бачити, гарячою сковорідкою для вихідця з Тюрингії було будь-яке місце роботи. Довго всидіти він не міг ніде. Не довго він затримався у столицях Англії та Франції, не став для нього рідним і Львів, хоч тут якийсь час він таки побув. Посаду директора бібліотеки Львівського університету він залишив 1801 року, віддавши цій роботі майже 20 років свого життя.

Фрагмент твору фон Бретштайнера
Фрагмент твору фон Бретштайнера

Старість фон Бретшнайдер вирішив провести тихо і спокійно. Капусту, як римський імператор Діоклетіан, він не садив, але власний ресторанчик у Відні мав і сам працював у ньому кухарем. У вільний час колекціонував картини та гравюри і намагався щось писати. Якщо про життя і діяльність Генриха фон Бретштайнера хтось забуде, його твори: автобіографічний “Граф Есау”, з львівського періоду – “Життя і звички Ґеорґа Валлерса” (офіційно заборонений австрійською цензурою), чи мемуари та спогади про мандрівки Європою – про нього нагадають.

Євген ГУЛЮК

Використана література:

Кметь В. Ф. Наукова бібліотека університету у перспективі 400-річчя // Вісник Львівського університету. Серія книгознавство, 2008. – Вип. 3. – С. 3 – 8; Котлобулатова І. Книгарі // Незалежний культурологічний часопис “Ї”, 2006. – №42 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ji.lviv.ua/n42texts/knyhari.htm; Швець Н. Бретшнайдер Генрих Ґоттфрид фон // Енциклопедія Львова / За ред. А. Козицького та І. Підкови. – Львів: Літопис, 2007. – С. 282 – 283.

Напишіть відгук