Незламний дух десантника, або Олександр Козачок (відео)

0
813
Молодший сержант Олександр Козачок на марші у Львові 14 жовтня 2018 року
Молодший сержант Олександр Козачок на марші у Львові 14 жовтня 2018 року

Історія бійця-контрактника 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ Збройних Сил України молодшого сержанта Олександра Козачка облетіла всю країну.

24-річний Олександр — уродженець міста Стебник на Львівщині. Молодий чоловік вчився на програміста, подавав надії стати класним фахівцем. Проте після строкової служби у Збройних Силах України підписав контракт на п’ять років і отримав розподіл до 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. На Схід поїхав, не вагаючись. Брав участь в боях у Волновасі, луганському аеропорту і Щасті.

Молодший сержант Олександр Козачок на території 80 одшбр під час дня пам`яті за загиблими десантниками, травень 2016 року
Молодший сержант Олександр Козачок на території 80 одшбр під час дня пам`яті за загиблими десантниками, травень 2016 року

У ніч проти 27 грудня 2014 року блокпост поблизу міста Щастя на Луганщині, де чергував боєць, з гранатомета обстріляли бойовики. Осколки гранати влучили хлопцеві в голову. У Харківському військовому госпіталі за життя Сашка боролись до останнього. Три складних операції, включаючи трепанацію черепа, видалення уламків з голови. Далі — два повторних хірургічних втручання вже у Києві. Лікарі, хоч і робили усе можливе, але шанси Сашкові давали невеликі. Усе ж таки були видалені окремі черепні кістки і частина мозку.

Молодший сержант Олександр Козачок на території 80 одшбр під час дня пам`яті за загиблими десантниками, травень 2016 року
Молодший сержант Олександр Козачок на території 80 одшбр під час дня пам`яті за загиблими десантниками, травень 2016 року

Навесні 2015 року прогнози щодо здоров’я Сашка були так само не райдужні. Воїн був паралізований, спілкувався з рідними лише очима, частково міг рухати пальцями однієї руки. Лікарі наголошували, що на одужання піде не один рік, а можливо й усе життя. Здавалося б — усе… Однак, Сашко та його рідні не падали духом. Зараз хлопець добряче просунувся на шляху до одужання.

Молодший сержант Олександр Козачок на території 80 одшбр під час дня пам`яті за загиблими десантниками отримує пам'ятну відзнаку з рук колишнього командира бригади, а нині начальника штабу ДШВ ЗСУ генерал-майора Андрія Трохимовича Ковальчука, травень 2016 року
Молодший сержант Олександр Козачок на території 80 одшбр під час дня пам`яті за загиблими десантниками отримує пам’ятну відзнаку з рук колишнього командира бригади, а нині начальника штабу ДШВ ЗСУ генерал-майора Андрія Трохимовича Ковальчука, травень 2016 року

У травні 2016 року, коли бійці 80-ки збирались у частині, щоб згадати полеглих побратимів та отримати нагороди за оборону Луганського аеропорту, шокувало всіх. Сашко Козачок завітав до бригади на своїх ногах! Так, було видно, що йому дуже важко. Він пересувався із допомогою рідних, спираючись на милиці. Але ж! Хлопець знайшов сили прихилити коліно перед пам’ятним знаком, на якому викарбувані прізвища усіх львівських десантників, які віддали життя за Україну під час бойових дій на Донбасі.

З того часу Олександр намагається брати активну участь у житті ветеранської громади. Зокрема, цього року, 14 жовтня разом із бойовими побратимами молодший сержант Олександр Козачок крокував центральною вулицею Львова під час «Маршу Захисників України»!

Брати по зброї щиро раділи, що Олександр знову з ними. Багато хто не міг повірити власним очам. Але диво сталось! Мужність, незламна воля і жага до життя цього простого хлопця стали тому причиною.

Володимир СКОРОСТЕЦЬКИЙ

Напишіть відгук