Невигадана історія про храм св. Валентина у с. Раковець та його будівничих

0
1901
Про храм св. Валентина у с. Раковець та його будівничих

На початку 19 ст, дерев’яний костел cв. Валентина у Раковці був  у аварійному стані, тож 1810 р. його вирішили опломбувати і зачинити. Впродовж 1822 р. будова була розібрана, а на її місці закладено фундамент під нову святиню. Тоді також обговорювались перспективи будови нової дзвіниці. У 1856 р. будівництво костелу було завершене і у цьому ж році архієпископом Лукашом Баранецьким храм освячено.

Архієпископ Лукаш Баранецький
Архієпископ Лукаш Баранецький

Архієпископ Лукаш Баранецький народився 14 жовтня 1798 року у Кабарівцях біля Зборова на Тернопільщині у незаможній шляхетній родині. Навчався в початковій школі у Бучачі, а гімназію закінчив у Львові, де і вступив до Вищої Духовної семінарії (теологічне навчання здобував у Львівському університеті). 6 жовтня 1822 року висвячений на священика у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем. Спочатку служив в парафії св. Лаврентія у Жовкві, але з липня 1823 року вже працював катехитом у кафедральній парафії у Львові. Із січня 1829 року був настоятелем парафії Всіх Святих у Годовиці.У червні 1836 року увійшов до складу Митрополичого капітулу, а в липні 1838 року став настоятелем Львівської катедри і львівським деканом. У 1845 році обраний депутатом Галицького сейму. 30 березня 1849 року був номінований австрійською владою на посаду митрополита Львівського архієпископа. Консекрація відбулась 13 січня 1850 року у Львівській катедрі.

Архієпископ Лукаш Баранецький
Архієпископ Лукаш Баранецький

Костел знаходиться на невеликому підвищенні в центрі села Раковець. Якщо брати до уваги те, що раніше Раковець мав статус містечка, то можна вважати, що костел розташовувався у західній частині місцевої площі Ринок. Власне на захід й була скерована вівтарна частина будови. Храм мурований у своїй більшості з полянського каменя, частково з цегли. Станом на 1874р у Раковці – плебан римо–католицький Ігнатій Ігнатович.

Центральна частина села Раковець на карті 1850р. Посередині місцева площа ринок і костел з прилеглими будівлями
Центральна частина села Раковець на карті 1850р. Посередині місцева площа ринок і костел з прилеглими будівлями

У 1885р облаштовано 3 вівтарі, замінено лави, перевилито 5 дзвонів, закуплено образи, а також різні прибори костельні. Також вимуровано нову дзвіницю. Під час побудови нового костелу богослужіння відбувались у греко–католицькій церкві, де і зберігались рухомі елементи облаштування розібраного костелу.

Костел і церква у Раковці
Костел і церква у Раковці

6 серпня 1890 року, в селі посеред дня виникла пожежа: горіла школа, костел та двірські будинки. Лише швидкий приїзд «стражі пожежної» з містечка Миколаїв врятував решту села від неминучого знищення. Станом на 1890 р. у Раковці ксьондз пробощ Францішек Ксаверій Ліц.

Костел був відновлений, а на гребені даху встановлена ажурна сигнатурка. Після доукомплектації у 1892р в костелі з’явилась хрестильниця, у 1893р – 3 вівтарі і амвона з балдахіном. У 1895 р. у костьолі встановили новий орган фабрики Яна Слівінського, на 6 голосів.

Вікна в бічних стінах прямокутні у верхній частині півкруглі. Отвір вхідний прямокутний. Хор музичний спертий на двох масивних філярах. Капітелі наближені до тосканських . Під хором передсінок відділений дерев’яними стінками. Дах вкритий дахівкою.

Внутрішнє оздоблення храму складається з нескладних орнаментних мотивів. Над склепінням нави у круглому медальйоні зображені символи Віри, Надії та Любові.

В середині головного вівтаря розміщений образ Св. Валентина, роботи  Оттона Едварда Боржемського.

Образ св. Валентина
Образ св. Валентина

Він був намальований в період 1926–1938рр. коли автор проживав у Деревачі. Що до місця його проживання, то це ймовірно фільварок Бенедиктинок, адже там були кімнати для гостей. Можливо він жив поряд у лісничівці. Не виключено, що окрім мистецтва він займався справами, що стосувалися лісового господарства, оскільки мав свій доробок і у цій галузі.

Оттон Едвард Боржемський був активним учасником мистецького життя в перед–воєнній Польщі. Дебютував на виставці «Towarzystwa Zachęty Sztuk Pięknych» у Варшаві 30 жовтня 1926р, а у наступному році 30 грудня 1927р твори маляра були закуплені разом з роботами інших майстрів Народовою Галереєю з метою їх презентації  між іншими членами мистецької галереї. У березні 1929р відбулась персональна виставка митця. В ці роки, до 1930р, він проживав у Варшаві. В 1931 – 1937рр. творив у Львові, де його праці представлялись на збірній виставці TPSP ще в жовтні 1928р. Після львівського періоду він перебрався до [Wloch], що біля Варшави, а від 1938р знову зявився у Варшаві. Його картини періодично виставляються на мистецьких аукціонах. Окрім мистецтва він багато працював у галузі лісового господарства. Його дослідження були опрацьовані в інституті «Lasow Państwowych», на Першому  Польському Науковому Лісничому З’їзді та у інших школах лісничих.

Образ Св. Йозефа (1909р) був виконаний  Владиславом Россовським, коли він проживав у колонії Райхенбах (Красів)

Образ "Св. Йосиф з дитятком"Образ "Св. Йосиф з дитятком"
Образ “Св. Йосиф з дитятком”

Владислав Россовський (1857 – 1923) народився в містечку Монастириська, що на Тернопільщині. Навчався у Львові та Кракові. Від 1874р студіював малярство в школі «Sztyk Pieknyh» в Кракові. В літах 1878 – 1884 навчався на Відділі Композиційному під керівництвом Яна Матейка. У 1881р отримав дві стипендії: урядову в січні і цісарську в жовтні., котрі надали йому можливість відвідувати студії в мистецькій Академії Мюнхена. Певний час він перебуває у Парижі і Дрездені. Ще в часі студіювання намалював свій перший образ [ pt. Skazana], котрий зібрав схвальні рецензії. Владислав Россовський виконував роботи на історичні, побутові та релігійні теми. Одна з головних його робіт це – «Вїзд Королеви Ядвиги до Кракова». В 1880 – 1890 роках малював сцени з пов’язані з листопадовим і січневим повстаннями. Останнім часом він виконував роботи на замовлення костелів – малював вівтарі. Так у 1892 – 1895 рр. він працював над іконостасом греко-католицької церкви св. Норберта у Кракові. До 1903 року митець перебував у цьому місті після чого перебрався до Львова де у 1910р виставив кілька своїх праць.

Ці два образи були збережені у місцевій греко-католицькій церкві.

Костел в Раковці належить до будов дуже скромних. Єдине, що його вирізняє – старанна кам’яна кладка. До кінця 2 світової війни в костелі було багате внутрішнє убрання, яке постало тут здебільшого у 90-х роках 19 ст. і на початку 20ст.

У 1914р. муровану дзвіницю замінено на дерев’яну. В часі Першої світової війни і боїв 1919р костел втратив за рахунок реквізицій та пограбувань дзвони (вагою 28, 24,5 і 5 кг.), олов’яні частини органу і срібний келих.

Печатка парафії св. Валентина у с. Раковець
Печатка парафії св. Валентина у с. Раковець

У 1946р польське населення покинуло Раковець. Костел зачинили, а частину внутрішнього облаштування спалили.

Римо-католицький цвинтар
Римо-католицький цвинтар

У 1952 р. в храмі розмістили колгоспний магазин. Від 1980 р. будівля стояла пусткою.

Біля центрального входу в храм
Біля центрального входу в храм

Шкода, але будівлю стали рятувати вже після руйнування даху.

У 2016 році, напередодні святкування 160-літнього ювілею костелу Святого Валентина, парафіяни греко-католицької церкви Покрови Пресвятої Богородиці розчистили приміщення храму від будівельного та іншого сміття, а також облаштували прилеглу до нього територію.

Костел св. Валентина у Раковці
Костел св. Валентина у Раковці

26 червня ц.р, з італійського міста Терні, де похований святий, прибули мощі Святого Валентина — патрона і покровителя храму.

У храмі Святого Валентина відбувся Молебень, за участі отців Селезіян. Провінційний настоятель отців Салезіян отець Кароль Манік урочисто передав мощі святого місцевій греко-католицькій парафії, для почитання та зберігання у храмі Покрову Пресвятої Богородиці.

Андрій КНИШ

Напишіть відгук