Не Леополіс, а Янополіс. Таємниця вершника з “чорної кам’яниці”

0
1148
Не Леополіс, а Янополіс. Таємниця вершника з “чорної кам’яниці”

Львів не мав свого вершника без голови, як і Майна Ріда, який би його придумав. Тим не менше, тематика й символіка коней та вершників – це досить характерний та поширений мотив, часте використання якого можна зустріти в історії та архітектурі нашого міста. Аби не йти дуже далеко та не порпатись у каші з історичних дат і подій, зупинимось на площі Ринок. Саме там, на фасаді “чорної кам’яниці”, поміж інших фігур, бачимо вершника на коні. Як і інші “мешканці” фронтону споруди, для аборигенів нашого часу він видається трохи дивним і незрозумілим. Тим не менше, вершник персонаж позитивний. Він є ключем, який відкриває для сучасного обивателя двері до кількох легенд та фактів. Відтак, ідемо за ним у хащі минулого…  

Св. Мартин на "чорній кам'яниці". Фото з https://zabytki.in.ua
Св. Мартин на “чорній кам’яниці”. Фото з https://zabytki.in.ua

Якщо хтось погано розрахує маршрут і потрапить занадто глибоко в історію, то вершника на кам’яниці не побачить. Можна застати Андрія з Києва, від якого споруда називалась якийсь час “Кам’яниця Київська”. Або можна спостерігати за відкриттям та функціонуванням у будинку однієї з перших у Львові аптек, що було зроблено зусиллями та стараннями Яна Лоренцовича – звідси назва будинок Лоренцовича. Тим не менше, у жодному з цих випадків загадкового вершника на споруді ще не буде.

Мігель Хіменес. "Святий Мартин ділить плащ із жебраком". Фото з https://uk.wikipedia.org
Мігель Хіменес. “Святий Мартин ділить плащ із жебраком”. Фото з https://uk.wikipedia.org

Винуватець появи вершника на будинку, відомого для нас сьогодні під назвою “чорна камяниця”, народився приблизно у 1620 році. На той час споруда вже милувала / муляла око львів’ян біля 50 років. Ініціатора, який захотів оздобити кам’яницю зображеннями, було звати Мартін і вершника, а точніше того, кого він символізує – також Мартін. Перший з них – це Мартін Анчевський, доктор медицини і філософії, відомий львівський політичний діяч і один з найбагатших жителів Львова свого часу. Другий – Мартін Турський, який починав як римський воїн, а закінчив як християнський святий.

Король Владислав IV Ваза. Фото з https://uk.wikipedia.org
Король Владислав IV Ваза. Фото з https://uk.wikipedia.org

Обох об’єднує те, що вони займались лікуванням. Агіографічна традиція схиляє нас вірити, що святий Мартін лікував душі людей і зміцнював їх у вірі. Обмежені і фрагментарні джерельні свідчення дають підставу припустити, що Мартін Анчевський лікував хвороби людей, чим давав їм надію на завтрашній день. Серед “підопічних” святого Мартина – діти, воїни, жебраки, подорожні, королівський рід Меровінгів і Франція. Серед пацієнтів Мартіна Анчевського – його сусід, король Речі Посполитої і уродженець Олеська Ян ІІІ Собеський, а також король Владислав IV Ваза. Відтак, зовсім не дивно, що саме цього святого Мартін Анчеський обрав своїм покровителем. У такий спосіб єпископ французького міста Тур і потрапив на кам’яницю у Львові.

Король Ян ІІІ Собеський (1674 - 1696 рр.) Фото з https://uk.wikipedia.org
Король Ян ІІІ Собеський. Фото з https://uk.wikipedia.org

Мартін Анчевський провадив досить активне життя. Якби у той час існував журнал “Forbes”, Анчевський міг би потрапити на його сторінки, або до якогось з рейтингів. Він був одним із найбагатших мешканців Львова свого часу, займався торгівлею та політикою і в обох напрямках досягнув значних висот. Між іншим, входив до складу делегації, яка у 1655 році вела перемовини з Богданом Хмельницьким про зняття облоги з міста. Мартін Анчевський одружився з донькою львівського аптекаря Яна Лоренцовича, Регіною. Саме в такий спосіб він і став власником кам’яниці, яка в роки його життя називалась докторською.

"Чорна кам'яниця" у Львові. Фото з https://uk.wikipedia.org
“Чорна кам’яниця” у Львові. Фото з https://uk.wikipedia.org

У 1670-х роках Анчевський вирішив трохи змінити фасад споруди. Для цього було запрошено Мартіна Градовського, який працював над поставленим завданням упродовж 1675 – 1677 років. Саме тоді на споруді, над середнім вікном першого поверху, з’явився вершник на коні, який віддає половину свого плаща жебракові. Вершник – це патрон Мартіна Анчевського, святий Мартин, а зображена сцена ніби є реальним епізодом з його життя. У той самий час на фасаді споруди з’явились і інші декорації: Діва Марія, імовірно патрон лікарів апостол Лука, св. Станіслав Костка, св. Ян з Дуклі.

Лікарі. Фото з https://www.alamy.com
Лікарі. Фото з https://www.alamy.com

“Докторська”, або “чорна кам’яниця” знаходиться за адресою площа Ринок, 4. Будинок на площі Ринок, 6 у той час належав родині Собеських. Як уже згадувалось, Мартін Анчевський був лікарем вихідця з цього сімейства, короля Речі Посполитої Яна Собеського. Існує припущення, що на коронації Яна ІІІ Анчеський сказав, що за заслуги того перед містом, Львів вартувало би перейменувати на Іоанополіс (Янополіс). Останнє, якщо й дійсно мало місце, могло бути не більш як риторичним забавлянням від автора. Але хто знає, як все могло би скластись, якби хтось сприйняв ці слова серйозно і відстоював та просував запропоновану ідею.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  1. Іванишин М. Небесні покровителі “Чорної кам’яниці” // Фотографії старого Львова, 2017 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://photo-lviv.in.ua/nebesni-pokrovyteli-chornoji-kamyanytsi/
  2. Czeppe M., Szklarska E. Lwowianie i Torunianie z czasów dawnej Rzeczypospolitej uwzględnieni w 50 tomach Polskiego Słownika Biograficznego, 2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.zapiskihistoryczne.pl/files/issues/0ebf3861f669da03c472c60f21485970_ZH_2015_3_Czeppe_Szklarska_N.pdf
  3. Dąbrowski J. Prof. dr hab. Witołd Ziembicki (1974 – 1950), 2011 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://bazhum.muzhp.pl/media//files/Forum_Bibliotek_Medycznych/Forum_Bibliotek_Medycznych-r2011-t4-n2_(8)/Forum_Bibliotek_Medycznych-r2011-t4-n2_(8)-s625-644/Forum_Bibliotek_Medycznych-r2011-t4-n2_(8)-s625-644.pdf
  4. Lisowski W. Lekarze w słuźbie królów i hetmanów polskich, 2006 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.oil.org.pl/xml/oil/oil72/gazeta/numery/n2006/n200602/n20060209

Напишіть відгук