Наповнюйте келихи, панове – Богдан Крижанівський запрошує

0
298
Богдан Крижанівський
Богдан Крижанівський

«Гей, наливайте повнії чари, щоб через вінця лилося!». Наповнюйте келихи, панове, бо маємо нагоду пом’янути композитора, автора музики цієї пісні – Богдана Крижанівського.

Народився він 24 серпня 1894 року у Львові в родині адвоката. Мати – прекрасна музикантка, вчила своїх дітей грі на фортепіано та віолончелі. У Львові минули дитячі та гімназійні роки, там Бодя виявив захоплення скрипкою, віолончеллю, фортепіано, закінчив Вищий музичний інститут ім. М. В. Лисенка, за класом фортепіано. У 1916 р. Богдан подався до Відня продовжувати навчання з теорії музики і композиції у Кайзерівській Академії музики й виконавського мистецтва у О. Недбаля.

Панорама Львова авторства Е.Лібанського
Панорама Львова авторства Е.Лібанського

Через несподівану смерть батька повернувся до рідного міста. Під час Першої світової війни (1916-го) вступив до лав УСС — увійшов до складу 1-ї січової оркестри організованої Михайлом Гайворонським. У 1918 р. разом з Левом Ґецом та Василем Бобинським уклав «Антольогію стрілецької творчости».

Навесні 1918 р. при вишколі УСС у ранзі диригента очолив 2-ий січовий оркестр, працював піаністом і хормейстером у Новому Львівському театрі. У цей час він познайомився з Лесем Курбасом, Амвросієм Бучмою, Мар’яном Крушельницьким, Надією Пилипенко. У 1919 р. разом з УГА Новий львівський театр перейшов Збруч, виступав у Кам’янці-Подільському, Проскурові, Вінниці.

Вищий музичний інститут імені М. Лисенка Львові
Вищий музичний інститут імені М. Лисенка Львові

Після розпаду Галицької армії у травні 1920-го, внаслідок лютневого пакту укладеного між УГА та ЧА, увійшов до лав ЧУГА. У тому ж році став одним із організаторів Українського драматичного театру ім. І. Франка у Вінниці. У 1920 р. Надія Пилипенко вийшла заміж за Богдана Крижанівського, разом вони переїхали до Черкас, де працювали в Театрі-студії імені І. Франка. Це був час, коли штучним голодом у містах виморювали українську інтелігенцію. У Надії та Богдана знайшовся тоді син-одинак Ігор.

Рятуючись від голоду, трупа на півроку переїхала до Херсону. У грудні 1921-го ті крихти, які заробили актори, у них украли в поїзді; поцупили навіть вузлик із пелюшками. У 1922 р. за харчування вони були змушені поїхати на гастролі в село Білозір’я. Після повернення до Черкас актори за організацію шкільних гуртків отримували плату натурою: три пуди (48 кг) борошна кожний. 1923—1925 рр. разом з сім’єю проживали в Чернігові.

Будинок, у якому працював театр “Березіль” під керівництвом Леся Курбаса
Будинок, у якому працював театр “Березіль” під керівництвом Леся Курбаса (зараз Харківській академічний український драматичний театр)

1926—1930 рр. у Харкові Богдан Володимирович працював диригентом, завідувачем музичної частини театру «Березіль», а 1930 організував 1-й Український театр музичної комедії. Він написав оперу, музику до оперети «Мікадо» (співавтор О. Вишня), кілька музичних комедій («Із-за гори кам’яної» та інші), симфонії, романси, сюїту для фортепіано з оркестром, танцювальні мелодії. 1931—1932 рр. робота в Хабаровську, Ташкенті, Владивостоці.

У 1934—1945 рр. знову у Харкові. Робота без відпочинку, творчість, будівництво власної хати призвели до туберкульозу. Після написання Крижанівським музики до поеми М. Бажана «Данило Галицький» (1942) композитора зацькували. За музику до пісні «Гей, наливайте повнії чари, щоб через вінця лилося» затаврували націоналістом, петлюрівцем.

Важким ударом для родини Крижанівських була загибель єдиного сина Ігоря в роки війни. Він пропав безвісти. Будиночок був зруйнований вщент.

З 1945 р. осиротіла родина у Чернівцях. Здавалося б, вони на Західній, серед своїх, але посипалися анонімні доноси, відвернулися друзі. Богдана Крижанівського звинуватили у націоналізмі, виключили з партії, змусили піти з роботи.

24 серпня 1954 року готувалися відзначити 40-річчя творчої праці і 60-річчя від дня народження, уряд відзначив тим, що у Богдана Крижанівського позбавили звання заслуженого артиста України, зароблене в 1943 р.

Помер Богдан Володимирович 20 квітня 1955 р., похований на центральному кладовищі у Чернівцях.

Ганна ЧЕРКАСЬКА

Джерело: http://uahistory.com/

Напишіть відгук