Найстаріший львівський готель, який здолала «статуя Свободи»

0
1146

На сьогодні титул найстарішого львівського готелю носить готель «Жорж», збудований 1811 року. Однак вказаному готелю цей титул дістався у спадок, оскільки насправді перший готель у нашому місті був заснований значно швидше, але не встояв до наших днів. Ось про цього первістка та історію його зникнення з мапи Львова сьогодні і піде оповідь.

До приходу до влади у Львові австрійців у нашому місті такого поняття як готель навіть не існувало.  Звичайно були заїжджі двори, які могли прийняти мандрівника на нічліг, але прирівнювати їх до готелів, навіть по мірках того часу, не варто.  А перший справжній готель у Львові з’явився в 1785 році. Його творцем був підприємець Йоган (Ян) Прешель. Називався цей готель на кшталт манери назв заїжджих дворів – «Під римським Цезарем». Зважаючи на назву можемо припустити, що на його фасаді була скульптура чи барельєф із зображенням Цезаря.

Літографія Карла Ауера 1837-1838 рр. з видом на Нижні Вали (пр. Свободи), де в дальній перспективі можна вгледіти будинок колишнього готелю "Під Римським Цезарем"
Літографія Карла Ауера 1837-1838 рр. з видом на Нижні Вали (пр. Свободи), де в дальній перспективі можна вгледіти будинок колишнього готелю “Під римським Цезарем”

Готель «Під римським Цезарем», як і багато будівель того періоду, було споруджено з вторинної сировини, а саме з цегли розібраного шпиталю св. Духа, що стояв з протилежної сторони Гетьманських Валів на площі Св.Духа (тепер пл. Підкови). Будівля готелю була триповерховою. Її зображення можна вгледіти на дальній перспективі літографії К.Ауера. Розташовувалася вона на розі сучасного проспекту Свободи та вулиці Гнатюка. До її зведення тут розташовувався, так званий Альвертівський двір, який належав Юрію Потоцькому, в котрого Прешель і викупив цю ділянку. Цікаво, що споруда готелю вважалася найгарнішим будинком тогочасного Львова.  Проіснував готель «Під римським Цезарем» доволі недовго. Після смерті Прешеля його власність зайняла генеральна військова комендатура, яка розміщувалась в будівлі аж до 1839 року. Військові обнесли колишній будинок готелю, а також залишки Альвертівського двору високою кам’яною стіною. Той факт, що військові самовільно зайняли найгарнішу споруду Львова дуже непокоїв тогочасного намісника Галичини, який намагався усіляко витіснити військових з будинку Прешеля. Однак останні забралися звідти аж у 1839 році.

Готель Англійський на розі проспекту Свободи та вул. Гнатюка. На фото помітно також вивіску фотосалону Ю.Едера. Фото 1860-х рр.
Готель Англійський на розі проспекту Свободи та вул. Гнатюка. На фото помітно також вивіску фотосалону Ю.Едера. Фото 1860-х рр.

У 1840 році підприємець Фелікс Лянг вирішив повернути будівлі її готельне призначення. Для цього в тому ж році архітектором Вільгельмом Шмідтом була проведена реконструкція споруди та розібрано мур, зведений військовими. Оскільки імперія Габсбургів на  той час уже перестала зватися «Священно-Римською імперією», то і назву готелю потрібно було підібрати нову. Тож тепер він став зватися «Англійським». На свій час це був один із найбільших готелів Львова в якому містилося аж сто умебльованих номерів.

На фото помітно частину будівлі готелю "Англійський" перед самим його знесенням у 1888 році
На фото помітно частину будівлі готелю “Англійський” перед самим його знесенням у 1888 році

Великі розміри готелю та імпозантність самого будинку спричинилися до того, що коли після революційних подій і пожежі 1848 року Ратуша перебувала в ремонті, львівський магістрат на певний час перебрався до будинку готелю. Цікавим є те, що споруда готелю в 1860-1880-х рр. містила ще одну з львівських першостей – одне з найстаріших фотоательє нашого міста, яке належало Ю.Едеру. В 1870-1871 рр. розроблялись плани нового «Англійського готелю» – відбувся навіть великий архітектурний конкурс.

Новозбудований будинок Ощадної каси на місці знесеного будинку готелю "Англійський". Фото 1890-х рр.
Новозбудований будинок Ощадної каси на місці знесеного будинку готелю “Англійський”. Фото 1890-х рр.

Але як не намагалися власники готелю втримати його на плаву та все ж 1888 року було прийняте рішення повністю розібрати його будівлю. На його місці у 1891 році було зведено будинок Ощадної каси авторства Юліана Захаревича. Верхній фасад споруди увінчала цікава скульптурна група, серед якої найбільше привертає увагу, так звана «сидяча статуя Свободи». Насправді, творець цієї скульптури Л.Марконі втілив у ній образ ощадності. Однак автор безсумнівно мав змогу бачити зображення оригінальної статуї Свободи, тож цілком ймовірно міг використати її обриси для створення власного витвору. Тим паче, що тоді населення Львова ще й гадки не мало про американську статую Свободи, адже та з’явилась у Нью-Йорку всього лиш на якихось 4 роки раніше.

Скульптура "Ощадність" Л.Марконі - славнозвісна "Сидяча статуя Свободи"
Скульптура “Ощадність” Л.Марконі – славнозвісна “Сидяча статуя Свободи”

Тепер в будівлі Ощадної каси діє музей Етнографії та інститут Народознавства. Дана споруда разом зі «сидячою Свободою» звісно приваблює погляди мешканців міста, а тим паче туристів, однак шкода, що львів’янам не вдалося вберегти унікальну споруду найстарішого готелю не тільки Львова, але й цілої України, яка ще й вважалась найгарнішою будівлею нашого міста.

Володимир ПРОКОПІВ

Джерела:

  1. Потворна „пляма“ псує картину міста // http://lviv.comments.ua/digest/2004/04/26/115333.html
  2. До питання про формування австрійських поліцейських органів у Галичині в останній чверті XVIII ст. // http://radnuk.info/statti/250-istoriuaprava/15288————-xviii-.html
  3. Головна вулиця Львова // http://together.lviv.ua/index.php?id=897
  4. Котлабулатова І. Львів на фотографіях 1860 – 2006. Львів: Центр Європи, 2006
  5. Котлобулатова І. Львів на фотографії-2: 1860-2011. – Львів, 2011

Напишіть відгук