“Найславетніший у світі муж”, або галицький Демосфен, який “строїв” короля і Папу

0
1322
“Найславетніший у світі муж”, або галицький Демосфен, який “строїв” короля і Папу

За сто років до початку Хмельниччини він написав промову з нагоди смерті польського короля, яку було включено в топ найкращих в Європі того часу. Русин, який гордився своїм походженням і завжди охоче про нього згадував, він невтомно відстоював права свого народу на рівність в складі Речі Посполитої, а в переддень абсолютизму в Європі, повчав короля Речі Посполитої, яким має бути толерантний правитель. Він особисто знав ідеолога реформації Мартіна Лютера та видатного німецького художника Альбрехта Дюрера. Крім того, він зовсім не боявся виступити проти Папи і навіть відкрито звинувачувати його. Ким же був Станіслав Оріховський-Роксолан і за що його любили й ненавиділи?

Станіслав Оріховський-Роксолан. Фото з www.medievist.org.ua
Станіслав Оріховський-Роксолан. Фото з www.medievist.org.ua

У 1513 році, в селі Оріхівці, що на Галичині, народився малюк, якому долею судилось прожити таке саме, як і кожному з нас, життя, але яке потім було оцінене як  особливе. Край, з якого походив Оріховський, адміністративно входив до Перемишлянської землі Руського воєводства Речі Посполитої. Родина його була мішаною: батько був шляхтичем-католиком, а матір, хоч і звалась Ядвігою, була донькою православного священика. Також у Станіслава було дуже багато братів і сестер і їм, за задумом батька, Оріховський-Роксолан мав допомагати рухатись кар’єрною драбиною, фактично, тягнути їх за чуприну до земного раю.

Еразм Роттердамський, яким захоплювався Оріховський. Фото з monsimulacres.at.ua
Еразм Роттердамський, яким захоплювався Оріховський. Фото з monsimulacres.at.ua

Аби це стало можливим, за наполяганням батька, Станіслав від малечку почав готуватись до служіння Богу. Він завжди вирізнявся швидким розумом і хорошою пам’яттю, а тому від нього чекали блискучої кар’єри. Після рідного Перемишля на шляху Оріховського були Краків, Відень і ще ціла купа різних міст. Десь тоді Станіслав почав здогадуватись, що його власні бажання добряче розходяться з волею батька і він зовсім не хоче закривати свою душу в клітку католицького священнослужителя. Вперше це проявилося під час навчання в Кракові, коли він не сприйняв занадто зорієнтованої на принципи католицизму системи освіти. Саме тому, йому довелося багато вчитись позаурочно і самостійно опановувати погляди та ідеї провідних тогочасних інтелектуалів, на кшталт Еразма Роттердамського.

Філіп Меланхтон, один з учителів Оріховського. Фото з sr.wikipedia.org
Філіп Меланхтон, один з учителів Оріховського. Фото з sr.wikipedia.org

Врятував Оріховського від цієї каторги навчання переїзд до Відня. Як він сам зазначав, туди батько його послав не заради навчання, а для опанування хороших манер і звичаїв. Але ідеалу вихованості з Оріховського не вийшло – на заваді стали османи, які загрожували місту. Мов щурі з потопаючого корабля, студенти почали тікати з Відня. Був поміж них і Оріховський. Він сам відгукувався про цю подію досить метафорично і говорив, що у Відні йому вдалося уникнути Сціли, але в Віттенберзі він попав до Харібди. Саме німецький Віттенберг і став його наступним пристанищем у 1529 році. Там вчителями Оріховського були зачинатель реформації Мартін Лютер та відомий вчений Філіп Меланхтон. Їх Оріховський і назвав Харібдою. Хоча схоже на те, що в момент навчання він сприймав це трохи інакше.

Мартін Лютер, вчитель Оріховського. Фото з www.wikiart.org
Мартін Лютер, вчитель Оріховського. Фото з www.wikiart.org

Хоч Оріховський і називає Лютера та Меланхтона “ворогами імені християнського”, а їх доктрину “єретичною”, хоч він і зазначає, що Лютер і Меланхтон хотіли “зіпсувати” його, але це, очевидно, оцінки пізнішого часу і він робив їх, сидячи в своєму маєтку і згадуючи навчання як далекий напівказковий сон. В юнацтві він, очевидно, захоплювався вченням Лютера. Це випливає навіть з одного з його листів, де Оріховський зазначає, що зваблений їхніми штучками, відійшов від католицизму і прийняв їхню єретичну віру. Очевидно, впливи Лютера на юнака і стали однією з причин переїзду Оріховського до Італії.

Станіслав Оріховський-Роксолан. Фото з zbruc.eu
Станіслав Оріховський-Роксолан. Фото з zbruc.eu

Після Лютера, Оріховський сприймав Італію специфічно, а Рим то поготів –  місцем, де живе ватажок і поводир всякого безбожжя і злочинності. Йдеться про Папу. В Італії Оріховський побував в Падуї, Болонії, Римі, Венеції та інших містах. За час перебування там, його погляди на релігію відносно стабілізувались і в 1541 – 1543 роках він повернувся додому майже зразковим католиком.

Будинок Станіслава Оріховського у Перемишлі. Фото з https://uk.wikipedia.org
Будинок Станіслава Оріховського у Перемишлі. Фото з https://uk.wikipedia.org

Сина, якого не було вдома  довгих 16 років, батько зустрів ультиматумом: духовний сан, або позбавлення права на спадок. Оріховський нібито схилявся до другого, але батька підтримали інші рідні, які грозили відмовитись від Оріховського. Зрештою, як він пише, його ледве не в путах повезли до львівського архієпископа, аби висвятити на послушника. Там також все пройшло не зовсім гладко. Спочатку Оріховський тонко натякнув присутнім, що планує за зразком священиків грецького обряду одружитись, а коли це не подіяло, відмовився прийняти причастя, оскільки попереднього дня ввечері повернувся додому напідпитку. Це дуже розізлило його батька, який прокляв усе потомство сина. Прокляття, правда, не подіяло, бо помер сам батько. А ще брати і сестри Оріховського. Таким чином, він успадкував маєток. Не довго думаючи, по тому він відмовився від сану та одружився.

Титульний аркуш збірки листів Оріховського. Фото з www.medievist.org.ua
Титульний аркуш збірки листів Оріховського. Фото з www.medievist.org.ua

За життя Оріховський написав досить багато творів. Серед палітри піднятих ним тем, можна побачити і небожественне походження влади, і договірну теорію походження держави, і захист рідної землі. Центральним мотивом більшості його творів є питання свобода дії та думки. Також він розробив і активно поширював ідею подвійної ідентичності руської шляхти, яка відома під формулою  “Gente Ruthenus, natione Polonus”. Оріховський був активним кріейтором, принаймні словесно, антитурецької коаліції. Він є автором “Промови до польської шляхти про турецьку загрозу”. В цьому документі, який перенасичений патріотичними гаслами, піднімається питання про оголошення війни турецькому султану.

Фрагмент панегірика Оріховського на шлюб короля Сигізмунда Августа. Фото з www.medievist.org.ua
Фрагмент панегірика Оріховського на шлюб короля Сигізмунда Августа. Фото з www.medievist.org.ua

Загально відомими є його праці-звернення до монархів та церковних ієрархів. “Настанови польському королеві Сигізмунду Августу” 1548 року є унікальним документом, коли підлеглий дозволяє собі повчати короля як той повинен правити. Оріховський жаліється, що “Скитія вдерлась до Русі і все тремтить з ляку перед ворогом”, Русь “вогнем і залізом знищена”, “міста попалено, фортеці зруйновано, немовлят порубано, а дівчат гвалтовано прилюдно”. Захищати країну нікому, а король мирно “живе в Краківському замку”. Тому Оріховський і взяв на себе обовязок донести до нього як потрібно керувати. Тому він і розповідає, яким має бути король, якими повинні бути його відносини з підлеглими, сенатом і ін. Оріховський зазначає, що королю не все дозволено, бо його обирали, а відтак він повинен правити від їх імені і їхні справи для нього є найвищими.

Король Сигізмунд ІІ Август, якому Оріховський давав настанови. Фото з https://uk.wikipedia.org
Король Сигізмунд ІІ Август, якому Оріховський давав настанови. Фото з https://uk.wikipedia.org

Такими ж гострими мечами були “смс-ки” Оріховського, які він відправляв Папі Римському. Скажімо, в вірші “До римського папи, який вигадав целібат”, Оріховський риторично запитує, чи є яка тварина, чи рослина, що не хоче залишити нащадків? Цим натяком на целібат він не обмежується і далі переходить до закидів Папі та його слугам “байстрят”, яких вони наплодили з “шльондрами” у незаконний спосіб. Оріховський вважав, що целібат суперечить природі людини і звертався до Папи з проханням скасувати його. Одним з найбільших досягнень Оріховського стала “Промова на похороні Сигізмунда І”, написана у 1548 році. У 1559 році її було включено до збірки “Промови найвидатніших мужів”. Збірка витримала ще кілька перевидань: 1566 року в Парижі, 1568 року в Венеції та в 1569 і 1586 роках у Кьольні.

Сигізмунд І Старий, на похорон якого Оріховський написав промову. Фото з https://uk.wikipedia.org
Сигізмунд І Старий, на похорон якого Оріховський написав промову. Фото з https://uk.wikipedia.org

Найкращим підсумком розповіді про Оріховського, можуть бути слова його сучасника та друга, хроніста Мартіна Кромера: “Не думай, мій Оріховський, що твоє ім’я не відоме за кордоном. В Італії, Франції й Німеччині мені доводилось чувати схвальні відгуки про твої твори. Я не зустрічав там вченого, який би не читав їх і не підносив би до небес твоєї дотепності, красномовства та вченості. І я був гордий твоєю славою, оскільки вбачаю в тобі свого співвітчизника й друга, і тому промінці твоєї слави падають і на мене”.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  1. Матвійчук О. Станіслав Оріховський-Роксолан [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=307&type=critiques
  2. Рогожа М. Проблеми суспільного життя у творчості Станіслава Роксолана-Оріховського (етичний аспект) // Медієвіст. Латиномовна українська література, 2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.medievist.org.ua/2015/08/blog-post_31.html
  3. Станіслав Оріховський. Промова на похорон польського короля Сигізмунда Ягелона / Ізборник [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://izbornyk.org.ua/human/hum.htm
  4. Станіслав Оріховський. Напучення польському королеві Сигізмунду Августу / Ізборник [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://izbornyk.org.ua/human/hum04.htm
  5. Станіслав Оріховський. До римського папи, який вигадав целібат / Ізборник [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://izbornyk.org.ua/human/hum13.htm#kommend
  6. Станіслав Оріховський. Лист до Яна Франціска Коммендоні про самого себе / Ізборник [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://izbornyk.org.ua/human/hum13.htm#kommend

 

Напишіть відгук