Найскандальніший львівський революціонер і соратник Леніна, або ким був Карл Радек

2556

В історії кожного міста є постаті, про яких не люблять згадувати. Якщо говорити про Львів, то беззаперечно одне з перших місць у списку “незручних” його уродженців займе Карл Радек – революціонер, радянський і комуністичний політичний діяч. За спогадами сучасників, він являв собою рідкісну “суміш аморальності, цинізму та стихійної оцінки ідей, книг, музики, людей. Точно так само, як є люди, що не розрізняють кольорів, Радек не сприймав моральних цінностей”. Ця досить різка оцінка була недалекою від реальності. Проте як з пісні слів не викинеш, так і з історії Львова не викинути Радека. Було б дивним пропонувати вшановувати його у наші дні, але робити вигляд що його не існувало – ще більш безглуздо. Отож, Карл Радек, ким він був?

Кароль Собельсон народився у Львові 31 жовтня 1885 року у сім’ї вчителя. Зважаючи на епоху у якій він народився, перед ним стояв вибір або долучитись до одного з популярних в Галичині національних рухів, або ж обрати альтернативний, але досить поширений і популярний шлях соціал-демократичного руху. Кароль обирає останнє. Ще будучи гімназистом він бере участь у діяльності підпільних організацій. Рано втративши батька, згодом його родина оселилась у Тарнові (сучасна Польща), де він продовжив навчання у гімназії, звідки його двічі виганяли, з політичних причин. Тоді ж він і починає використовувати псевдонім Радек – на честь персонажа Стефана Жеромського, якого він описав у романі “Сізіфова праця”.

Тарнув у наші дні. Тут Радек ступив на шлях революціонера
Тарнув у наші дні. Тут Радек ступив на шлях революціонера

У 1902 році він закінчує гімназію, та вступає до Краківського університету, де вивчає історію. Згодом він також навчався у Бернському та Ляйпціґському університетах. У 1902 році, він вступає в Польську соціалістичну партію, у 1903 році – в Російську соціал-демократичну партію, а у 1904 році – у Соціал-демократичну партію Польщі і Литви. Від 1908 року, Радек долучається до діяльності німецької Соціал-демократичної партії, але згодом, внаслідок сварки з її керівництвом, він був з неї виключений. Проте його зв’язки з німецьким лівим рухом будуть зберігатися і надалі і ще про себе нагадають.

Після лютневої революції 1917 року у Російській імперії, він стає членом Закордонного представництва РСДРП в Стокгольмі, і за деякими даними, був одним з організаторів прибуття Леніна до Росії. Після більшовицького перевороту у жовні 1917 року, він очолює відділ зовнішніх відносин Всеросійського Центрального Виконавчого Комітету, та стає членом радянської делегації на переговорах про мир з Німеччиною в Брест-Литовську взимку 1917 – 1918 років.

Радек у 20-ті роки
Радек у 20-ті роки

У 1919 році, він вирушає у Німеччину, для підтримки поширення «пожежі світової революції». Проте після поразки крайніх лівих сил у Німеччині, він зосереджується на діяльності у Комінтерні та на публіцистичній і журналістській роботі у газетах «Правда» та «Відомості». Деякий час очолював Комуністичний університет імені Сунь Ятсена, займався підготовкою парткадрів для країн Далекого Сходу.


У 1923 році, під час початку внутрішньополітичної боротьби у СРСР, стає прихильником Льва Троцького. Як відомо, після утвердження при владі Йосипа Сталіна та його соратників, цей факт не міг пройти неминуче, тому Радека у 1927 році виключили з партії та ув’язнили. Проте вже у 1929 році, він вийшов на свободу.

У вересні 1936 року його було заарештовано знову. На слідстві він цинічно дав згоду виступити з будь-якими викриттями і свідченнями проти кого будь-кого. У 1937 році, більшість з тих проти кого він свідчив було розстріляно, як учасників троцькістської змовницької групи, а сам Радек отримав 10 років таборів. Хоча досі поширена думка, що він був убитий під час сварки злочинцями у 1939 році і це було побутове вбивство, проте розсекречені документи НКВС свідчать, що вбивство було ретельно спланованим і виконаним оперуповноваженими Кубаткіним та Шароком разом з спеціально підібраними в’язнями, які співпрацювали з НКВС. Ось так Карл Радек став жертвою системи та ідей, які сам же і відстоював. Наскільки щиро він вірив у те що робив? Важко сказати. Сьогодні нам легко засуджувати Радека і спрямовувати на нього свій гнів. Хоча історія не знає умовного способу, проте хто зна, якою була б доля багатьох людей нашого часу, жили б вони у тих умовах, у яких жив Радек. Тому потрібно не стільки засуджувати Радека, скільки зрозуміти, як на перший погляд благородна ідея здатна привести до катастрофи і коштувати життя тисячам і мільйонам людей. Зрозуміти, і не повторювати помилок.

Віктор ГУМЕННИЙ

Джерела:

  1. Mankurt. Ми пам’ятаємо. Революціонер Карл Радек (Режим доступу: http://zaxid.net/news/showNews.do?mi_pamyatayemo_revolyutsioner_karl_radek&objectId=1118758)
  2. Документ об убийстве Радека и Сокольникова (perpetrator2004.narod.ru/documents/Show_Trials/Radek_Sokolnikov_Murder.doc)
  3. Радек Карл (http://www.eleven.co.il/article/13404)

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.