Найдавніша синагога Львівського передмістя

0
1011

Довгий  час євреї, що традиційно проживали в давньому Львові, поділялися на дві окремі громади. Одна з цих громад мала дільницю в Середмісті, компактно розташовуючись позаду міського Арсеналу. Натомість, інша громада мешкала в Краківському передмісті, де хоч і було достатньо місця для усіх, однак другої стороною медалі була небезпека, що часто проявлялась в єврейських погромах. Під час цих погромів страждали не тільки люди, але й будівлі, в тому числі й сакральні, як, наприклад, Велика передміська синагога, котра за свою довгу історію пережила не одне руйнування.

Схематичний малюнок давньої передміської синагоги, виконаний Мартином Груневегом.
Схематичний малюнок давньої передміської синагоги, виконаний Мартином Груневегом.

Історія Великої передміської синагоги починається практично з появою єврейської громади в Краківському передмісті Львова. Однак, перша фіксована згадка про цю синагогу відноситься тільки до 1582 року. Зокрема, цю сакральну єврейську споруду описує мандрівник Мартін Груневег, котрий бував у Львові в 1582-1602 рр. За його словами, саме в часи його перебування у місті було зведено нову синагогу, на місці старої. Якою була стара синагога він не згадує, натомість зазначає, що новозбудована мала доволі високий дах, який міська влада Львова змусила євреїв перебудувати. Окрім самого опису Груневег подає ще й схематичний малюнок синагоги. На жаль, про точне розташування цієї споруди годі й гадати. Вважається, що синагога часів Груневега мала фехверкову конструкцію, однак за схематичним малюнком мандрівника видається, що споруда була просто дерев’яна.

Так чи інакше, та синагога, котру застав Мартин Груневег була знищена в ході єврейського погрому 1619 року. Її відбудували, однак під час пожежі Краківського передмістя в 1623 синагога повністю згоріла. Наслідками пожежі в передмісті вирішили скористатись міські урядники, котрі звеліли не зводити споруди в Краківському передмісті ближче як за 400 ліктів до міського муру. Єврейську дільницю було вирішено перенести на північ, про що міські райці та єврейська громада узгодили в обопільній угоді, підписаній в 1624 році. Згідно неї євреям дозволялось розпланувати новий квартал від р.Полтви (приблизно від теперішнього пр.Чорновола) до монастиря Бенедиктинок. Окремими пунктом євреям дозволялось спорудити нову синагогу недалеко від так званого «Познанського двору».

Автор проекту нової Передміської синагоги невідомий, однак існує версія дослідника Сергія Кравцова про авторство львівського цехового будівничого Якуба Мадлайна (Джакомо Мадлени). Дослідниця Оксана Бойко припускає також можливість будівництва за проектом Амвросія Прихильного і його напарника Адама Покори. В будь-якому разі хтось окрім Мадлайна, який помер 1630 року, мав ще два роки займатись будівництвом, оскільки відомо, що спорудження завершено 1632 року. Новоспоруджена синагога була на цей раз кам’яною, і протягом 150 років залишалась єдиною кам’яною спорудою в цьому кварталі.

Стовп ганьби, що містився в Великій передміській синагозі. Ілюстрація М.Балабана
Стовп ганьби, що містився в Великій передміській синагозі. Ілюстрація М.Балабана

Головний зал Великої передміської синагоги освітлювався крізь величезні арочні вікна. По обидва боки будівлі в 1635 році було добудовано невеликі одно- та двоповерхові допоміжні приміщення, які, безперечно, надавали цій споруді, яка до середини XVIII ст. виконувала роль оборонної твердині, ще більшої масивності. Площа синагоги становила майже 400 м². Молитовний зал був перекритий системою з дев’яти хрестових склепінь, опертих на стіни та на чотири масивні восьмигранні колони товщиною 1,23 м з коринфськими капітелями. Біма знаходилась між цими колонами по центру зали. В інтер’єрі при західній стіні знаходилась галерея для студентів 3,38 х 0,79 м на висоті 4,5 м, на яку провадили гвинтові сходи. Така галерея була унікальним явищем для тогочасних синагог Польщі. До північного і західного фасадів примикали одноповерхові галереї, перекриті хрестовим склепінням. З молитовною залою вони поєднувались невеликими вікнами, по шість з кожного боку. У присінку в давнину знаходився стовп ганьби. Фасад споруди ймовірно увінчував ренесансний аттик, який виконував оборонну функцію.

Синагога знову горіла 1648 року під час облоги військами Богдана Хмельницького. Ще одна пожежа відбулась під час погрому учнями Єзуїтського колегіуму 1664 року. Відомо про реконструкцію у 1864—1865 роках за проектом Йозефа Енґеля і масштабнішу — у 1870 за проектом Міхаеля Ґерля. 1918 року стіни було розписано за проектом Ерика і Мавриція Флєків. 22—24 листопада того ж року синагога горіла і була пограбована під час погрому після вступу до Львова польських військ. Повоєнною реконструкцією займався архітектор Леопольд Райсс. Останній погром Великої передміської синагоги здійснено нацистами в 1941 році. Тоді її було підірвано і фактично знищено назавжди, оскільки про відбудову споруди після війни і мови не було.

Відомо, що до Великої передміської синагоги сходились вулиці Божнича, Цибульна, Маккавеї та Овочева та Лазнева. Божнича та Цибульна це теперішні вулиці Сянська та Стара відповідно. Вулиць Маккавеї та Овочевої на сьогодні не існує. Їхнє місце тепер займає ринок Добробут. Очевидно, що будівля синагоги знаходилася на парній стороні вул. Сянської, на місці де тепер частково сквер, а частково частина ринку «Добробут».

Володимир ПРОКОПІВ

Джерела:

  1. Bałaban M., Dzielnica żydowska: jej dzieje i zabytki, Biblioteka Lwowska. (Warszawa, 1990, т. III).
  2. Бойко О. Передміська синагога // Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 50—76.
  3. Меламед В. Путівник старими гебрейськими вуличками // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — 2008. — № 51. — С. 311—312.
  4. Гельстон Й. Синаґоґи Львова // http://www.ji.lviv.ua/n51texts/helston1.htm
  5. Котлобулатова І. Львів на фотографії 1860-2006. – Львів, 2006.
  6. Котлобулатова І. Львів на фотографії-2:  1860-2011. – Львів, 2011.

Напишіть відгук