Мистецька шевченкіана у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника

0
51
Мистецька шевченкіана у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника

Мистецька шевченкіана у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника представлена широким спектром видів та жанрів художніх творів графіки, скульптури, фотографій, афіш, репродукцій, листівок, книжкових і нотних видань. Вона дозволяє користувачам бібліотеки заглибитись в духовну спадщину Великого Кобзаря, відчути його невмируще слово, актуальність творчості у наші дні.

Серед них – твір Тараса Шевченка, який займає у цьому ряді чільне місце. Показово, що це графічний портрет «Барон Клодт» (1861). Адже відомо, що у творчості художника портретний жанр посідає значне місце. Портрет Петра Карловича Клодта (Петро Карлович Клодт фон Юргенсбург (1805–1867), скульптор, академік Петербурзької Академії мистецтв), виконаний Т. Шевченком у техніці офорту. Праворуч унизу на портреті травленим штрихом дзеркально дата і авторський підпис: “1861. Т. Шевченко”. Під портретом вигравірувано авторський напис рукописним шрифтом: “Баронъ Петръ Карловичъ Клодтъ”. У цьому портреті чи не найповніше втілена глибоко органічна Шевченкова потреба бачити «обличчя людини, осяяне щастям».

Тарас Шевченко. Барон Клодт (1861)
Тарас Шевченко. Барон Клодт (1861)

Т. Шевченко знав П. Клодта особисто і його твори ще в роки навчання в Академії мистецтв. Зліпки з творів скульптора прикрашали в ті роки кімнату поета. Після повернення Шевченка з заслання між ними встановилися дружні взаємини. В 1860 р. Т. Шевченко подарував П. Клодту свій естамп з картини К. Брюллова «Вірсавія» з написом: «Петру Карловичу Барону Клодту искренне уважающий Т. Шевченко 1860 года, сентября 4». 22 вересня 1860 р. Клодт був присутній на попередньому засіданні Ради Петербурзької Академії мистецтв, де вирішувалося питання про присудження Шевченкові звання академіка з гравірування. У січні — лютому 1861 р. Шевченко виконав портрет П. Клода на підставі фотографії.

Сьогодні в Україні, окрім Львова, два естампи портрета П. Клодта зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка, один у Національному художньому музеї України та  Національному музеї російського мистецтва в Києві.

Портрет Тараса Шевченка. 1936 (?)
Портрет Тараса Шевченка. 1936 (?)

Львівській національній науковій бібліотеці імені В. Стефаника унікальні твори шевченкіани у складі власної мистецької колекції подарували наприкінці 2006 р. відомі меценати, діяльні представники українства у ХХ ст. – Іванна та Мар’ян Коці. У червні 2017 р. вшановуємо 95 років від народження Мар’яна-Павла Коця – Людини, жертовна праця якої впродовж всього життя пройнята національною свідомістю. Колекція І. та М. Коців, хоч і не диференційована за видами і жанрами, досить виразно відображає самобутність сприйняття та відтворення дійсності у творчості українських художників світового значення, таких як тарас Шевченко, Василь Кричевський, Олександр Архипенко, Олекса Грищенко. Цей ряд продовжують Микола Бідняк, Микола Бурачек, Сергій Васильківський, Яків Гніздовський, Олена Кульчицька, Михайло Черешньовський та ін. Підтверджуючи національний характер української мистецької школи незалежно від часу і місця діяльності художників, колекція є безцінною частиною національного надбання.

Тарас Шевченко
Олени Кульчицька. Тарас Шевченко

Шевченкіана у колекції І. та М. Коців, окрім графічного твору авторства Т. Шевченка, представлена кількома портретами Т. Шевченка. Один із них – авторства львівської художниці Олени Кульчицької (1877-1967) – виконаний в техніці деревориту, інший – олійний – невідомого автора. Їх доповнює бронзовий скульптурний портрет поета авторства відомого українського і болгарського архітектора, скульптора і громадського діяча Михайла Паращука (1878-1963).

Мистецька Шевченкіана виступає духовним скарбом для України. Митці в усіх жанрах мистецтва відтворюють багатогранне життя поета, показують його зв’язки з передовими діячами вітчизняної культури, ілюструють його поетичні та  прозові твори. Великими є заслуги меценатів І. та М. Коців перед українською культурою, зібрання такої значної і цінної мистецької колекції і передання її в Україну свідчить про їх одержимість ідеєю піднесення національної культури й відданість національній справі.

Лариса КУПЧИНСЬКА

Джерела:

  1. Купчинська Л. Українські меценати Іванна і Мар’ян Коці: подарована колекція творів мистецтва XVIII-XX століть: Каталог / Лариса Купчинська, Львівська національна наукова бібліотека україни імені В Стефаника. Відділення «Палац мистецтв імені Тетяни та Омеляна Антоновичів». – Львів, 2011. – 316 с., 125 кол. Іл.
  2. Рубан В. В. Образотворче мистецтво // Історія української культури. – К., 2005. – Т. 4, кн. 2: Українська культура другої половини ХІХ століття. – С. 780.

Напишіть відгук