Михайло Косів про клуб творчої молоді «Пролісок» (відео)

Михайло Косів про клуб творчої молоді «Пролісок»

У неділю, 30 серпня, о 13.00 у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» відбулася зустріч із визначним діячем української культури Михайлом Косівим, присвячена пам’яті українських дисидентів, арештованих в серпні 1965 року.

Відзначити 50-ті роковини першої хвилі арештів представників української інтелігенції до  місця їхнього попереднього ув’язнення під час слідства запросила Михайла Косіва дослідниця історії творчого руху опору Ольга Ігнатенко, яка , разом з заступником директора музею Вікторією Садовою, виступала модератором зустрічі.

Нагадаємо, Михайло Косів належав до кола українських «шістдесятників», був президентом львівського клубу творчої молоді «Пролісок», а згодом брав участь у виданні журналу «Український вісник».

Як свідчить літописець українського дисидентства Василь Овсієнко,  КТМ у Львові, що прибрав назву «Пролісок»,  виник за прикладом київського Клубу творчої молоді: «Його очолив аспірант М. Косів. У клубі активно працювали психолог М. Горинь, його брат мистецтвознавець Б. Горинь, студент історичного факультету І. Гель, викладач університету М. Осадчий. Пізніше до «Проліска» приєдналися поети І. Калинець та його дружина Ірина Стасів, поет Г. Чубай, художниця С. Шабатура та ін. Клуб став осередком національної культури, де влаштовували неформальні літературні читання та художні виставки, вечори пам’яті репресованих митців, ставили спектаклі за п’єсами репресованих драматургів».

Зустріч з Михайлом Косівим, присвячена пам’яті українських дисидентів, 30 серпня 2015 року
Зустріч з Михайлом Косівим, присвячена пам’яті українських дисидентів, 30 серпня 2015 року

За словами Василя Овсієнка, «у КТМ «Пролісок» формувався організований просвітницький, культурно-мистецький рух з виразними ознаками ідеологічної опозиції, хоча політичні цілі відкрито не декларувалися. Після погромних виступів М. Хрущова на зустрічах з інтеліґенцією в Москві почався масований тиск на незгодних (дисидентів). Посипалися звинувачення у «формалізмі», «безідейності», «буржуазному націоналізмі». КТМ у Києві був закритий у 1964 р., Львівський «Пролісок» протримався до арештів 1965 р.»

Серпневі арешти 1965 р. за вказівкою з Москви стали превентивним ударом органів держбезпеки УРСР по «шістдесятниках», щоб припинити національні тенденції в середовищі творчої інтелігенції.Усього було арештовано понад 25 осіб, у тому числі й 27.08.1965 р. —  Михайла Косіва, у котрого при обшуку вилучили машинописні копії самвидаву та фотовідбитки  статті  Михайла Масютка «Сучасний імперіалізм», Євгена Сверстюка «З приводу процесу над Погружальським», тези Євгена Пронюка «Сучасне і майбутнє України» та інші непідцензурні твори. Усім арештованим було пред’явлене звинувачення у  провадженні «антирадянської агітації і пропаганди» за ст. 62 ч. 1 КК УРСР.

Під час вечора пам’яті колишній арештант «Тюрми на Лонцького» згадав поіменно усіх жертв першої по «відлизі» хвилі репресивної кампанії КДБ, а враження від розповіді доповнив відеоряд документального фільму «Дисиденти». Пропонуємо вашій увазі переглянути перебіг вечора.

Наталка СТУДНЯ

Напишіть відгук